Постанова 4824 № 756/8643/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №756/8643/19 Апеляційне провадження №22-ц/824/11716/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2020 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Гуля В.В., Суханової Є.М., із участю секретаря Потоцької О.О., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні, В С Т А Н О В И В : 02 липня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні. На обґрунтування вимог зазначає про те, що з 10.08.2012 року по 06.10.2017 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , від якого у них народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03.05.2019 року стягнуто з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньок у розмірі 5 000 грн. на кожну дитину щомісячно, які він справно сплачує. На момент ухвалення вказаного рішення, він з ОСОБА_1 проживали разом, а до визнання ним позовних вимог про стягнення аліментів, у них була усна домовленість про те, що ОСОБА_1 не буде перешкоджати йому в спілкуванні з дітьми і його участі у вихованні та їх розвитку, в разі погіршення між ними стосунків та окремого проживання. Оскільки ОСОБА_1 після початку їх окремого проживання створює перешкоди у спілкуванні з дітьми, обмежує його в зустрічах з ними, з нею не вдається погодити умови його участі у вихованні дітей добровільно. Із врахуванням уточнень та доповнень до заявлених вимог, ОСОБА_2 просить суд визначити йому порядок спілкування та участі у вихованні дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та встановити наступний графік побачень, а саме: кожні вівторок та четвер місяця з 19 год. 00 хв., кожної першої і третьої п`ятниці місяця з 13 год. 00 хв. до неділі 18 год. 00 хв., кожного ІНФОРМАЦІЯ_1 непарного року з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня для святкування народження ОСОБА_3 , починаючи з 2020 року, кожного ІНФОРМАЦІЯ_2 непарного року з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня для святкування дня народження ОСОБА_4, починаючи з 2019 року, кожного ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження хрещеної, кожного ІНФОРМАЦІЯ_4 з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження бабусі, кожного ІНФОРМАЦІЯ_5 з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження дяді ОСОБА_5 ( брата батька ), кожного ІНФОРМАЦІЯ_6 з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. наступного дня для святкування дня народження батька, кожного ІНФОРМАЦІЯ_7 з 17 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. для святкування дня народження дідуся, у літній період - з 1 липня по 31 липня кожного року, в зимній період - 7 днів в грудні кожного парного року з 24 грудня по 31 грудня включно та 7 днів в січні непарного року - з 1 січня по 7 січня включно, три дні кожного року під час весняних та осінніх канікул, починаючи з третього по п`ятий день канікул включно, в перших три дні «травневих свят» в Україні, визначених КМУ. Всі зустрічі мають відбуватися в його присутності без присутності ОСОБА_1 , у попередньо обумовлених між сторонами місцях, виключно в інтересах із дотриманням усіх прав дитини. У визначений день зустрічі він має право самостійно забирати дітей з місця їх проживання або перебування, повернення дітей має відбуватись за адресою їхнього проживання з ОСОБА_1 , яка зобов`язана не пізніше як за добу до його зустрічі з дітьми надати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дітей в день його зустрічі з дітьми. РішеннямОболонського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні задоволено частково. Визначено час спілкування ОСОБА_2 з дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: щовівторка та щочетверга, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей у період часу з 17:00 до 19:00 години з обов`язковим інформуванням ОСОБА_1 про місце і час зустрічі; у першу та третю суботу і другу та четверту неділю, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей у період часу з 10:00 до 19:00 з обов`язковим інформуванням ОСОБА_1 про місце і час зустрічі, а у разі відміни зустрічі з ініціативи ОСОБА_1 із збереженням права ОСОБА_2 на таку зустріч з дітьми із дотриманням визначеного порядку наступної суботи чи неділі після зустрічі, що не відбулась. у інші дні, в тому числі святкові, вихідні дні чи дні родинних свят, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей, не менше двох годин у період часу з 10:00 до 19:00, за попередньою згодою дітей та обов`язковим попередженням не менше ніж за три дні ОСОБА_1 , а також її обов`язковим інформуванням про місце і час зустрічі. В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 384,20 грн судового збору. На обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено наступне. Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі від якого вони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06.10.2017 року шлюб між ними розірваний ( а.с. 9 ). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03.05.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з подальшою індексацією, починаючи з 23.08.2018 року і до досягнення дітьми повноліття ( а.с. 10 ). Заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 не має, що сторонами не заперечується. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.09.2002 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та членам її сім`ї: ОСОБА_8. , ОСОБА_9 в рівних частках (а.с. 7). Згідно довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 8 ). Зі змісту заяви ОСОБА_2 , поданої начальнику Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , останній знаходиться з дітьми тільки тому, що діти самі цього бажають, поведінка ОСОБА_1 націлена на те, щоб оточуючи сприймали його як поганого батька, в його питаннях стосовно дітей не відповідає, маніпулює дітьми, просив взяти до уваги той факт, що коли бачить дітей, то вони завжди в синяках ( а.с. 13 ). Згідно інформаційної довідки про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологом ОСОБА_10 рекомендовано: ОСОБА_4 пройти курс психологічної реабілітації для усунення наслідків стресу, спричинених сімейною ситуацією, уникати сильних стресів, агресивної поведінки з боку дорослих, рекомендовано подальше проживання з матір`ю ОСОБА_1 , враховуючи наведену інформацію зі слів матері ( а.