Постанова КГС ВС № 910/10074/19

? ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 року м. Київ Справа № 910/10074/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., представників учасників справи: позивача - Тураш С.М. - адвокат (довіреність від 01.09.2020 №б/н) відповідача - Гершман Л.В. - адвокат (ордер від 05.11.2020 серія ВН №1016783) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" про зобов`язання укласти додаткову угоду. У зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.11.2020, який наявний в матеріалах справи. ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. В липні 2019 року акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", Залізниця, позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" (далі - ТОВ "ВТК", відповідач) про зобов`язання укласти додаткову угоду до Договору від 11.07.2016 №07/16/11/01-Р.

2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2019 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

3. Позов обґрунтований тим, що 11.07.2016 між сторонами було укладено Договір №07/16/11/01-Р про надання послуг з організації перевезень, умовами якого передбачено, що позивач від свого імені та за рахунок відповідача надає послуги з організації перевезень вантажів напіввагонами, власності АТ "Українська залізниця". 4. 19.04.2019 було оприлюднено оновлені ставки за використання власних вагонів перевізника, плати за користування вагонами за межами України та коефіцієнти порожнього пробігу, затверджені правлінням АТ "Укрзалізниця". При цьому ставка за використання вагонів перевізника за напіввагон, переобладнаний та модернізований у напіввагон з нумерацією у інтервалах 3225968-3226499, 9068000-9069998, 9080000-9080198, 9080200-9080398, 9080400-9080998, 9081000-9081998, 9090000-9091999, 9628890-9628898,9628900-9628998, 9629000-9629998, 9639000-963998, що починається на 969 та хопер-напіввагон умовного типу 5982 була встановлена у розмірі 886,00 грн., у зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача з листами для підписання Додаткової угоди про зміну Договору.

5. На думку позивача, правомірним є застосування у даному випадку ставки плати за використання власних вагонів Укрзалізниці, оскільки вартість послуг з організації перевезення вантажів за кожен вагон за кожну добу не може бути нижчою ставки плати за використання власних вагонів за вагон за добу, в іншому випадку будуть завдані збитки державі.

6. Так з посиланням на статті 651, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач вказує, що станом на момент укладання Договору в 2016 році питання вартості перевезень було врегульовано лише Збірниками тарифів та протоколом узгодження договірної ціни до Договору, проте відсутність щорічної індексації державних регульованих тарифів на перевезення вантажів у межах України та інвестиційної складової в тарифі призвела до виникнення проблем постійного недофінансування залізничної галузі. Виконання Договору в діючій редакції порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні Договору (пункт 3 частини другої статті 652 ЦК України). Вказує, що зі змісту Договору не вбачається покладення на позивача ризику зміни обставин. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2020 (суддя Волков Р.В.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що рішенням у справі №916/626/18, яке набрало законної сили встановлено, що Договір від 11.07.2016 № 07/16/11/01-Р є фактично пролонгованим, на той самий строк на тих же умовах. Судом було встановлено факт існування зобов`язань виконавця перед замовником за період дії Договору протягом 2016 - 2017 років, а тому договірні відносини між сторонами тривають до повного виконання позивачем обов`язків. У вказаній справі встановлено, що філією "Дарницький вагоноремонтний завод" з дня підписання актів подачі/повернення напіввагонів безперервно протягом дванадцяти місяців має бути надано ТОВ "ВТК" послуги з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб та відповідно 31 403 вагонодіб щомісячно, у напіввагонах в кількості не меншій аніж 1 032 одиниці, з метою забезпечення здійснення перевезень вантажу. Подана позовна заява фактично направлена на зміну та перегляд порядку виконання судового рішення у справі №916/626/18, що є недопустимим. Сторонами визнається, що на даний час надання послуг філією "Дарницький вагоноремонтний завод" відбувається саме на виконання рішення суду у справі №916/626/18, що є наслідком невиконання позивачем умов Договору, до якого він просить внести зміни про збільшення ціни надаваних послуг.

8. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 (колегія суддів у складі: Головей В.М., Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) рішення господарського суду Одеської області залишено без змін. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. АТ "Українська залізниця" посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати; передати справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, АТ "Українська залізниця" посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

11. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України. Доводи інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВТК" доводи касаційної скарги не визнає і погоджуються із висновками суду попередніх інстанцій, а також просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

13. ТОВ "ВТК" звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено обставини справи та враховано Порядок від 29.01.2018, на який у своїх позовних вимогах посилався позивач, і встановлено, що вказаний Порядок не може бути застосований з огляду на зміст рішення господарського суду Одеської області у справі №916/626/18, оскільки застосування нових ставок фактично призведе до зміни та перегляду порядку виконання рішення, ухваленого у справі № 916/626/18. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке. 15. 11.07.2016 між АТ "Укрзалізниця" (виконавець) та ТОВ "ВТК" (замовник) укладено договір, за умовами якого виконавець від свого імені та за рахунок замовника надає послуги з організації перевезень вантажів піввагонами, власності виконавця (далі - вагони). Кількість вагонів для здійснення Послуги, їх номери, модель, дата та станція початку здійснення перевезення, дата та станція повернення вагону після здійснення перевезення відображаються в актах подачі/повернення вагонів (пункти 1.1, 1.2 Договору).

16. Відповідно до пункту 1.3 Договору послуги надаються тільки для перевезення вантажів, дозволених до перевезення у піввагонах згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та угод про залізничні міжнародні сполучення.

17. Послуги надаються на території України (крім станцій АР Крим), країн СНД та Балтії, при цьому одна зі станцій (навантаження або вивантаження) повинна знаходитись в межах України. Станцією закінчення здійснення перевезення (надання послуг) не може бути станція, яка знаходиться в межах тимчасово окупованих територій, що визначені чинним законодавством України; територій Донецької, Луганської областей в географічних межах цих адміністративно-територіальних одиниць (пункт 1.4 Договору).

18. Розрахунок ставки за кожен вагон за кожну добу визначається Протоколом договірної ціни, який є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1) (пункт 3.1). Відповідно до Протоколу № 1 узгодження договірної ціни до Договору про надання послуг, сторони дійшли згоди встановити ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг у розмірі 200,00 грн. Місячна вартість надання послуг перераховується на підставі актів подачі/повернення вагонів.

19. Згідно з пунктом 3.3 Договору період надання послуг починається з дати підписання акта подачі/повернення вагонів.

20. Сплата за надання виконавцем послуги у поточному періоді (календарному місяці) здійснюється замовником згідно з умовами цього Договору відповідно до кількості вагонів, якими надається послуга, на підставі актів подачі/повернення вагонів (додаток № 2) (пункт 3.2. Договору у редакції додаткової угоди від 31.10.2016 № 1).

21. Оплата послуг виконавця здійснюється замовником в національній валюті України шляхом 100% передоплати вартості послуг за поточний період (календарний місяць) надання послуг протягом перших 5-ти календарних днів місяця, в якому будуть надаватись послуги, за реквізитами, зазначеними у розділі 12 цього Договору. Оплата послуг виконавця здійснюється відповідно до умов цього договору, та кількості вагонів, якими надається послуга, станом на перше число місяця, за який здійснюється передоплата, згідно з актами подачі/повернення вагонів і ставкою, визначеною Протоколом узгодження договірної ціни, що діє на дату здійснення передоплати (п. 3.5. Договору у редакції додаткової угоди від 31.10.2016 № 1).

22. Щомісячна вартість послуг визначається з розрахунку ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг (додаток № 3), згідно з протоколами узгодження договірної ціни (додаток 1) та нараховується на підставі актів подачі/повернення вагонів (пункт 3.6 Договору).

23. Договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами та діє 1 рік, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків. Строк дії Договору може змінюватись за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (пункт 10.1 Договору).

24. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що постановою Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/14272/17 встановлено факт порушення Залізницею в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" зобов`язань, що полягає у наданні виконавцем послуг не в повному обсязі.

