Постанова 4855 № 640/4391/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4391/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач) з урахуванням збільшених позовних вимог про: - визнання протиправними дії відповідача щодо включення позивача до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік; - зобов`язання відповідача виключити позивача з Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік; - визнання протиправним та скасування наказу від 12.04.2019р. №820 «Про проведення документальної планової перевірки ПІІ «Амік Україна». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 р. адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» задоволено повністю. Визнано протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС щодо включення Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС виключити Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» з Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків ДФС від 12.04.2019р. №820 «Про проведення документальної планової перевірки ПІІ «Амік Україна». Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано всі фактичні обставини справи в їх сукупності. Зазначає, що законодавством запроваджено ризикоорієнтований підхід до планування перевірок податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності. Відносно позивача виявлено критерії ризику несплати податків, зокрема, високого та середнього ступенів ризику діяльності, що стало підставою для включення його до плану-графіка. При цьому, зазначає, що відповідач позбавлений можливості вносити зміни до затвердженого річного графіку планових перевірок щодо коригування місяця проведення перевірки. Вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції про не дотримання процедури включення позивача до плану-графіка. Також зазначає, що дії контролюючого органу щодо формування, у тому числі затвердження, плану-графіку, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків. Вважає, що позивача включено до плану-графіка перевірок на 2019 рік в повній відповідності до вимог чинного законодавства та направлено до ДФС України в терміни до 01.12.2018 р. Судом першої інстанції не наведено доводів, що позивач як платник податків не має критеріїв ризику несплати податків, зокрема, високого та середнього ступенів ризику діяльності, а позивачем не надано відповідних доказів. Також вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем строків повідомлення позивача про дату початку проведення перевірки. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що ПІІ «Амік Україна» було безпідставно віднесено до категорії платників з високим та середнім ступенями ризику несплати до бюджету податків та зборів, що стало причиною його включення до Плану-графіка. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, який затверджений в.о. Голови Державної фіскальної служби України О. Власовим 20.12.2018 р. ПІІ «Амік Україна» включено в графік проведення планових перевірок на квітень 2019 року. Офісом великих платників податків ДФС на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та згідно плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік 12.04.2019р. прийнято наказ № 820 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПІІ «Амік Україна». Вважаючи дії відповідача щодо включення ПІІ «Амік Україна» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік протиправними, позивач звернувся до суду із позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач на спростування доводів позовної заяви жодних доказів та відповідно документального підтвердження обставин правомірності та обґрунтованості включення позивача до Плану-графіка на 2019 рік (а саме на квітень 2019 року), як платника з високим ризиком несплати податків, та відповідно затвердження проекту річного плану-графіка та обґрунтування підстав включення позивача до Плану-графіка в частині, що стосується позивача, до суду не подав та про причини неможливості надання тих чи інших документів суд не повідомив. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків. Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. За змістом пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано ст. 77 ПК України. Так, відповідно до п.п. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524). Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Відповідно до розд. І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного наказу) проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка). При відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка). Згідно розд. III Порядку до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження. Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період. При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів. До підрозділу А насамперед включаються платники податків, які мають не менше трьох критеріїв високого ступеня ризику та обсяги доходів або обсяги постачання для… інших ГУ ДФС - дорівнюють або більше 20 млн. грн. (у розрахунку на рік). Критерії відбору платників податків - юридичних осіб наведені у п. 5 розд. ІІІ Порядку, відповідно до якого до платників податків, зокрема: 1) з високим ступенем ризику відносяться ті платники, в яких: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн. грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці. Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що періодичність проведення перевірок залежить від ступеня ризику діяльності платника податків, однак з урахуванням строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПК України та процедура включення підприємства до плану-графіка може вважатися такою, що проведена у повній відповідності до вимог чинного законодавства, якщо контролюючий орган при відборі підприємств, зокрема, належним чином сформував та направив до ДФС України наступні документи: - Проект річного плану-графіка; - Інформаційно-аналітичну довідку підприємства; - Обґрунтування підстав включення підприємства до плану-графіка. Як вбачається з тексту наявної у матеріалах справи Інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, ПІІ «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) було включене до такого плану-графіка на 2019 рік, як платника з високим ризиком несплати податків за наступними критеріями: рівень сплати податку на прибуток нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку у відповідній галузі, %; рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі, %; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцією (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів, %; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності, тис.