Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/1387/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" листопада 2020 р. Справа № 922/1387/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А. за участю представників: позивач - не з`явився відповідач - не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Донснаб-Агротехніка", смт. Солоницівка (вх.№ 2165Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі № 922/1387/20 (повний текст якого складено та підписано 31.07.2020 суддею М.В. Калантай у приміщенні господарського суду Харківської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ Агро", м. Новомосковськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка", смт. Солоницівка про стягнення 391 215,46грн., ВСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ Агро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" про стягнення 391215,46 грн, з яких 313428,07 грн основного боргу, 8676,57 грн відсотків річних, 69110,82 грн пені. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором поставки сільськогосподарської техніки №Н-133 Т-19 від 05.07.2019. Рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі № 922/1387/20 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Донснаб-Агротехніка" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, буд.49, код 35434748) на користь ТОВ "НФМ Агро" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд.156, кв.8, кімната 5, код 39206071) 313 428,07грн. основного боргу, 8676,57 грн. відсотків річних, 69110,82грн. пені., а також 5868,23 грн. судового збору. ТОВ "Донснаб-Агротехніка" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі № 922/1387/20 повністю та прийняти нове, судові витрати покласти на ТОВ "НФМ Агро", м. Новомосковськ. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року скаргу ТОВ "Донснаб-Агротехніка" залишено без руху на підставі порушення вимог п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. На виконання вимог ухвали суду від 31.08.2020 року ТОВ "Донснаб-Агротехніка" усунув зазначені в ухвалі недоліки, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 19.09.2020 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зі скаргою не погоджується, проти її задоволення заперечує з підстав її необґрунтованості, просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. У зв`язку з відпусткою головуючого судді Слободіна М.М., було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. Через канцелярію суду ТОВ "Донснаб-Агротехніка" надіслало клопотання, в якому просило перенести розгляд справи з метою підготовки та підписання сторонами мирової угоди. У зв`язку з чим, ухвалою суду від 09.11.2020 року оголошено перерву в розгляді справи до 09:30 год 18.11.2020 року. У судове засідання 18.11.2020 року сторони не з`явились. Належним чином підписаної і завіреної сторонами мирової угоди до суду не надійшло. Керуючись наведеними нормами, з огляду на передбачений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, зважаючи на те, що явка представників не була визнана обов`язковою і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, за наявними матеріалами. Крім того, колегія суддів враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2019 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №Н-133 Т-19 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - товар) згідно з умовами оплати, які викладені в п.2.3 та Графіку внесення платежів, зазначеному в Додатку №2. Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування товару, його кількість, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки визначені в Додатку №1, графік внесення платежів визначений в Додатку №2, які є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна товару (сума договору) вказана в Додатку №1. Сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті - Євро (Є) (надалі еквівалент), який визначено по курсу продажу Євро на Українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ) на момент закриття торгів колонка продажу Євро на день, який передує дню підписання цього договору. Загальна сума договору складається з суми всіх платежів, здійснених покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків згідно договору. Графік внесення платежів вказаний в Додатку №2. Відповідно до п. 2.2 Договору на момент підписання цього договору загальна вартість товару становить 1455730,00грн. (з ПДВ). Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 50000,00 Євро. За умовами пункту 2.3 Договору протягом терміну дії договору грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях згідно Графіку внесення платежів, зазначеному в Додатку №2, що є невід`ємною частиною даного договору. 2.3.1 Першій платіж у розмірі 40% від загальної вартості товару здійснюється покупцем в строк до 10.07.2019. 2.3.2 Другий платіж у розмірі 60% від загальної вартості товару здійснюється покупцем протягом 14 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі. Крім того, у пункті 2.4 Договору сторони домовилися, що сума кожного платежу відповідно до п.