Постанова 4857 № 1.380.2019.001089

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001089 пров. № А/857/10303/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Михальської М. Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (головуючий суддя: Хома О.П., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення 30.07.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц-Транс» до Міністерства юстиції України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОРА», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лісіцина Яна Борисівна про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шольц-Транс», 07.03.2019 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень» від 29.12.2018 за № 4154/5 та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень» від 29.12.2018 за № 4154/5, а саме записів, внесених на підставі рішень приватного нотаріуса Лісіциної Я. Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2018 за № 44402134 та № 44403172. Обґрунтовує позов тим, що Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі Порядок №1128), передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Так, ТзОВ «Шольц-Транс», в порушення встановлених Порядком № 1128 вимог розгляду скарги у сфері державної реєстрації прав, не були отримані ані копії скарги ТзОВ «КОРОРА», ані сам наказ МЮУ «Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень» від 29.12.2018 за № 4154/5, чим позбавлено позивача права надати пояснення, що мають істотне значення для об`єктивного розгляду скарги ТзОВ «КОРОРА». Неповідомлення зацікавленої особи про дату, час та місце розгляду скарги, є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що зумовило звернення до суду з даним позовом. Додатково зазначив, що оскільки оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, необхідною умовою належного захисту прав позивача є встановлення зобов`язання відповідача поновити скасовані рішення про державну реєстрацію. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позов задоволено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що Порядком № 1128 передбачено надання копії скарги та доданих до неї документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, водночас Порядком № 1128 не передбачено обов`язку у суб`єкта розгляду скарги направити скарги таким особам. При цьому, надання Міністерством юстиції України таких документів зацікавленим особам можливе за умови наявності відповідного звернення вказаних осіб до суб`єкта розгляду скарги. Позивач, 10.11.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача Гриневич О.В., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати. Представник позивача Микита Т.В., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ КБ «НАДРА» (правонаступником якого є ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА») та ТзОВ «Корвет» 12.03.2004 укладено Кредитну угоду № 21/1/2004/840-К/40. Між ВАТ КБ «НАДРА» (правонаступником якого є ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА») та ЗАТ «Корвет» 15.08. 2007 укладено Кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 25/5/2007/840-К/84 (далі Кредитні договори). З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами, включаючи всі додаткові угоди (додаткові договори) до нього, між ТзОВ «КОРОРА» та ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» укладено Договір іпотеки від 09.10.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л., зареєстрований в реєстрі за № 1284. Відповідно до Договору в іпотеку передано: майновий комплекс готелю «Алушта», загальною площею 7 400,8 кв м, розташований за адресою Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, буд. 50 (далі Договір іпотеки). За результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом від 06.11.2018 № UA-EA-2018-10-09-000001-b, складеного ТзОВ «ДЕРЖЗАКІПІВЛІ.ОНЛАЙН» між ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» та ТзОВ «Шольц-Транс» 04.12.2018 укладено Договір № 21/1/2004/840-Е/40 та 25/5/2007/840-К/84 купівлі продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, включаючи всі додаткові угоди (додаткові договори) до них, перейшло до ТзОВ «ШОЛЬЦ-ТРАНС». Між ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (первісний кредитор) та ТзОВ «Шольц-Транс» 04.12.2018 укладено Договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Лісіциною Я.Б., зареєстрований в реєстрі за № 1131, відповідно до якого право вимоги за Договором іпотеки перейшло до ТзОВ «ШОЛЬЦ-ТРАНС». Всі вищевказані договори з участю ТзОВ «ШОЛЬЦ-ТРАНС» та подальші реєстраційні дії приватного нотаріуса Лісіциної Я.Б. жодним чином не вплинули на майнові права ТзОВ «КОРОРА» як власника майнового комплексу готелю «Алушта», загальною площею 7 400,8 кв м, розташованого за адресою Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, буд.

50. Вказане підтверджено актуальною інформацією відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких ТзОВ «КОРОРА» значиться власником та іпокотекодавцем майнового комплексу готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 7 400,8 кв м, розташованого за адресою Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, буд.

