LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4872916/3743/19

від 17.11.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 у справі № 916/3743/19 скасувати та прийняти нове рішення.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3743/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Філінюка І.Г. суддів Бєляновського В.В., Богатиря К.В. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю: від ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» - адвокат Луцюк В.В., довіреність б/н від 26.12.19; від Головного управління ДПС в Одеській області - Коперсак М.С., довіреність № 250/9/15-33-05-07-27 від 28.10.2020; Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 (про розгляд вимог кредитора) по справі № 916/3743/19 за заявою кредитора Компанії «ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» арбітражний керуючий Ратинська Світлана Вікторівна про банкрутство суддя суду першої інстанції: Грабован Л.І. місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області ВСТАНОВИВ: Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 27.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС»; визнано вимоги Компанії «ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» до ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» в сумі 955 271 388,19 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ратинську С.В. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 03.01.2020 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет від за № 64420. Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із заявою від 23.01.2020 про визнання кредиторських вимог до боржника ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» на загальну суму 5 972 945, 03 грн. (2 858 389 грн. (основний платіж) + 1 429 195 грн. (штрафна санкція) + 1 685 361, 03 грн. (пеня). Заявник зазначає, що заборгованість боржника з податку на прибуток виникла в результаті проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» щодо відносин з ПП «Ан Транс», за результатами якої складений акт від 11.06.2015 №4139/15-53-22-03/37007918, на підставі якого нараховане податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000722203 на загальну суму 4 287 584 грн. (2 858 389 грн. (основний платіж) + 1 429 195 грн. (штрафна санкція). Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України та ч. 4 гл. 2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» боржнику була нарахована пеня на загальну суму 1 685 361, 03 грн. Головним управлінням ДПС в Одеській області надані письмові пояснення в яких викладено прохання визнати кредиторські вимоги до боржника ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» на загальну суму 5 972 945, 03 грн. (2 858 389 грн. (основний платіж) + 1 429 195 грн. (штрафна санкція) + 1 685 361, 03 грн. (пеня). Щодо наявності переплати у розмірі 3 444 109, 23 грн. зазначено, що дане позитивне на користь платника сальдо виникло по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), тоді як грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області, викладені у заяві від 23.01.2020, виникли за платежем податок на прибуток приватних підприємств. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 відхилено повністю грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» в сумі 5 972 945, 03 грн. Обґрунтування ухвали суду першої інстанції. Податкове повідомлення-рішення №0000722203 від 14.07.2015 було оскаржено боржником в судовому порядку, за наслідком чого постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 по справі №815/448915, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016, яка набрала законної сили 30.03.2016, зазначене податкове повідомлення-рішення не скасоване, не визнано протиправним. Таким чином, податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення№0000722203 від 14.07.2015 за результатами розгляду адміністративної справи №815/4489/15 у відповідності до положень ПК України став узгодженим 30.03.2016. Перевіривши дотримання Головним управлінням ДПС в Одеській області спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. ст. 102 ПК встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним, судом першої інстанції встановлено, що строк давності податкового зобов`язання, який виник на підставі податкового повідомлення рішення №0000722203 від 14.07.2015, з урахуванням приписів ст. 102 ПК України, сплив 13.04.2019. Враховуючи встановлені обставин спливу строку давності для стягнення податкового боргу та те, що нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється, судом першої інстанції відхилено повністю грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» в сумі 5 972 945, 03 грн. Не погодившись із вказаною ухвалою, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість прийнятого рішення просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 про розгляд вимог кредитора, та повернути справу на стадію розгляду грошових вимог кредиторів. Узагальнені доводи апеляційної скарги. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 по справі №815/4489/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р., у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Іст Грейнс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 касаційну скаргу ТОВ «Іст Грейнс» задоволено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016р. у справі №815/4489/15 скасовано. · Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2018 заяву ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено; постанову Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 скасовано, залишивши в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016. Скаржник посилається на п.п. 2, п. 9 розд. IV Порядку №422, та зазначає, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. Заявник вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків вказавши, що податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000722203 за результатами розгляду адміністративної справи №815/4489/15 у відповідності до положень ПК України став узгодженим 30.03.2016 року. З урахуванням того, що податкове повідомлення-рішення вважалось неузгодженим до 31.07.2018 термін протягом якого контролюючий орган має право визначити суму грошового зобов`язань спливає 31.07.2021 року. В свою чергу ГУ ДПС в Одеській області звернулось із заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Іст Грейнс» 14.01.2020 року, а отже з урахуванням строків позовної давності. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі. 22.10.2020 до суду апеляційної інстанції від кредитора Компанії «ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 у справі № 916/3743/19 без змін, а апеляційну скаргу Головне управління ДПС в Одеській області без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу кредитор зазначає, що законодавець чітко співвідніс момент виникнення узгодженого грошового зобов`язання, зокрема, з моментом набрання законної сили рішенням суду, яким визнається таке грошове зобов`язання. Судом першої інстанції було вірно встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000722203 від 14 липня 2015 року було оскаржено Боржником в судовому порядку. За результатами такого оскарження було прийнято постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, яка в подальшому була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року. У той самий час, відповідно до норм адміністративного судочинства, що діяли станом на 30 березня 2016 року, а саме частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції «набирають законної сили з моменту проголошення». Заявник наголошує, що, враховуючи приписи статті 56 ПКУ, саме з моменту винесення даної ухвали, а саме 30 березня 2016, необхідно відраховувати строк у 1095 календарних днів, передбачений частиною 4 статті 102 П.КУ для стягнення податкового боргу ГУ ДПС з Боржника. Таким чином кредитор вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що крайній строк для стягнення податкового боргу з Боржника сплив 13 квітня 2019 року, а відтак заява про визнання кредиторських вимог до Боржника, подана ГУ ДПС 24 січня 2020 року до Суду першої інстанції, підлягала відхиленню з законних підстав. У ГУ ДПС немає жодних правових підстав вимагати включення в реєстр вимог кредиторів як податкового боргу Боржника, так і штрафних санкцій і пені, нарахованих на такий податковий борг, оскільки така заборгованість є безнадійною та підлягає списаною контролюючим органом відповідно до вимог податкового законодавства України. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 у справі № 916/3743/19. Призначено розгляд апеляційної скарги на 17.11.2020 о 14:00 год. В судовому засіданні 17.11.2020 представник Головного управління ДПС в Одеській області доводи апеляційної скарги підтримав. Представник боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» просив залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 у справі № 916/3743/19 без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області без задоволення. Інші представники сторін в судове засідання не з`явились. 12.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Компанії «ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з тим, що адвокат Войціцький Г.Є. перебуває на самоізоляції, оскільки у деяких осіб із офісу із якими він контактував було підтверджено захворювання на Covid-19. Колегія суддів в судовому засіданні відхилила заявлене клопотання, оскільки: - до клопотання про відкладення не надано жодного доказу, який би підтвердив захворювання осіб, які були контактними з адвокатом Войціцьким Г.Є.; - колегія суддів також враховує, що обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу Компанії «ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ», а також те, що апеляційним судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, а подальше відкладення розгляду справи суперечитиме принципу розгляду справи впродовж розумного строку; - обов`язкова явка в судове засідання апеляційним судом не визнавалась. Таким чином, дослідивши зміст поданого клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, враховуючи висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а також зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04.05.2020 № 343 щодо дозволу діяльності адвокатів та положення статті 197 ГПК України щодо можливості участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, колегія суддів дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника кредитора, відхиливши заявлене клопотання. Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство). Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Обставини, встановленні місцевим господарським судом. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000722203 (т. 3 а.с. 108), винесеного Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на підставі акту перевірки від 11.06.2015р. №4139/15-53-22-03/37007918, за платежем податок на прибуток сума грошового зобов`язання за основним платежем становить 2 858 389 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) становить 1 429 195 грн. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 по справі №815/4489/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 відмовлено. Відповідно до Єдиного державного реєстру судовий рішень постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 касаційну скаргу ТОВ «Іст Грейнс» задоволено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі №815/4489/15 скасовано. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2018 заяву ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено; постанову Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 скасовано, залишивши в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 по справі №815/4489/15, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, в задоволенні заяви ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 за нововиявленими обставинами відмовлено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 залишено в силі. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 по справі №815/4489/15 (т. 3 а.с. 123-131), яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 (т. 3 а.с. 132-140), в задоволенні заяви ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 за нововиявленими обставинами відмовлено. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №815/4489/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС». Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000722203 є чинним та не скасовано. Із інтегрованої картки платника ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» по податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що в період з 31.05.2019 по 27.12.2019 була нарахована пеня на податкове повідомлення-рішення №0000722203, та яка є не сплаченою в розмірі 1 685 361,03 грн. (т. 3 а.