Постанова 4824 № 760/34976/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _________________________ ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 760/34976/19 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Козленко Г.О. 18 листопада 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : судді-доповідача - Саліхова В.В. суддів: Вербової І.М., Шахової О.В., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про усунення перешкод у здійсненні права розпоряджання майном, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» та просив усунути перешкоди позивачу у здійсненні права розпорядження майном шляхом вилучення наступного запису, що внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження рухомого майна, зареєстрований 13.02.2017 за №16147475, реєстратором: Казновецькою О.О., філія м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», документ-підстава: договір застави (транспортного засобу), серія та номер: 955, виданий: 24.02.2012, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що незалучення позивачем третьої особи не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвалюючи рішення про визнання позовної заяви неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виправив недоліки останньої, на яки вказав суд першої інстанції в відповідній ухвалі.. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів. № апеляційного провадження: 22-ц/824/13820/2020 Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Матеріали справи свідчать, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» та просив усунути перешкоди позивачу у здійсненні права розпорядження майном шляхом вилучення наступного запису, що внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження рухомого майна, зареєстрований 13.02.2017 за №16147475, реєстратором: Казновецькою О.О., філія м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», документ-підстава: договір застави (транспортного засобу), серія та номер: 955, виданий: 24.02.2012, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. 03.01.2020 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва залишено позовну заяву без руху з підстав невідповідності її вимогам ст. 175 ЦПК України. Зазначено, що позивачу необхідно визначитися з колом учасників справи, додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості учасників справи. 12.06.2020 ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про надсилання копій ухвал, рішень прийнятих у даній справі на електронну адресу. Відповідно до розписки ухвала суду від 03.01.2020 була отримана позивачем 14.07.2020. Відповідно до п. 2, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Відповідно до ст. 42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно з ч. 1, 3 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Таким чином, суд встановивши, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, не позбавлений можливості залучити таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Отже, не зазначення третьої особи у позовній заяві позивачем не може бути безумовною підставою для залишення позовної заяви без руху, враховуючи можливість суду самостійно здійснити такі дії відповідно до вимог ЦПК України. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Відповідно до ч. 1-2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Згідно з ч. 1-2 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу способами, які не заборонені законом, перелік яких не є вичерпним. ОСОБА_1 , звертаючись до суду із відповідним позовом виклав свої вимоги, так як вважав за потрібне, із зазначенням відповідних учасників справи, що не може бути перешкодою в доступі до правосуддя. На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм процесуального права та не з повним з`ясуванням обставин справи про повернення позовної заяви позивачу. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суд апеляційної інстанції. Враховуючи наведені обставини, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: В.В. Саліхов Судді: І.М. Вербова О.В.Шахова