Постанова 4851 № 440/4904/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 р.Справа № 440/4904/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Щеглова Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 16.01.20 року по справі № 440/4904/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (в подальшому - ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з одного виду пенсії на інший, а саме, з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та обчисленні і виплаті, починаючи з 28.05.2019 р. (дня звернення) основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та скасувати рішення про перерахунок пенсії відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області від 29.11.2019 р. № 177; зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, а саме, з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та обчислювати і виплачувати, починаючи з 28.05.2019 р. (дня звернення) основну державну пенсію по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області виконати рішення суду негайно у межах суми платежу за один місяць. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 р. по справі № 440/4904/19 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про перерахунок пенсії відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 29.11.2019 р. № 177; зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 28.05.2019 р.; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 р. в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 р. по справі № 440/4904/19 виправлено описки, шляхом: викладення абзацу третього резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 28.05.2019 р."; зазначення у абзаці другому сторінки шостої та абзаці третьому сторінки восьмої мотивувальної частини рішення вірної назви закону, а саме, замість Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначити Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Не погодившись з даним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області виконати рішення суду негайно у межах сум платежу за один місяць, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким допустити негайне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 р. по справі № 440/4904/19 в межах суми стягнення пенсії за один місяць. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції порушенні вимоги матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах стягнення за один місяць. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач просив розгляд справи проводити за відсутністю його представника. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у зв`язку з ухваленням 20.05.2019 р. Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 р. № 1-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького ОУПФУ із заявою, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також здійснення після такого переведення обчислення та виплати його пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За результатами розгляду вищевказаного звернення, листом від 30.05.2019 р. №194/Г-14 Кременчуцький відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області повідомив позивача про те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання та на даний час Пенсійним фондом України надіслано офіційний запит до Міністерства соціальної політики України для надання роз`яснення про порядок перерахунку даного виду пенсій. 28.05.2019 р. позивач звернувся до Кременчуцького ОУПФУ з заявою про переведення його з одного виду пенсій на інший, а саме з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За результатами вищевказаної заяви, рішенням Кременчуцьким відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області від 25.06.2019 р. № 31 заявнику відмовлено в проведенні перерахунку його пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. Особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних випробувань у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення змін до зазначених нормативно - правових актів. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області виконати рішення суду негайно у межах суми платежу за один місяць, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позовні вимоги носять зобов`язальний характер та не стосуються стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області конкретної суми пенсійних виплат, то відповідно до вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч. 1 ст. 243 КАС України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них. Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань. При цьому слід враховувати, що положеннями ст. 2 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зі змісту наведених статей вбачається, що КАС України передбачає можливість негайного виконання судових рішень ще до набрання ними законної сили. Необхідність негайного виконання судових рішень може бути обумовлена різними причинами - потреба надати швидкий захист життєво важливим інтересам позивача, публічним чи іншим інтересам, яким може бути заподіяно значної шкоди, якби не було передбачено негайного виконання. Отже, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави. Проте, положеннями КАС України не передбачено негайне виконання всіх судових рішень. Більше того, стаття 371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно. Враховуючи вищезазначене, при вирішення питання чи є підстави допустити негайне виконання рішення суду необхідно встановити яких саме спірних правовідносин стосується предмет спору та який саме обрано спосіб захисту порушених прав особи. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги, про обґрунтованість яких суд дійшов висновку під час її розгляду, носять зобов`язальний характер та не стосуються стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області конкретної суми пенсійних виплат, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць. Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі № 440/4904/19 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 23.11.2020 року