LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824759/3119/16-ц

від 10.11.2020 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 759/3119/16-ц номер провадження: 22-ц/824/7766/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І. за участю секретаря - Орел П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого Руслана Вікторовича, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» та за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс» - адвоката Гаврилюк Марини Вадимівни на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у складі судді Журибеди О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз», товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Вищий адміністративний суд України, Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація, Печерська районна у місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, вселення, а також за позовом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз», товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс», треті особи: Вищий адміністративний суд України, ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, В С Т А Н О В И В: У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» (далі - ТОВ «Стиль-Блюз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс» (далі - ТОВ «Транспортний Ассістанс»), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» (далі - ТОВ «Явір-Житлобуд-2»), Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Вищий адміністративний суд України, Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація, Печерська районна у місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, вселення. Позовна зава мотивована тим, що відповідно до рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» Святошинській районній у місті Києві раді було надано в постійне користування земельну ділянку площею 7,12 га для будівництва житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування по АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови. Пунктом 3.7 цього рішення ради передбачено, що Святошинська районна у місті Києві рада повинна передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5% загальної площі будинку (крім службової). У подальшому рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 738/2148 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638- 7/798, а саме, змінено Святошинську районну у місті Києві раду на ТОВ «Стиль-Блюз». Вказував, що на виконання зобов`язань, які виникли відповідно до пункту 3.7 рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/798, із змінами та доповненнями, внесеними рішенням ради від 18 листопада 2004 року № 638-7/798, щодо нарахування забудовником 5% загальної площі квартир у розмірі 1684, 98 кв.м, 12 листопада 2011 року між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке перейменовано у Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та ТОВ «Стиль-Блюз» був укладений договір № 7 про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки на АДРЕСА_1 . Також на виконання вказаного вище рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/198 із змінами та доповненнями, внесеними рішенням ради від 18 листопада 2004 року № 638-7/798, 03 листопада 2011 року відповідно до акту прийому-передачі № 47-МП TOB «Стиль-Блюз» передало Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації майнові права на 8 квартир загальною площею 986,5 кв.м у АДРЕСА_1 , зокрема, на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 5 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м. Відповідно до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 15 травня 2008 року №746 «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку АДРЕСА_1 » житловому будинку АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Згідно з актом від 27 серпня 2012 року №152 Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації передало, а Вищий адміністративний суд України прийняв трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , розташовану на 5 поверсі, житловою площею 78,98 кв.м, загальною площею 135,60 кв.м (новобудова). Згідно з розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 26 вересня 2012 року № 629 зазначену квартиру включено до числа службових жилих приміщень Вищого адміністративного суду України. Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 11 лютого 2015 року № 70 затверджено рішення керівництва Вищого адміністративного суду України про надання службової квартири АДРЕСА_1 судді ОСОБА_1 на родину з 6 осіб, а 12 лютого 2015 року на підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_1 виданий ордер № 012909 на право зайняття службового жилого приміщення. Позивач зазначав, що замовником TOB «Стиль-блюз» було змінено нумерацію квартир у будинку АДРЕСА_1 до моменту прийняття зазначеного будинку в експлуатацію, що підтверджується ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2015 року у справі № 759/17477/15-к, згідно з якою номер квартири АДРЕСА_1, змінено на номер АДРЕСА_1 . Згідно даних реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому розташована