Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19525/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19525/19 Суддя першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ПФ в м. Києві) про: - визнання протиправними дій ГУ ПФ в м. Києві щодо відмови перерахувати пенсію як працюючому пенсіонеру за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та заробітку з 01.03.2016 року по 30.09.2018 року, починаючи з моменту звернення, а саме з 02.11.2018 року; - зобов`язання ГУ ПФ у м. Києві перерахувати пенсію як працюючому пенсіонеру за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та заробітку з 01.03.2016 року по 30.09.2018 року, починаючи з моменту звернення, а саме з 02.11.2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки попередній перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено ГУ ПФ у м. Києві автоматично з 01.04.2018 року, то наступний перерахунок пенсії останньому може бути проведений не раніше ніж через два роки - 01.04.2020 року. Таким чином, оскільки із заявою про перерахунок пенсії Позивач звернувся менш ніж через рік після останнього перерахунку, то Відповідач правомірно відмовив в його проведенні. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було застосовано до спірних правовідносин положення п. 7 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 року №10-1, які, з урахуванням ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», дають право пенсіонеру до 11.10.2019 року звернутися із заявою про перерахунок пенсії. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.09.2020 року, яке було відкладено на 18.11.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої - скасувати, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ в м. Києві з 29.02.2016 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 49). 01.10.2017 року ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії згідно розпорядження органу Пенсійного фонду України (а.с. 86). Крім того, згідно відомостей підсистеми «Призначення та Виплати Пенсії» ОСОБА_1 з 01.04.2018 року проведено автоматизований перерахунок пенсії на виконання вимог ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та враховано стаж роботи по 31.10.2017 року (а.с. 88). Позивач 02.11.2018 року звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 89-90). Рішенням ГУ ПФ у м. Києві від 11.11.2018 року №879398 ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що на виконання вимог ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» був проведений автоматизований перерахунок пенсії з 01.04.2018 року, за наслідками якого загальний страховий стаж складає 38 років 5 днів (по 31.10.2017 року). Крім того, у рішенні зазначено, що оскільки згідно даних персоніфікованого обліку з 01.03.2016 року по 28.02.2018 року заявник набув 20 місяців страхового стажу (при необхідних 24), то у перерахунку пенсії по стажу і заробітній платі згідно заяви від 02.11.2018 року необхідно відмовити (а.с. 98). Про прийняття вказаного рішення ОСОБА_1 було повідомлено листом ГУ ПФ у м. Києві від 22.11.2018 року №117216/03 (а.с. 7). На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 24, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки останній перерахунок пенсії було здійснено менш ніж за рік до моменту звернення Позивача із заявою про проведення нового перерахунку. З такою позицією суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке. Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. У свою чергу, приписами ч. 4 ст. 42 Закону передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. На виконання вимог абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову від 18.05.2018 року №10-1, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №10-1), який визначає механізм проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», щороку з 01 квітня без додаткового звернення осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати. Пунктом 3 Порядку №10-1 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; 2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію. Згідно п. 4 Порядку №10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах. Водночас, за правилами п. 7 указаного Порядку у період по 11 жовтня 2019 року особи, яким проведено перерахунок пенсії відповідно до цього Порядку, можуть за поданою заявою провести перерахунок на умовах, передбачених абзацами першим - третім частини четвертої статті 42 Закону. Обчислення страхового стажу, який дає право на такий перерахунок, починається з дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, проведеного до 01 квітня 2018 року. Перерахунок пенсії проводиться на підставі заяви пенсіонера у строки, встановлені частиною четвертою статті 45 Закону. Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку свідчить, що за загальним правилом право на перерахунок пенсії виникає в особи за умови, якщо остання після призначення пенсії продовжувала працювати. Таке право може бути реалізоване не раніше двох років після призначення або попереднього перерахунку пенсії. Разом з тим, із запровадженням інституту автоматизованого щорічного перерахунку пенсії з 1 квітня без додаткового звернення тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах, Пенсійний фонд України у прийнятому ним же Порядку №10-1 самостійно надав особам, яким проведено перерахунок пенсії відповідно до цього Порядку, можливість у період по 11.10.2019 року за поданою заявою провести перерахунок на умовах, передбачених абзацами першим - третім частини четвертої статті 42 Закону. Умовою такого перерахунку, в силу приписів абз. 6 ч. 4 ст. 42 Закону та п. 7 Порядку №10-1, є те, що обчислення страхового стажу, який дає право на відповідний перерахунок, починається з дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, проведеного до 01.04.2018 року. Як вбачаться з матеріалів справи, до проведеного 01.04.2018 року автоматизованого перерахунку страховий стаж ОСОБА_1 було обраховано по 29.02.2016 року (а.с. 79-81). Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с. 19-20), станом на 30.09.2018 року Позивач мав 24 місяців страхового стажу та після попереднього (не автоматизованого) перерахунку (призначення) пенсії (29.02.2016 року) пройшло більше двох років. Відтак, станом на 02.11.2018 року ОСОБА_1 мав право на проведення перерахунку пенсії за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 42 Закону, оскільки подав відповідну заяву з урахуванням строкових обмежень, встановлених п. 7 Порядку №10-1. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; - у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що, як вірно підкреслив Апелянт, судом першої інстанції при вирішенні даної справи не застосовано положення Порядку №10-1, внаслідок чого було прийнято рішення, яке не відповідає нормам матеріального права, адже з огляду на правове регулювання спірних правовідносин заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню. Однак перерахунок такої пенсії повинен бути здійснений не з 02.11.2018 року, а з 01.11.2018 року як то передбачено положеннями ст. 45 Закону. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для відмови у перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Крім іншого, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ПФ в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 1 921,00 грн., з яких 768,40 грн. за подання позову та 1 152,60 грн. за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови перерахувати пенсію як працюючому пенсіонеру за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та заробітку з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року, починаючи з моменту звернення, а саме з 01 листопада 2018 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати пенсію як працюючому пенсіонеру за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та заробітку з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року, починаючи з 01 листопада 2018 року. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська О.В. Епель Повний текст постанови складено та підписано « 18» листопада 2020 року.