с. 105-107), про що внесена відповідна операція 13.01.2020. Позиція Південно західного апеляційного господарського суду. Предметом судового розгляду є розгляд кредиторських вимог Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС», які виникли на підставі податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000722203. Колегія суддів, враховує сталу практику Верховного Суду з розгляду справ про банкрутство, згідно якої у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17); - ухвала, прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів; для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня) (постанови: від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17); - метою апеляційного суду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно (постанова від 25.06.2019 у справі № 922/116/18). Наведені висновки не втратили своєї актуальності та значущості з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з питань банкрутства (відповідно до пункту 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки чинний Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом. З огляду на характер даних правовідносин, колегія суддів враховує наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Грошове зобов`язання згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Відповідно до п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України). Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175. пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України). Відповідно до п. 14.1.162 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. П. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного в п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Місцевий господарський суд відхиляючи кредиторські вимоги Головного управління ДПС в Одеській області, зазначив, що податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення№0000722203 від 14.07.2015 за результатами розгляду адміністративної справи №815/4489/15 у відповідності до положень ПК України став узгодженим 30.03.2016 відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р., яка набрала законної сили 30.03.2016, отже, строк давності податкового зобов`язання, який виник на підставі податкового повідомлення рішення №0000722203 від 14.07.2015р., з урахуванням приписів ст. 102 ПК України, сплив 13.04.2019р. Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне. Так, Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі, якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили. В Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавцем не передбачена. Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 сатті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено. Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2020 у справі №640/5138/19, від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19. Як зазначено вище, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 по справі №815/4489/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015р. №0000722203 відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 касаційну скаргу ТОВ «Іст Грейнс» задоволено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі №815/4489/15 скасовано. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2018 заяву ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено; постанову Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 скасовано, залишивши в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016. Таким чином, податкове зобов`язання (податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000722203) є узгодженим з дня закінчення процедури судового оскарження, а саме 31.07.2018 прийняття постанови Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справі №815/4489/15, статус податкового боргу це зобов`язання набуло через 10 днів, наступних за днем такого узгодження, тобто 10.08.2018. Така позиція обрахування строку при звернення податкового органу до суду про стягнення податкового боргу викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі у постанові від 25.02.2020 у справі №500/1451/19, у якій Суд зазначив, що податкове зобов`язання стало узгодженим саме з ухваленням постанови Вищого адміністративного суду України. Проте, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку вказавши, що податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 року №0000722203 за результатами розгляду адміністративної справи №815/4489/15 у відповідності до положень ПК України став узгодженим 30.03.2016 року. З цих підстав колегія суддів не приймає доводи Компанії «ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШНЛ» викладених у відзиві на апеляційну скаргу. З урахуванням того, що податкове повідомлення-рішення вважалось неузгодженим до 31.07.2018 термін протягом якого контролюючий орган має право визначити суму грошового зобов`язань спливає 30.07.2021 року. В свою чергу ГУ ДПС в Одеській області звернулось із заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Іст Грейнс» 14.01.2020, а отже з урахуванням строків позовної давності. П. 129.1.2 ст. 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Згідно п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів; у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Виходячи з вимог ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір. Приймаючи до уваги те, що вимоги Головного управління ДПС в Одеській області в сумі 5 972 945,03 грн. виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» заявлені в межах строку встановленого Кодексом України з процедур банкрутств, документально підтверджені та обґрунтовані, колегія суддів визнає їх у зазначеному розмірі із задоволенням у третю чергу в сумі 2 858 389,00 грн. та в шосту чергу в сумі 3 114 556,0 грн. Висновки апеляційного господарського суду: Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У даному випадку ухвалу було прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 по справі №916/3743/19 скасуванню з прийняттям нового рішення про визнати грошових вимог Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» у повному обсязі. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2020 у справі № 916/3743/19 скасувати та прийняти нове рішення. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» в сумі 2 858 389,00 грн. із задоволенням у третю чергу та в сумі 3 114 556,03грн. із задоволенням у шосту чергу. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286 ГПК України. Повний текст постанови складено 19.11.2020. Головуючий суддя І.Г. Філінюк Суддя В.В. Бєляновський Суддя К.В. Богатир

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»