спірна квартира, був введений в експлуатацію у грудні 2014 року (сертифікат ІУ- 165143650299 від 31 грудня 2014 року). Вказував, що про внесення змін до проектної документації, що передбачало відповідно зміну нумерації квартир, переданих згідно з актом № 47-МП від 03 листопада 2011 року, TOB «Стиль-Блюз» не повідомило Департамент будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, що вбачається із листа заступника голови Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2015 року № 006-2376. Позивач зазначав, що у зв`язку із внесенням TOB «Стиль-Блюз» змін до проектної документації, що передбачає зміну нумерації квартир у будинку АДРЕСА_1 , він позбавлений можливості вселитися у надане йому службове жиле приміщення на підставі ордеру № 012909 від 13 лютого 2015 року, а тому встановлення факту зміни відповідачем ТOB «Стиль-Блюз» нумерації квартир у будинку АДРЕСА_1 необхідно йому для захисту його житлових прав, зокрема, визнання права користування квартирою № АДРЕСА_1 (колишній номер квартири АДРЕСА_1 ) у зазначеному будинку на підставі ордеру № 012909 від 13 лютого 2015 року, та права вселення до зазначеного житлового приміщення. Вказував, що 10 вересня 2014 року між TOB «Стиль-Блюз» та TOB «Транспортний Ассістанс» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №НИ-1243, за умовами якого ТOB «Стиль-блюз» відчужило майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (колишня квартира АДРЕСА_1) у будинку АДРЕСА_1 на користь TOB «Транспортний Ассістанс». Зазначав, що постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2014 року у справі № 910/12122/14, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року про відмову у задоволенні позову TOB «Стиль-Блюз» про визнання недійсним правочину, підтверджено чинність та дійсність акту прийому-передачі від 03 листопада 2011 року № 47-МП, а також договору від 12 листопада 2011 року № 7 про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки по АДРЕСА_1 . Отже вважав, що TOB «Стиль-Блюз», достовірно знаючи, що майнові права на квартиру йому не належать, а передані ще у 2011 році Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, яке мало виключне право розпоряджатися цими майновими правами, неправомірно, попередньо внісши зміни до проектної документації стосовно характеристик та нумерації квартир у секції АДРЕСА_1 , зокрема, квартири АДРЕСА_1 , уклало договір купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру з TOB «Транспортний Ассістанс». Вказував, що станом на момент укладання цього договору про відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відповідач TOB «Стиль-Блюз» не був власником цього майна і не мав права ним розпоряджатися, а тому вважав, що вказаний правочин суперечить вимогам ЦК України та відповідно до вимог ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним. З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що номер квартири АДРЕСА_1 , зазначений в акті прийому-передачі №47-МП від 03 листопада 2011 року, змінений на АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі продажу майнових прав №НИ-1243, укладений 10 вересня 2014 року між ТОВ «Стиль-Блюз» і ТОВ «Транспортний Ассістанс»; вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 . Також у січні 2016 року Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Стиль-Блюз», ТОВ «Транспортний Ассістанс», треті особи: Вищий адміністративний суд України, ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав. Позовна заява мотивована тим, що згідно з пунктом 2 рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 738/2148) ТОВ «Стиль-Блюз», за умови виконання пункту 3 цього рішення, передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 7,12 га для будівництва житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування по АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови. Відповідно до пункту 3.7 цього рішення ради ТОВ «Стиль-Блюз» повинно передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5% загальної площі будинку (крім службової). Враховуючи положення, передбачені рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 638-7/798 між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке перейменоване у Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та TOB «Стиль-Блюз» укладено договір № 7 від 12 листопада 2011 року про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки по АДРЕСА_1 . На виконання цього договору, 03 листопада 2011 року TOB «Стиль-Блюз» відповідно до акту прийому-передачі № 47-МП передало Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації майнові права на 8 квартир загальною площею 986,5 кв.м, а саме, у будинку АДРЕСА_1 : 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2 на 3 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м.; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3 на 4 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 5 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 на 6 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_5 на 7 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_6 на 8 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_7 на 10 поверсі, загальною площею 118,7 кв.