25. Так, у справі № 910/14272/17 було встановлено, що протягом строку дії Договору ТОВ "ВТК" щомісячно подавало заявки на подачу вагонів в кількості 1 200 одиниць на кожний календарний місяць загальною кількістю в 13 заявок. Щодо жодної з яких не було заперечень Залізниці у порядку, встановленому підпунктом 2.1.1 Договору (протягом трьох робочих діб з моменту отримання заявки). Отже, умови Договору та зміст заявок ТОВ "ВТК" свідчать про погодження сторонами строку виконання зобов`язань із надання напіввагонів протягом календарного місяця по кожній із щомісячних заявок, при загальному строку дії Договору в один рік (липень 2016 року - липень 2017 року; пункт 10.1 Договору). Таким чином, зобов`язання Залізниці з подачі замовленої Товариством кількості напіввагонів виникало з першого числа кожного календарного місяця, на який він погодив відповідну заявку, в кількості 1 200 одиниць, а ненадання у цей період погодженої кількості напіввагонів та послуг з організації перевезень є порушенням Залізниці зобов`язань за Договором. При цьому закінчення строку дії Договору не припиняє зобов`язань Залізниці, які виникли внаслідок його укладення та не були виконані на момент припинення договору. Також закінчення дії Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, які виникли внаслідок його укладення, зокрема, така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за Договором щодо надання відповідних послуг позивачу.

26. Крім цього, господарським судом Одеської області у справі №916/626/18 встановлено факт існування зобов`язань Залізниці перед ТОВ "ВТК" за період дії Договору протягом 2016 - 2017 років, а тому договірні відносини між сторонами тривають до повного виконання Залізницею обов`язків. Враховуючи, що Залізницею було виконано зобов`язання за Договором в загальному обсязі 61 162 вагонодіб, відповідна частина невиконаного зобов`язання в період строку дії Договору, передбаченого пунктом 10.1 Договору, складає 376 838 вагонодіб (438 000 вагонодіб - 61 162 вагонодіб). Оскільки загальний обсяг невиконаного Залізницею зобов`язання за Договором становить 376 838 вагоно-діб, для виконання погодженого в заявках, але не виконаного обсягу послуг, протягом року з дня підписання актів подачі/повернення вагонів знадобиться 1 032 напіввагони (376 838 вагонодіб / 365 діб = 1 032 вагони). У зв`язку з цим, зазначеним рішенням, окрім іншого, було зобов`язано Залізницю призупинити дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Укрзалізниця" в процесі надання послуг з перевезення вантажів від 19 лютого 2018 року, на напіввагони за відповідними номерами на строк 1 (один) рік з дня початку надання АТ "Українська залізниця" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб, а саме: - встановити, що строком в 1 (один) рік з дня початку надання АТ "Українська залізниця" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1032 одиниць, що розрахунок плати за перевезення вантажу у зазначених напіввагонах здійснюється за тарифною схемою 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу, з базовою ставкою плати - інфраструктурна складова (Івл) для власного або орендованого вагона; - у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення, нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов`язані з ними послуги за тарифною схемою 1 як для універсального власного рухомого складу із застосуванням коригуючих коефіцієнтів; - встановити, на строк в 1 (один) рік з дня початку надання АТ "Українська залізниця" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1 032 одиниць, здійснювати розрахунок плати за перевезення у порожньому стані зазначених напіввагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту) за тарифною схемою 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу; - у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги за тарифною схемою 14 із застосуванням коригуючих коефіцієнтів.

27. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що зобов`язання, яке існувало на момент дії Договору яке лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії Договору закінчився. Зобов`язання філії "Дарницький вагоноремонтний завод" перед ТОВ "ВТК" з надання послуг за Договором досі існують, а внесення змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди з вищою ціною, ніж існувала на час дії Договору, суперечитиме загальним засадам та принципам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

28. Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

29. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

31. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

32. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

33. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

34. Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

35. Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

36. Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

37. Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин. Вказана норма не формулює підстав, за наявності яких у сторони виникає право на розірвання договору, а лише передбачає якими способами можуть встановлюватися такі підстави.

38. Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

39. Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій.

40. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

41. Колегія суддів зазначає, що предметом позовних вимог у справі № 914/2649/17 є внесення змін у договір оренди нежитлових приміщень, водночас зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини мають відмінні ознаки від справи яка розглядається. Втім, під час розгляду справи № 910/10074/19 Верховним Судом враховується правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 914/2649/17 щодо застосування статті 188 ГК України, статей 651-652 ЦК України, оскільки в даному випадку має значення саме підстави внесення змін до договору.

42. Водночас звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник вказав на те, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносин відсутній, тобто "висновок з приводу правомірності внесення змін до господарського договору, зокрема, щодо ціни договору, коли з одного боку наявне рішення суду, яким зобов`язано юридичну особу призупинити дію тарифів на певні послуги, а з іншого боку наявні істотні зміни обставин, які впливають на належне виконання договору, при існуванні всіх умов передбачених статтею 652 ЦК України".

