Ухвала КГС ВС № 907/754/19

УХВАЛА 23 листопада 2020 року м. Київ Справа № 907/754/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Краснова Є.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод? на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.07.2020 за позовом Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод? до Акціонерного товариства ?Оператор газорозподільної системи ?Закарпатгаз? про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення від 09.07.2019, ВСТАНОВИВ: 26.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Орендне підприємство ?Ужгородський коньячний завод? звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (повний текст постанови складено 02.10.2020) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.07.2020 разом з клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана Орендним підприємством ?Ужгородський коньячний завод? касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду, з наступних підстав. Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження. Касаційну скаргу Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод? підписано головою комісії з припинення ОП ?Ужгородський коньячний завод? Гісем В.В., проте до матеріалів касаційної скарги не додано жодного документу, який підтверджує наявність у Гісем В.В. повноважень на підписання касаційної скарги. Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За змістом частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до підпункту 20 пункту 1 розділу ХІІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день звернення скаржника з касаційною скаргою), положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України. Положеннями частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день звернення скаржника з касаційною скаргою) встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 вказаного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник. За вимогами частини четвертої статті 1312 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво". Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. За загальним правилом у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Отже, з урахуванням приписів частини четвертої статті 1312, підпункту 11 пункту 161 розділу XV Перехідних положень Конституції України та статті 56 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала касаційну скаргу, на представництво/самопредставництво, або доказів на підтвердження того, що зазначена особа здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси скаржника як адвокат. Перевірити повноваження представника Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод? матеріалами справи також не вбачається можливим, оскільки касаційна скарга подана скаржником безпосередньо до Верховного Суду, матеріали справи у суді відсутні. Згідно із положеннями статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах має функціонувати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ч. 1), і суд має проводити розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду мають переводиться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч. 9). Разом з тим Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на даний час не функціонує у зв`язку із чим відповідно до пункту 17.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Отже, оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на даний час не функціонує тому відсутня і електронна судова справа та документи в електронній формі. За вказаних обставин скаржник не скористався наданим пунктом 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України правом подати касаційну скаргу через відповідний суд, який зобов`язаний був би у такому випадку матеріали справи надіслати до суду касаційної інстанції, а у суду касаційної інстанції відсутній доступ до матеріалів паперової справи, що мав враховувати скаржник звертаючись із касаційною скаргою. Разом з тим, Верховним Судом установлено, що в апеляційній інстанції інтереси Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод? представляв ОСОБА_1 , що підтверджується також доданою до касаційної скарги копією електронного листа Західного апеляційного господарського суду про надісланні ОСОБА_1 постанови від 30.09.2020 у справі № 907/754/19. З огляду наведеного, відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати. Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Ураховуючи наведене, касаційна скарга Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод?, яку підписано Гісем В.В., не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. За змістом частини сьомої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Орендного підприємства ?Ужгородський коньячний завод? на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.07.2020 у справі №907/754/19 не приймати до розгляду та повернути.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасника справи.

3. Касаційну скаргу скаржника залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню Головуючий Г.М. Мачульський Судді К.М. Пільков Є.В. Краснов