м та на 1 кімнатну квартиру АДРЕСА_8 . Вказував, що чинність та дійсність акту прийому-передачі майнових прав від 03 листопада 2011 року № 47-МП, а також договору про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки на АДРЕСА_1 від 12 листопада 2011 року № 7, підтверджені постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2014 у справі № 910/12122/14, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року про відмову в задоволенні позову TOB «Стиль-Блюз» щодо визнання недійсними договору та акту прийому-передачі майнових прав. Відповідно до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 746 від 15 травня 2008 року «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку АДРЕСА_1 » житловому будинку АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Зазначав, що згідно з актом №152 від 27 серпня 2012 року Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації передало трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , розташовану на 5 поверсі, житловою площею 78,98 кв.м, загальною площею 135,60 кв.м, Вищому адміністративному суду України під службове житло. Розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 629 від 26 вересня 2012 року зазначену квартиру включено до числа службових жилих приміщень Вищого адміністративного суду України. У подальшому Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стало відомо, що TOB «Стиль-Блюз», попередньо внісши зміни до проектної документації стосовно характеристик та нумерації квартир у секції АДРЕСА_1 , зокрема, квартири АДРЕСА_1 , уклало договір купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру з TOB «Транспортний Ассістанс». Позивач вказував, що з метою уточнення інформації щодо зміни та технічних параметрів квартир, отриманих від TOB «Стиль-Блюз», як замовника будівництва будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) неодноразово звертався до TOB «Стиль-Блюз» з відповідними зверненнями. Однак TOB «Стиль-Блюз» таку інформацію Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надало. Враховуючи, що TOB «Стиль-Блюз» на момент укладення договору про відчуження майнових прав на спірну квартиру на користь TOB «Транспортний Ассістанс» не було власником цього майна, оскільки ще 03 листопада 2011 року здійснило відчуження таких майнових прав на користь Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації відповідно до акту прийому-передачі №47-МП, позивач вважав, що цей правочин суперечить вимогам ЦК України, у зв`язку з чим в силу приписів ст.215 ЦК країни підлягає визнанню недійсним. З наведених підстав Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив визнати недійсним договір купівлі - продажу майнових прав №НИ-1243, укладений 10 вересня 2014 року між ТОВ «Стиль-Блюз» та ТОВ «Транспортний Ассістанс». Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що номер квартири АДРЕСА_1 , зазначений в акті прийому-передачі №47-МП від 03 листопада 2011 року, змінений на номер АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позову Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав та вселення, представник ОСОБА_1 - адвокат Гладкий Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ордер на право зайняття службового жилого приміщення від 13 лютого 2015 року №012909, виданий на ім`я ОСОБА_1 на законних підставах, є чинним та дійсним. Також є дійсними та обов`язковими до виконання розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 26 вересня 2012 року № 629 про включення трикімнатної квартири АДРЕСА_1 до числа службових жилих приміщень Вищого адміністративного суду України та розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 11 лютого 2015 року № 70 про затвердження рішення керівництва Вищого адміністративного суду України про надання вказаної службової квартири судді ОСОБА_1 на родину з 6 осіб. Тому вважає, що вимоги позивача про його вселення у квартиру АДРЕСА_1 , є обґрунтованими. Зазначає, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , номер якої було змінено ТОВ «Стиль-Блюз» на АДРЕСА_1, належали Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, який мав виключне право розпорядження ними, а тому ТОВ «Стиль-Блюз» на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру від 10 вересня 2014 року № НИ-1243 власником цього майна не було і не мало право ним розпоряджатись. У зв`язку з цим, недодержання ТОВ «Стиль-Блюз» при вчиненні вказаного правочину вимог ч.1 ч.203 ЦК України є безумовною підставою для визнання його недійсним в силу ст.215 ЦК України. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення факту зміни номеру квартири, представник ТОВ «Транспортний Ассістанс» - адвоката Гаврилюк М.