Ухвала КГС ВС № 903/496/19

УХВАЛА 19 листопада 2020 року м. Київ Справа № 903/496/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (у складі колегії суддів: Куксов В.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 (суддя Бондарчук В.В.) у справі № 903/496/19 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання частково недійсними наказів, ВСТАНОВИВ: 05.11.2020 ОСОБА_1 подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 903/496/19. Касаційну скаргу ОСОБА_1 оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). За змістом статті 288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. За змістом пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Оскаржену постанову Північного апеляційного господарського суду прийнято у відкритому судовому засіданні 30.09.2020, повний текст цієї постанови складено 05.10.2020. Подаючи касаційну скаргу 05.11.2020 (відомості Укрпошти), тобто з пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 288 ГПК, ОСОБА_1 , окрім іншого, зазначає, що отримала копію оскарженої постанови 12.10.2020, порушуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження. При цьому доказів, що підтверджують дату отримання копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції (пункт 1 частини 4 статті 290 ГПК), до касаційної скарги не додано. Ураховуючи зазначене і з огляду на приписи процесуального закону, наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження слід визнати неповажними у зв`язку з їх недоведеністю. За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. У касаційній скарзі ОСОБА_1 викладено хід розгляду справи № 903/496/19 судами попередніх інстанцій, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень. Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі ОСОБА_1 взагалі не зазначено, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано. Натомість скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, не зазначаючи жодних підстав для цього. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Ураховуючи те, що жодних підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не наведено, у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, за подання цієї касаційної скарги скаржникові слід сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (3 842,00*200%) і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа). Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення. Ураховуючи те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 288, пунктом 5 частини 2, пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків. Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали), документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 903/496/19, а також доказів, що підтверджують дату отримання копії оскарженої постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020. При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 903/496/19, надавши Суду докази такого надіслання. Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 903/496/19.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Надати скаржникові строк для виконання вимог цієї ухвали до 18.12.2020. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. С. Берднік Судді: І. С. Міщенко В. Г. Суховий