грн.; декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік, тис.грн.; декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період, тис.грн.; інші операційні витрати більше інших операційних доходів, тис.грн. Нормами ч. 1, 2 ст. 73, ч. 2 ст. 74 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ч. 2 ст. 78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З метою з`ясування обставин щодо наявності у контролюючого органу підстав для включення позивача до Плану-графіка на 2019 рік та відповідно затвердження проекту річного плану-графіка та Обґрунтування підстав включення позивача до Плану-графіка в частині, що стосується позивача, як таких, що мають значення для правильного вирішення даної справи по суті, суд своєю ухвалою від 19.03.2019р. про відкриття провадження у справі зобов`язав відповідача надати до суду відзив на позовну заяву, а також засвідчені копії всіх наявних у Офісу документів і матеріалів, що були враховані відповідачем при затверджені плану-графіка на 2019 рік в частині, що стосується позивача. Проте, відповідач на спростування доводів позовної заяви жодних доказів та відповідно документального підтвердження обставин правомірності та обґрунтованості включення позивача до плану-графіка на 2019 рік (а саме на квітень 2019 року), як платника з високим ризиком несплати податків, та відповідно затвердження проекту річного плану-графіка та обґрунтування підстав включення позивача до плану-графіка в частині, що стосується позивача, до суду не подав та про причини неможливості надання тих чи інших документів суд не повідомив. Відповідач надав до суду лише Інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства, оглянувши яку, судом встановлено, що вона складена без зазначеного періоду за який така складена, і, на підставі яких даних інформація відображена в довідці. Суд першої інстанції зазначив, що довідка ніким не підписана і не затверджена. З наданих відповідачем документів не вбачається, за який період бралася відповідна інформація, за якими методиками вираховувався ступінь ризику, і ким затверджувалась. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що у позивача наявні критерії ризику несплати податків, зокрема високого та середнього ризику діяльності. Критерії ризику розраховано згідно показників податкових декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2018 року, як відхилення між рівнем сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» (КВЕД 46.71). Галузь «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» (КВЕД 46.71) вказана як основний вид діяльності в реєстраційних даних ПІІ «Амік Україна». При цьому, рівень сплати податку на прибуток суб`єкта господарювання розраховується як питома вага податку на прибуток в доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку та для ПІІ «Амік Україна» становить 0 відсотків (р. 6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства - 0). Рівень сплати податку на прибуток по відповідній галузі розраховується як питома вага сумарного податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку, та становить для галузі «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» 0,2 відсотка. Таким чином, відхилення між рівнем сплати податку на прибуток позивача та рівнем сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» становить 0,2 відсотка. Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на прибуток по відповідній галузі становить 100 відсотків (0,2 (відхилення)/0,2 (рівень сплати по галузі)*100=100%). Щодо рівня сплати податку на додану вартість нижчий за 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю, відповідач зазначив, що критерій ризику розраховано згідно показників податкових декларацій з податку на додану вартість за 9 місяців 2018 року, як відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання ПІІ «Амік Україна» та рівнем сплати податку на додану вартість суб`єктів господарювання, які декларують галузь «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». При цьому, рівень сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання розраховується, як питома вага позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду в обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою 7 відсотків та для ПІІ «Амік Україна» становить 0 відсотків (протягом 9 місяців 2018 року підприємство декларує від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту). Рівень сплати податку на додану вартість по відповідній галузі розраховується як питома вага сумарного позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та за ставкою 7 відсотків та для галузі «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» становить 0,44 відсотка. Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на додану вартість по відповідній галузі становить 100 відсотків (0,44 (відхилення)/0,44 (рівень сплати по галузі)*100=100%). Однак колегія суддів критично оцінює вказані доводи відповідача, оскільки пояснень та доказів, з яких фактичних даних та розрахунків виходив податковий орган, стверджуючи, що рівень сплати ПДВ та податку на прибуток по відповідній галузі є вищим, ніж показники щодо позивача, відповідачем не надано. Відповідно до ст. 259 Господарського кодексу України, вид господарської діяльності має місце у разі об`єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації. У правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління економікою мають враховуватися особливості здійснення суб`єктами господарювання окремих видів цієї діяльності. Для віднесення суб`єкта господарювання до відповідної категорії обліку визначаються основні, другорядні та допоміжні види господарської діяльності. З метою забезпечення