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в цій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні не зазначив на підставі яких доказів дійшов висновку про встановлення факту зміни номеру квартири та які докази підтверджують цю обставину. Вказує, що представником ТОВ «Транспортний Ассістанс» були надані суду ряд доказів, що спростовують твердження позивача про зміну нумерації квартири, однак вони судом першої інстанції проігноровані. Зазначає, що надана позивачем фотокопія «Проекту забудови території між АДРЕСА_9 житловими будинками з комплексом соціально-побутового обслуговування у Святошинському районі м. Києва», не є належним та допустимим доказом на підтвердження зміни ТОВ «Стиль-Блюз» нумерації квартир, оскільки значна кількість сторінок цього документу нечитабельні, оригінал цього документу ні позивач, ні представник Департаменту архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації, не надали для огляду суду та на титульній сторінці цього документу вказано, що замовником є Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, а не ТОВ «Стиль-Блюз». Також 21 вересня 2016 року Департамент архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації на запит адвоката ТОВ «Транспортний Ассістанс» надав відповідь про те, що в розпорядженні департаменту не має оригінала зазначеного вище проекту та коригування проектно-кошторисної документації й титульні сторінки цих документів не містять оригінальних підписів та печаток. Також вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування в будинку АДРЕСА_1 , а надана ним фотокопія проекту забудови не містить жодної нумерації квартир. Не містить номерів квартир і надана відповідачем ТОВ «Стиль-Блюз» проектна документація від 2014 року, що також підтвердив в суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 , який займав посаду інженера, керівника служби замовника в ТОВ «Стиль-Блюз» про те, що в проектній документації номери квартир не зазначаються. Зазначає, що акт прийому-передачі майнових прав від 03 листопада 2011 року № 47-МП не є правовстановлюючим документом на квартиру або технічним паспортом та не може встановлювати номери квартир в будинку, оскільки будинок було введено в експлуатацію 30 грудня 2014 року, а тому тільки після цього квартири виникли як об`єкти нерухомості. Вказує, що квартира під номером АДРЕСА_1 введена в експлуатацію разом із секціями 1-4 у будинку, на неї отриманий технічний паспорт з первинним номером АДРЕСА_1 та на цю квартиру вперше було зареєстровано право власності, яка не була власністю держави або територіальної громади. Зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що у встановленому законом порядку існувала квартира АДРЕСА_1 , а її номер було змінено на АДРЕСА_1. Тому вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині встановлення факту зміни нумерації квартири. В апеляційній скарзі ТОВ «Стиль-Блюз» просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення факту зміни номеру квартири та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами зміну нумерації спірної квартири, а також те, що у будинку АДРЕСА_1 існувала квартира АДРЕСА_1 . Також в матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ «Стиль-Блюз» здійснило дії щодо зміни номеру квартири АДРЕСА_1 . Вказує, що суд помилково послався на те, що факт зміни нумерації спірної квартири підтверджується ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2015 року у справі № 759/17477/15-к, оскільки предметом цієї ухвали було не встановлення факту, а надання тимчасового доступу до документів щодо квартири № АДРЕСА_1 . Припущення щодо зміни нумерації квартири послугувало лише підставою для задоволення клопотання прокурора прокуратури Святошинського району міста Києва про тимчасовий доступ до всіх оригіналів реєстраційних документів. Представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Стиль-Блюз» та на апеляційну скаргу представника ТОВ «Транспортний Ассістанс» - адвоката Гаврилюк М.В., у якому зазначає, що доводи апеляційних скарг про відсутність доказів зміни ТОВ «Стиль-блюз» нумерації квартири, а також про неналежність і недопустимість наданої позивачем проектно-кошторисної документації, є необґрунтованими. Зазначає, що надана позивачем суду проектно-кошторисна документація на будівництво житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування по АДРЕСА_1 , знаходиться у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Зокрема: проект забудови території між АДРЕСА_9 житловими будинками з комплексом соціально-побутового обслуговувані у Святошинському районі м. Києва (том II, книга 1, Архітектурна частина (Житлові будинки №№ 1,2,3. Торговельний центр (№4). Паркінкг. Гараж №