43. Суд касаційної інстанції відмічає, що право сторін (на вимогу заінтересованої сторони) на внесення змін до договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, передбачено частиною другою статті 652 ЦК України, на яку також посилається скаржник в обґрунтування своїх позовних вимог та доводів касаційної скарги.

44. Для прийняття судом рішення про зміну договору відповідно до частини другої статті 652 ЦК України у справі має бути встановлена наявність одночасно наступних умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

45. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі №3-9гс12 та від 19.02.2014 у справі №6-167цс13.

46. Водночас за частиною четвертою статті 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

47. Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір. і на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов.

48. Втім, відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що зобов`язальні відносини, які на даний час існують між сторонами, є наслідком порушення Договору саме позивачем, таким чином, умова, передбачена пунктом 2 частини другої статті 652 ЦК України, відсутня. При цьому ризик зміни обставин несе сторона, яка порушила зобов`язання, що є справедливим.

49. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

50. Щодо преюдиційного значення справи №916/626/18, то судами попередніх інстанцій вірно взято до уваги таке.

51. Рішення господарського суду Одеської області у справі №916/626/18, яке набрало законної сили, було ухвалено з метою захисту прав ТОВ "ВТК" та направлено на зобов`язання філії " Дарницький вагоноремонтний завод " виконати умови Договору в натурі.

52. Зміна обставин, що виразилась у підвищенні ставок у зв`язку із збільшенням вартості організації перевезень, зумовлена саме невиконанням договору позивачем.

53. Рішенням у справі №916/626/18 встановлено, що Договір від 11.07.2016 № 07/16/11/01-Р є фактично пролонгованим, на той самий строк на тих же умовах. Судом було встановлено факт існування зобов`язань виконавця перед замовником за період дії договору протягом 2016-2017 р., а тому договірні відносини між сторонами тривають до повного виконання Позивачем обов`язків.

54. У вказаній справі встановлено, що філією "Дарницький вагоноремонтний завод" з дня підписання актів подачі/повернення напіввагонів безперервно протягом дванадцяти місяців має бути надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТК" послуги з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб та відповідно 31 403 вагонодіб щомісячно, у напіввагонах в кількості не меншій аніж 1032 одиниці, з метою забезпечення здійснення перевезень вантажу.

55. Подана позовна заява фактично направлена на зміну та перегляд порядку виконання судового рішення у справі №916/626/18, що є недопустимим.

56. Суди попередніх інстанцій вказали на те, що сторонами визнається, що на даний час надання послуг філією "Дарницький вагоноремонтний завод" відбувається саме на виконання рішення суду у справі №916/626/18, що є наслідком невиконання позивачем умов договору, до якого він просить внести зміни про збільшення ціни надаваних послуг.

57. Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

58. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

59. Відповідно до частини 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

60. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17.

61. Аргументи скаржника щодо посилання судів на неіснуючий Порядок визначення плати за використання власних вагонів перевізника ПАТ "Українська залізниця" в процесі надання послуг з перевезення вантажів (далі - Порядок) від 19.02.2018 року, який в межах господарської справи №916/626/18 був призупинений, колегією суддів відхиляються, оскільки іншого Порядку, який підлягав правовій оцінці судами попередніх інстанцій не існує, а дата Порядку, яка зазначена в резолютивній частині рішення № 916/626/18 є не реквізитами цього документу, а датою набрання його чинності. Верховний Суд звертає увагу, що даний недолік може бути усунено в межах справи № 916/626/18 у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

62. Що ж стосується посилання скаржника на те, що підставою для скасування судового рішення у справі № 910/10074/19 та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України), то Верховний Суд зазначає, що умовою для застосування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Проте, у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зводяться до незгоди скаржника з висновками суду попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, які були предметом дослідження й оцінки судом попередніх інстанцій та були спростовані ними.

63. Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність. Тому пов`язані з наведеним інші аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

64. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Українська залізниця" не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

66. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права. Судові витрати

67. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на АТ "Українська залізниця" , оскільки касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій. Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 зі справи № 910/10074/19 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" акціонерного товариства "Українська залізниця" - без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Т. Малашенкова