50. ТзОВ «КОРОРА» не погодившись із рішенням про державну реєстрацію прав (іпотеки та обтяження) прийнятим приватним нотаріусом Лісіциною Я. Б. на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором від 04.12.2018, зареєстрованого в реєстрі за №1131, звернулось до відповідача з відповідною скаргою від 12.12.2018 № 12/18, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2018 за № 39869-33-18. Крім того, ТзОВ «КОРОРА» 27.12.2018 подано до Міністерства юстиції України доповнення до скарги. За результатами розгляду скарги ТзОВ «КОРОРА», Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при МБУ 27.12.2018, прийнято рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав (іпотеки та обтяження), які прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісіциною Яною Борисівною на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором від 04.12.2018, укладеним між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТзОВ «Шольц-Транс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісіциною Яною Борисівною, зареєстрованого в реєстрі за №1131. На підставі висновку Комісії відповідачем винесено наказ «Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень» від 29.12.2018 за № 4154/5, яким частково задоволено скаргу ТзОВ «КОРОРА» від 12.12.2018 № 12/18, з доповненнями до неї від 27.12.2018, та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2018 № 44402134 та № 44403172, прийняті приватним нотаріусом Лісіциною Я.Б. Адвокатом Краснопольським В.О. в інтересах ТзОВ «Шольц-Транс» направлявся адвокатський запит до МЮУ щодо надання копії скарги ТзОВ «КОРОРА» та наказу, прийнятого за результатом розгляду такої скарги. На вказаний адвокатський запит МЮУ 28.01.2019 вих. 3325/2049-33-19/19.2.1 надало відповідь із додатками на 25 аркушах, зокрема: копія листа МЮУ від 21.12.2018 № 2/398653318/19В про направлення на адресу ТОВ «Шольц-Транс» скарги ТзОВ «КОРОРА» з додатками на 25 арк. та спірний наказ. Зміст листа від 21.12.2018 № 2/398653318/19В не містить інформації щодо часу, дати та місця розгляду скарги ТзОВ «КОРОРА». Натомість таким листом повідомлено про те, що про дату, час та місце розгляду такої скарги буде опубліковано в рубриці «Комісія з питань розгляду скарги у сфері державної реєстрації» на офіційному сайті МЮУ. Вказаний лист направлено позивачу 21.12.2018 простою поштовою кореспонденцією, що підтверджено реєстром поштового відправлення. Наказ МОУ України «Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень» від 29.12.2018 за № 4154/5 був направлений позивачу листом 03.01.2019. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ МЮУ № Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень№ від 29.12.2018 за № 4154/5, прийнято відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів, а тому його слід визнати протиправним та скасувати. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Частиною 6 ст. 37 Закону № 1952 передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 37 Закону № 1952). На виконання вимог цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок № 1128), який визначає процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (суб`єкт розгляду скарги). Пунктом 2 Порядку № 1128 визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. Згідно з п. п. 9-11 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду. Відповідно до п. п. 12-14 Порядку № 1128, за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії. Висновок комісії, на підставі якого суб`єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов`язково містить інформацію про те, що: 1) рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації; 2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб`єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване в Мін`юсті від 13 січня 2016 року за № 42/28172 (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Положення про Комісію № 37/5). Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ. Порядок роботи комісії Положення про Комісію № 37/5, секретар комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді. Розгляд питання на засіданні комісії включає такі етапи: 1) доповідь члена комісії, співдоповіді (у разі потреби); 2) запитання членів комісії доповідачу, співдоповідачам, відповіді на них; 3) виступи членів комісії та скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб з питання, що розглядається; 4) внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; 5) оголошення Головою комісії про припинення обговорення питання; 6) заключне слово доповідача, співдоповідачів (за їх бажанням); 7) голосування. Особи, які не є членами комісії, не можуть брати участь у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій членами комісії, їх обговоренні, голосуванні (п. 4 Розділу ІІІ. Порядок роботи комісії Положення про Комісію № 37/5). Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, зокрема, п. 9 Порядку № 1128 та п. 3 Розділу ІІІ. Порядок роботи комісії Положення про Комісію № 37/5, на відповідача покладено обов`язок повідомити скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про розгляд скарги по суті, зокрема, про дату, час і місце його проведення. Крім цього, надати або надіслати вказаним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що використання прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. Тобто, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням процедури розгляду скарги. Однак, неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Таким чином, лише неприбуття належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду скарги. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 Розділу ІІІ. Порядок роботи комісії Положення про Комісію № 37/5. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявна копія листа МЮУ від 21.12.2018 № 2/398653318/19В (а. с. 47 том 1), який було направлено ТОВ «Шольц-Транс» про надходження скарги ТзОВ «КОРОРА» та про оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту в майбутньому про дату, час та місце розгляду Комісією цієї скарги. У свою чергу, матеріали справи не місять доказів направлення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги ТзОВ «КОРОРА», а також надання позивачу копії скарги і доданих до неї документів. Отже, позивач був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення або надіслати такі відповідачу. Крім цього, як вбачається із змісту спірного наказу ТзОВ «КОРОРА», 27.12.2018 подано до МЮУ доповнення до своєї скарги, яке було враховане відповідачем при прийнятті наказу. Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо направлення позивачу такого доповнення до скарги. За встановлених судом апеляційної інстанції обставин в контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини на момент розгляду скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимог пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128 та п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію № 37/5, не повідомлено позивача про час та місце розгляду скарги. Суд апеляційної інстанції зауважує, що Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Разом з тим, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того, щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про розгляд скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-27-grudnya-2018-roku), оскільки з вказаного оголошення неможливо встановити, з приводу чого подана зазначена скарга, які саме реєстраційні дії (рішення) є предметом оскарження і, тим більше, доводів скаржника ТзОВ «КОРОРА». Таким чином, зазначеним вище вимогам, оголошення розміщене на офіційному веб-сайті Мін`юсту не відповідає, а тому воно не може вважатися «належним» за ознакою змісту. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість оспорюваного наказу, а тому такий підлягає скасуванню. Щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень» від 29.12.2018 за № 4154/5, то суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення таких, оскільки скасування Міністерством юстиції України рішень державного реєстратора та відновлення становища, яке існувало до такого скасування, зокрема наявність у реєстрі відповідних записів, за своїм юридичним змістом є взаємопов`язаним. Таким чином, апеляційна скарга Міністерства юстиції України не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.001089 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 20.11.2020.