Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 562/1679/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 562/1679/20 пров. № А/857/12277/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізка І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року (рішення ухвалено в м. Здолбунів, головуючий суддя Чорний І.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Микитюка Андрія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, встановив: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд із позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Микитюка Андрія Івановича про скасування постанови серії ЕАМ №2792676 від 07.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 позов задоволено. Задовольняючи позов суд виходив з того, що інспектором не було дотримано гарантій прав позивача. Так, в порушення викладених законодавчих приписів, позивачу до винесення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не було надано можливості підготуватися до захисту, у тому числі ознайомитися із фотофіксацією та відеозаписом, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Зокрема, розгляд справи про адміністративне правопорушення інспектором здійснено не було, а такий взявши документи позивача (посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб) направився у службовий автомобіль, а по приходу повернув такі, та надав копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2792676 від 07 липня 2020. За таких обставин суд вважав, що при накладенні адміністративного стягнення на позивача, суб`єктом владних повноважень було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що порушило законні права та інтереси позивача, а тому постанова серії ЕАМ №2792676 від 07.07.2020 у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в якості доказу перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис з приладу Tru Cam LTI 20/20 (серійний номер ТС000780), на якому зафіксовано номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені правила дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Також, наявні об`єктивні дані щодо підтвердження географічної локації транспортного засобу, що відображені роздруківкою файлу 1594155532_СС000_0707_205852.jmf на якому вказана система географічних координат з кутовими величинами. Маються покликання на постанови Верховного Суду у справі №760/2845/17 та №536/583/17 відповідно до яких позивач повинен довести обставини якими він обґрунтовує позовні вимоги. Проте з позовної заяви не вбачається подання позивачем відповідних доказів. Разом з тим, апелянт вказує, що у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Зазначає, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КАС України. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що 07.07.2020 інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Микитюком Андрієм Івановичем винесено постанову серії ЕАМ №2792676, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. З оскаржуваної постанови вбачається, що 07.07.2020 близько 20:58 год. в с. Березівка на автодорозі М-06 158 км водій керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 50 км/год., а саме рухався зі швидкістю 107 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась TruCam TC000780. Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Відповідно до п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В матеріалах справи (а.с.40-42) наявні фотознімки із лазерного пристрою Tru Cam LTI20/20 ТС000780, з якого вбачається, що позивач керуючи автомобілем на 158 км «Київ-Чоп», перевищив допустиму швидкість свого автомобіля у населеному пункті, зокрема, на 57 км/год. Із відеозапису із нагрудної камери поліцейського, наявного у матеріалах справи, вбачається, що позивачу після зупинки роз`яснено причину зупинки, пред`явлено посвідчення та жетон, роз`яснено його права, обов`язки та суть вчиненого ним порушення. На місці зупинки пред`явлено фото та відеозапис з приладу ТruСаmLTI20/20. При цьому, колегія суддів зазначає, що докази позивачу надавались для огляду, однак останній на них наполягав лише після того, як прилад ТruСаmLTI20/20 вже було повернуто екіпажу. Крім того, колегія суддів враховує, що в оскаржуваній постанові маються покликання на фотофіксацію. Апеляційний суд звертає увагу, що лазерний вимірювач швидкості Tru Cam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 № ІІА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ІЛІ LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАМ №2792676 від 07.07.2020, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає. Керуючись ст.ст. 229, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року у справі № 562/1679/20 скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 20.11.2020