8. Житлові будинки №№ 6, 26, 28); коригування проектно-кошторисної документації забудови території між АДРЕСА_9 житловими будинками з комплексом соціально-побутового обслуговування у Святошинському районі міста Києва (добудова житлового поверху у секціях 6-5 (технічного поверху), 6-6 та 6-7 семисекційного житлового будинку № 6 , у секціях 28-1, 28-2, 28-4, 28-5, 28-6 (технічного поверху), 28-7, 28-9, 28-10, 28-11 11-секційного будинку № 28, у багатоповерхових будинках №1 та № 2, будівництво житлових будинків №33 , 34, 35, адміністративного будинку № 26 та підземної двоповерхової стоянки для автомобілів замість гаражу № 8 за ГП забудови території). Зазначена проектна документація, з урахуванням коригування, затверджена наказом ТОВ «Стиль-Блюз» від 05 листопада 2007 року № 5-11/07 та погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища листом-погодженням від 20 лютого 2007 року № 07-1305. На її підставі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - ТОВ «Стиль-Блюз» видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 0216-Св від 25 березня 2008 року з будівництва житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 . Наголошує, що надання замовником будівництва на погодження місцевим органам містобудування та архітектури проектів будівництва, отримання від них містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, як і розроблення проектної документації та проведення у передбачених законом випадках її експертизи, її затвердження та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, є головними передумовами здійснення будівництва. Вказує, що представником Департаменту містобудування та архітектури вказані вище документи надавалися для огляду суду, який перевірив їх відповідність фотокопії проектно-кошторисної документації, що надана позивачем. Більш того, розділ Коригування проектно-кошторисної документації «Основні техніко-економічні показники», затверджений директором ТОВ «Стиль-Блюз» 15 грудня 2006 року, був наявний в оригіналі, містить підпис директора, завірений печаткою підприємства, що також спростовує заперечення представників відповідачів щодо належності вказаної проектної документації. За погодженням представника Департаменту, оригінал розділу «Основні техніко- економічні показники» на б аркушах з підписом директора та печаткою ТОВ «Стиль-Блюз» було долучено до матеріалів даної справи. Зазначає, що видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11 грудня 2014 року Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 передбачають коригування житлового будинку АДРЕСА_1 щодо збільшення кількості квартир за рахунок збільшення поверховості, виходячи з показників, встановлених саме проектом забудови 2005 року, з урахуванням коригування 2007 року. Крім того, експертним звітом ДП «Укрдержбудекспертиза» №00-1705-34/ІДБ від 22 січня 2005 року щодо розгляду проектної документації за проектом «Забудова території житловими будинками з комплексом соціально-побутового обслуговування на АДРЕСА_1 » (Коригування. Житловий будинок АДРЕСА_1) передбачає коригування щодо збільшення поверховості у секціях, від показників за проектом, розробленим у 2007 році. Вказує, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Стиль-Блюз» про те, що суд помилково послався на те, що факт зміни нумерації спірної квартири підтверджується ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 листопада 2015 року у справі № 759/17477/15-к, є безпідставними, оскільки вважає що викладені у цій ухвалі обставини є визнаними судом як доведеними слідчими органами факти щодо зміни номеру квартири АДРЕСА_1 , на номер АДРЕСА_1. З урахуванням наведеного, представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. просить апеляційну скаргу ТОВ «Стиль-Блюз» та апеляційну скаргу представника ТОВ «Транспортний Ассістанс» - адвоката Гаврилюк М.В., залишити без задоволення. Представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Ковальчук Я.С. подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Стиль-Блюз» та на апеляційну скаргу представника ТОВ «Транспортний Ассістанс» - адвоката Гаврилюк М.В., у якому зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту зміни номеру квартири ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та підлягає залишенню без змін. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а апеляційні скарги ТОВ «Стиль-Блюз» і представника ТОВ Транспортний Ассістанс», залишити без задоволення. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, враховуючи доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту зміни номера квартири, суд першої інстанції виходив із того, що вказаний факт доведений позивачем належними та допустимими доказами. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі продажу майнових прав та вселення, суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості та безпідставності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи. Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до пункту 2 рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» Святошинській районній у місті Києві раді, за умови виконання пункту 3 рішення, було надано в постійне користування земельну ділянку площею 7,12 га для будівництва житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування по АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови. Пунктом 3.7 цього рішення ради передбачено, що Святошинська районна у м. Києві рада повинна передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 5% загальної площі будинку (крім службової). Згідно з рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 738/2148 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638- 7/798, а саме, змінено Святошинську районну у місті Києві раду на ТОВ «Стиль-Блюз». 