системи державного управління економікою обліково-статистичною інформацією, яка задовольняє потреби учасників господарських відносин в об`єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв`язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях, а також впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і національної системи класифікації. Складовою частиною національної системи класифікації є національні класифікатори. Національні класифікатори та процедури їх розроблення затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку. Згідно із ст. 260 Господарського кодексу України сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виробничої діяльності, складає галузь. Загальна класифікація галузей економіки є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, яка використовується суб`єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління господарською діяльністю. Вимоги до класифікації галузей економіки встановлюються законом. Отже, галузева структура включає окремі виді діяльності, виробництва, сфери національної економіки. З пояснень позивача вбачається, що згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПІІ «Амік Україна» здійснює 14 видів господарської діяльності. Визначаючи критерії ризиковості, відповідач посилається на КВЕД 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом, в той же час є незрозумілим, за якою галуззю здійснювалось формування такої інформації. Щодо декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності, відповідач зазначає, що згідно показників звіту про фінансові результати підприємства за 9 місяців 2018 року фінансовий результат від операційної діяльності становить - збиток (рядок 2195) складає - 6 941,00 грн. Також відповідач вказує на зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцією (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів. Так по підприємству рядок 1615 Балансу (Звіту про фінансовий стан) «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» за 2017 рік - 438 939,00 грн., на початок 2016 року - 198 936,00 грн. Рядок 1100 «Запаси» Балансу (Звіту про фінансовий стан) за 2017 рік - 384 321,00 грн, на початок 2016 року - 205 371,00 грн. Таким чином, відповідач вказує, що при зростанні запасів кредиторська заборгованість зросла більш ніж в 2 рази, або на 120,37 грн. Вказані доводи колегія суддів оцінює критично, оскільки позивач не відповідає вказаному у Довідці критерію відбору високого ступеня ризику. Так, при зростанні запасів на 12,57 % кредиторська заборгованість ПІІ «Амік Україна» за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх звітних років зросла всього на 4,9 %, але не більше ніж в 2 рази, як стверджує відповідач. Крім того, відповідач зазначає, що позивач має критерії середнього ступеню ризику діяльності: Декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік (р. 4 декларації з податку на прибуток за 3 квартали - 7 296 346,00 грн, 2 квартали - 6 553 627,00 грн, за 1 квартал - 6 705 779,00 грн). Декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн.грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис.грн. за останній звітний (податковий) період (р. 19 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року - 86 438,5 тис.грн). Інші операційні витрати більше інших операційних доходів. Згідно показників звіту про фінансові результати за 9 місяців 2018 року різниця між показниками рядка 2180 (Інші операційні витрати) та рядка 2120 (Інші операційні доходи) склала 15 136,00 грн. Зазначені ризики на думку відповідача є підставою для включення суб`єкта господарювання до плану-графіку перевірок. Колегія суддів критично оцінює наведені висновки відповідача, оскільки декларування позивачем від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності ПІІ «Амік Україна» не може бути самостійною підставою для висновків контролюючого органу про існування ризиків несплати позивачем податків і зборів, платежів, оскільки не завжди господарська діяльність суб`єктів господарювання може мати економічний ефект від господарської операції. Окрім того, на господарську діяльність можуть мати вплив і інші чинники, зокрема, зростання індексу інфляції, коливання курсу гривні до іноземних валют, нестабільна соціально-політична, економічна ситуація в країні. З наведеного слід дійти висновку, що відповідачем не доведено відповідність позивача критеріям відбору середнього та високого ступеня ризику несплати податків та зборів. У той же час, відповідно до пп. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваного наказу № 820 від 12.04.2019 р. була відправлена відповідачем 12.04.2019 р. та отримана підприємством 16.04.2019 р., тобто позивачем отримано копію наказу з порушенням строку, визначеного пп. 77.4 ст. 77 ПК України, за 7 календарних днів до дати початку проведення перевірки (24.04.2019 р.). Окрім того, колегія суддів не погоджується із доводами відповідача про те, що дії контролюючого органу щодо формування, у тому числі затвердження, плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків, оскільки оскаржувані дії відповідача мали наслідком прийняття відповідачем наказу «Про проведення документальної планової перевірки ПІІ «Амік Україна» № 820 від 12.04.2019 р., який є предметом оскарження у даній справі. З огляду на встановлені у справі обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач при включенні ПІІ «Амік Україна» до плану-графіку перевірок на 2019 рік, винесенні оскаржуваного наказу №820 від 12.04.2019р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які мали значення для вчинення вказаних дій та винесення оскаржуваного наказу, без дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України. Таким чином, позовні вимоги ПІІ «Амік Україна» щодо визнання протиправними дії відповідача щодо включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік; зобов`язання відповідача виключити позивача з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та визнання протиправним та скасування наказу від 12.04.2019р. №820 "Про проведення документальної планової перевірки ПІІ «Амік Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О. Костюк А.Г. Степанюк