п. 2.3.1-2.3.2 підлягає індексації (коригуванню) на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення курсу на момент закриття торгів, колонка Євро (Є) на міжбанківському валютному ринку в день, що передує дню платежу, на курс на момент закриття торгів, колонка Євро на міжбанківському валютному ринку в день, який передує дню підписання цього Договору, що становить 29,1146 гривень за один Євро, при цьому підписання додаткових угод та надсилання повідомлень покупцю не вимагається. Згідно з пунктом 4.4 Договору при передачі товару обов`язково складається Акт приймання передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі. Додатком №1 до Договору було визначено: Товар, що постачається покупцю, а саме: сільськогосподарська техніка - компактор передпосівний BEDNAR SE, 10000, новий в кількості 1 шт. вартістю 1455730,00грн. з ПДВ, що еквівалентно сумі у розмірі 50000 Євро; Базис поставки товару - EXW, смт.Нові Санжари; Строк поставки товару- 10.07.2019. Додатком №2 до Договору передбачено наступний порядок розрахунків: передплата за товар в розмірі 582292,00грн., що еквівалентно сумі 20000 Євро та становить 40% вартості товару, підлягає сплаті в строк до 10.07.2019; остаточний розрахунок в розмірі 873438,00грн., що еквівалентно 30000 Євро та становить 60% вартості товару, підлягає сплаті протягом 14 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі. Платіжним дорученням №2256 від 09.07.2019 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача передплату за товар в розмірі 573912,00грн, що еквівалентно сумі 20000 Євро по курсу продажу на УМВБ станом на 08.07.2019 (день, що передує дню платежу). На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв компактор передпосівний BEDNAR SE 10000, серійний номер SE10000BP8799K, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 11.07.2019. Виходячи з умов пункту 2.3.2 Договору та Додатку №2 до Договору остаточний розрахунок за поставлену сільськогосподарську техніку в розмірі, еквівалентному сумі 30000 Євро, повинен був бути здійснений відповідачем у строк до 31.07.2019, включно. Відповідач свої зобов`язання щодо здійснення остаточного розрахунку за отриманий товар виконав неналежним чином, здійснивши у період з 19.08.2019 по 25.02.2020 часткову оплату в розмірі 540000,00 грн, що еквівалентно сумі 19340,45 Євро. Зазначене підтверджується платіжним дорученням №2402 від 19.08.2019 на суму 100000,00грн., що еквівалентно 3581,57 Євро, платіжним дорученням №2423 від 30.08.2019 на суму 100000,00грн., що еквівалентно 3581,57 Євро, платіжним дорученням №1788 від 10.09.2019 на суму 100000,00грн., що еквівалентно 3581,57 Євро, платіжним дорученням №1846 від 13.09.2019 на суму 30000,00грн., що еквівалентно 1074,47Євро, платіжним дорученням №2476 від 13.09.2019 на суму 70000,00грн., що еквівалентно 2507,10 Євро, платіжним дорученням №2482 від 23.09.2019 на суму 100000,00грн., що еквівалентно 3581,57 Євро, платіжним дорученням №2581 від 27.11.2019 на суму 10000,00грн., що еквівалентно 358,15 Євро, платіжним дорученням №2619 від 20.12.2019 на суму 10000,00грн., що еквівалентно 358,15 Євро, платіжним дорученням №2901 від 11.02.2020 на суму 10000,00грн., що еквівалентно 358,15 Євро, платіжним дорученням №116 від 25.02.2020 на суму 10 000,00грн., що еквівалентно 358,15 Євро. Залишок заборгованості за поставлену сільськогосподарську техніку в розмірі 313428,07грн., що еквівалентно сумі 10659,55 Євро, відповідачем не погашено. Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 313428,07грн. основного боргу, 8676,57грн. відсотків річних, 69110,82грн. пені. Статтею 11 Цивільного кодексу України вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. В силу приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Так, згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. За приписами ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до частини 2 статті 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Стаття 525 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За умовами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за Договором на загальну суму 1455730,00грн., що еквівалентно 50000 Євро, який мав бути оплачений останнім в строк 31.07.2019 включно. Однак, відповідач свої зобов`язання виконав лише частково та з порушенням встановленого строку, у зв`язку з чим у нього на даний час існує заборгованість в розмірі 313428,07грн., що еквівалентно 10659,55 Євро. Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати отриманого за Договором товару. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 313428,07грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку прострочення терміну оплати, встановленого умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь строк прострочення та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 8676,57 грн. 3% річних за період з 01.08.2019 по 27.04.2020, а також 69110,82 грн. пені за період з 01.08.2019 по 01.02.2020. Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, колегія суддів вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги. Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини не є підставою для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки. Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, тому рішення господарського слід залишити без змін. Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають. На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ТОВ "Донснаб-Агротехніка" на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі № 922/1387/20 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі № 922/1387/20 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 23.11.2020 року. Головуючий суддя Ільїн О.В. Суддя Россолов В.В. Суддя Хачатрян В.С.