12 листопада 2011 року між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке було перейменовано у Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та ТОВ «Стиль-Блюз» в особі директора Никонця Р.І. був укладений договір № 7 про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки на АДРЕСА_1 . Вказаний договір укладений на виконання зобов`язань, які виникли відповідно до пункту 3.7 рішення Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 638-7/798, щодо нарахування забудовником 5% загальної площі квартир у розмірі 1 684,98 кв.м. Установлено, що 03 листопада 2011 року відповідно до акту прийому-передачі № 47-МП TOB «Стиль-Блюз» передало Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації майнові права на 8 квартир загальною площею 986,5 кв.м у АДРЕСА_1 , а саме: 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру № АДРЕСА_3 на 4 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на 5 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 на 6 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_5 на 7 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_6 на 8 поверсі, загальною площею 135,6 кв.м; 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_7 на 10 поверсі, загальною площею 118,7 кв.м; та 1 кімнатну квартину АДРЕСА_8 (а.с.15, т.1). Вказаний акт прийому-передачі № 47-МП складений на виконання рішень Київської міської ради від 10 червня 2003 року № 638-7/198 із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 638-7/798. Відповідно до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 15 травня 2008 року №746 «Про присвоєння поштової адреси житловому будинку АДРЕСА_1 » житловому будинку АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Згідно з актом від 27 серпня 2012 року №152 Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації передало, а Вищий адміністративний суд України прийняв трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , розташовану на 5 поверсі, житловою площею 78,98 кв.м, загальною площею 135,60 кв.м (новобудова) (а.с.8, т.1). По справі встановлено, що розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 26 вересня 2012 року № 629 зазначену квартиру включено до числа службових жилих приміщень Вищого адміністративного суду України (а.с.9, т.1). Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 11 лютого 2015 року № 70 затверджено рішення керівництва Вищого адміністративного суду України про надання службової квартири АДРЕСА_1 судді ОСОБА_1 на родину з 6 осіб (а.с.10, т.1). 11 лютого 2015 року на підставі вказаного розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 виданий ордер № 012909 на право зайняття службового жилого приміщення, а саме, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11, т.1), який є чинним, не скасований та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Наведені обставини представниками відповідачів не спростовані. Також судом встановлено, що згідно даних реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому розташована спірна квартира, був введений в експлуатацію у грудні 2014 року (сертифікат ІУ- 165143650299 від 31 грудня 2014 року) (а.с.12, т.1). Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Судом першої інстанції встановлено, постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2014 року залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року у справі № 910/12122/14, якою відмовлено у задоволенні позову TOB «Стиль-блюз» про визнання недійсним правочину. Вказаними судовими рішеннями підтверджено чинність та дійсність акту прийому-передачі майнових прав від 03 листопада 2011 року № 47-МП, а також договору від 12 листопада 2011 року № 7 про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки по АДРЕСА_1 . Отже, чинність та дійсність акту прийому-передачі майнових прав від 03 листопада 2011 року № 47-МП, а також договору про проведення розрахунків по передачі встановлених відрахувань загальної площі квартир за житлові будинки на АДРЕСА_1 від 12 листопада 2011 року № 7, встановлена судовим рішенням, яке набрало законно сили, а тому ці обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі акту прийому-передачі від 03 листопада 2011 року №47-МП, TOB «Стиль-Блюз», як замовник будівництва, самостійно вказало номери квартир, із зазначенням адреси та характеристик (номеру секції, поверху, кількості кімнат, загальної проектної та житлової проектної площі), майнові права на які передавалися Головному управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, у тому числі, майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , розташовану на 5 поверсі, житловою площею 78,98 кв.м, загальною площею 135,60 кв.м. Тому доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що квартири АДРЕСА_1 не існувало, є необґрунтованими. Судом першої інстанції встановлено, що TOB «Стиль-блюз» було змінено нумерацію квартир у проектній документації у будинку АДРЕСА_1 до моменту прийняття зазначеного будинку в експлуатацію. Про внесення змін до проектної документації, що передбачало відповідно зміну нумерації квартир, переданих згідно з актом № 47-МП від 03 листопада 2011 року, TOB «Стиль-Блюз» не повідомило Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується листом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 жовтня 2015 року № 006-2376 (а.с.30-31, т.1). З матеріалів справи вбачається, що з метою уточнення інформації щодо зміни нумерації та технічних параметрів квартир, отриманих від TOB «Стиль-Блюз», як замовника по будівництву будинку за будівельною адресою АДРЕСА_1 , Вищим адміністративним судом України та Департаментом будівництва та житлового забезпечення неодноразово направлялись до TOB «Стиль-Блюз» відповідні звернення (а.с.26-29, т.1). Однак інформацію про внесення змін до проектної документації, що передбачало відповідно зміну нумерації квартир, переданих згідно з актом № 47-МП від 03 листопада 2011 року, TOB «Стиль-Блюз» Вищому адміністративному суду України та Департаменту будівництва та житлового забезпечення не надало. Як вбачається з ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, постановленої в межах кримінального провадження №42014100000001093 від 12 вересня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, відповідно до по поверхових планів 3 під`їзду АДРЕСА_1 змінено нумерацію квартир а саме, номер квартири АДРЕСА_1 на 5 поверсі змінено на АДРЕСА_1 (а.с.23-25, т.1). Отже, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.89 ЦПК України), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що номер квартири АДРЕСА_1 , зазначений в акті прийому-передачі №47-МП від 03 листопада 2011 року, змінений на АДРЕСА_1 . За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги TOB «Стиль-Блюз» про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що TOB «Стиль-Блюз» здійснило дії щодо зміни номеру квартири АДРЕСА_1 , як безпідставні. Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Транспортний Ассістанс» про те, що надана позивачем фотокопія «Проекту забудови території між АДРЕСА_9 житловими будинками з комплексом соціально-побутового обслуговування у Святошинському районі м. Києва», не є належним та допустимим доказом на підтвердження зміни ТОВ «Стиль-Блюз» нумерації квартир, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції цими доказами не обґрунтовував мотиви прийнятого рішення в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 , а тому ці доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині встановлення факту зміни нумерації квартири. Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі -продажу майнових прав, позивач ОСОБА_1 зазначив, що станом на момент укладання договору про відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відповідач TOB «Стиль-Блюз» не був власником цього майна і не мав права ним розпоряджатися, а тому вважав, що вказаний правочин суперечить вимогам ЦК України та відповідно до вимог ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 1 ст.367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2014 року між TOB «Стиль-Блюз» та TOB «Транспортний Ассістанс» укладений договір № НИ-1243 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ТOB «Стиль-блюз» відчужило майнові права на квартиру АДРЕСА_1 на користь TOB «Транспортний Ассістанс» (а.с.200-202, т.1). Відповідно до акту прийому-передачі житлового приміщення (квартири) від 01 липня 2015 року TOB «Стиль-Блюз» передало, а TOB «Транспортний Ассістанс» отримало квартиру № АДРЕСА_1 (а.с.203, т.1 ) По справі встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі від 03 листопада 2011 року № 47-МП володільцем майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 є Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якому й належить право оспорювати вказаний вище договір № НИ-1243 купівлі-продажу майнових прав від 10 вересня 2014 року, як такий, що стосується його прав. Позивачу ОСОБА_1 майнові права на спірну квартиру не належать, він їх не набув ні за договором, ні в іншому установленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає, що у нього відсутнє право оспорювати вказаний вище правочин. Оскільки рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 10 вересня 2014 року відмовлено, як володільцю майнових прав на спірну квартиру, і він не оскаржив це рішення суду першої інстанції, то у суду апеляційної інстанції відступні підстави для виходу за межі апеляційної скарги ОСОБА_1 . Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 про вселення є похідними від позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнових прав, у задоволенні яких ОСОБА_1 судом відмовлено, то колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про вселення у квартиру АДРЕСА_1 . З наведених підстав доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про обґрунтованість його позовних вимог в частині його вселення не заслуговують на увагу. Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого Руслана Вікторовича, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» та апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс» - адвоката Гаврилюк Марини Вадимівни - залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»