с. 43-46 ). Аналогічна інформаційна довідка про психологічно-діагностичні консультації надана психологом ОСОБА_10 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 47-51 ). За результатамиі звернення ОСОБА_1 до психолога стосовно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу актуального психологічного стану, 16.10.2019 року психологом надано рекомендації щодо їх дообстеження на предмет емоційного стану в сімейній системі, в тому числі в ситуації розлучення, супровід матері в дитячо-батьківських стосунках ( в тому числі в разі розлучення ), консультація невропатолога ( а.с. 62-66 ). Відповідно до змісту актів та висновків оцінки потреб сім`ї/особи, складеними фахівцями ОРЦСССДМ за місцем проживання ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - квартира АДРЕСА_2 та її стан придатні для проживання дітей, середовище безпечне для дітей, але потребує постійного моніторингу ( а.с. 71-73, 76-78 ). Як вбачається зі змісту висновку оцінки потреб сім`ї, складеного у відношенні дитини ОСОБА_4 , основними чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є розбіжність в поглядах колишнього подружжя, в результаті чого виникають конфлікти, які негативно впливають на емоційний стан дітей та нормальне функціонування сім`ї ( одна з причин розлучення ), основною ознакою складних життєвих обставин є агресивна поведінка батька в присутності дітей, наслідком якої є тривога та страх у дітей батька ( зі слів матері ); стан задоволення потреб дитини задовільний, потреби дитини задовольняються у повному обсязі, дитина забезпечена усім необхідним; батько здатний забезпечувати потреби дітей, регулярно виплачує аліменти, має бажання брати участь у вихованні дітей; вплив факторів сім`ї та середовища негативний, напружені відносини між колишнім подружжям негативно впливають на емоційний стан дітей через агресивну поведінку батька ( зі слів матері ); рекомендовано звернутися до міського центру дитини по вул. Дехтярівська, 3 ( а.с. 74-75 ). Аналогічним є висновок оцінки потреб сім`ї, складений по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 79-80 ). Згідно акту про результати соціального візиту № 137 від 25.09.2019 року, на момент візиту квартири АДРЕСА_2 , перебувала матір ОСОБА_1 , дитина знаходилася у дошкільному закладі. Умови проживання добрі, створені всі умови, дитини забезпечена всім необхідним. ОСОБА_1 та її колишній чоловік ОСОБА_4 мають конфлікти, подружжя розлучене. В сім`ї часто виникають сварки, чоловік зі слів громадянки вчиняє фізичне та психологічне насилля. Свідками конфліктних ситуацій та сварок є малолітні діти, які страждають внаслідок цього. Зі слів матері діти налякані, бояться батька. Рекомендовано консультація з психологом центру чи допомога медіаторів для налагодження емоційного стану в сім`ї ( а.с. 81 ). Як вбачається з інформації щодо проведення роботи психолога з ОСОБА_4 , надану Центром соціальних служб для сімї, дітей та молоді від 04.11.2019 року, ОСОБА_4 в період з 01.10.2019 року по 29.10.2019 року проведено сім психологічних консультацій на базі центру. Клієнт завжди був пунктуальним, відповідальним та зацікавленим в роботі з психологом. Під час проведення консультацій був уважним та зосередженим, сумлінно відносився до рекомендацій спеціаліста. На даний момент клієнт консультації відвідує та продовжує роботу над своїм особистісним зростанням ( а.с. 113 ). Зі змісту відповіді Міського центру дитини на звернення ОСОБА_4 повідомлено про те, що 15.10.2019 року ОСОБА_1 повідомила через додаток Viber про свою відмову від участі у процесі медіації, оскільки дізналася про звернення ОСОБА_4 до суду з позовом, а відтак вона не бачить сенсу домовлятися з останнім мирним шляхом. Враховуючи принцип добровільності участі сторін та відмову ОСОБА_1 продовжувати медіацію, процес наразі припинено ( а.с. 113 ). Згідно довідки КМНКЛ «Соціотерапія» від 11.11.2019 року, ОСОБА_4 , 1988 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває ( а.с. 115 ). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16.09.2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року, у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заінтересовані особи ОСОБА_4 , служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису відмовлено ( а.с. 156-158 ). Цим судовим рішенням установлені та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню те, що ОСОБА_4 не є кривдником щодо своїх малолітніх дітей та заявника ( ОСОБА_1 ) жодного насильства він не вчиняв та не створював ризики для шкоди їх здоров`я. Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 04.12.2019 року, під час обстеження квартири АДРЕСА_1 , в квартирі заходився батько дітей ОСОБА_4 , який повідомив, що здає квартиру в оренду, а сам проживає у Толочківському районі, проте у будь-який момент може сюди повернутися. Квартира охайна, чиста, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови для всебічного розвитку, навчання, проживання та виховання дітей ( а.с. 171). 11.06.2019 року ОСОБА_1 зверталась до Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із проханням допомогти встановити порядок побачень батька з дітьми, враховуючи та беручи до уваги стать, вік та прив`язаність дітей до матері ( а.с. 177-181 ). Згідно довідки КНП «Київський міський психоневрологічний диспансер № 3» від 27.02.2020 року ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває ( а.с. 190 ). Як вбачається зі змісту висновку Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.12.2019 року №104-11271 про визначення способів участі ОСОБА_4 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекомендовано батькам дітей відмежувати свої минулі особисті відносини в якості колишніх чоловіка та дружини від відносин теперішніх в якості батьків дитини, не налаштовувати дітей проти одного з батьків, не давати негативні оцінки один одному при дітях, так як їх роль як батьків для дітей є однаково важливою; батькам дітей вирішити конфлікти, що стосується батьківства, зокрема графіку зустрічей із дітьми батька, на залучаючи до цього процесу дітей, за необхідності - скористатися послугою сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації в питаннях батьківства; батькові при спілкуванні з дітьми не тиснути на них, чути їх позицію, враховувати бажання, налагоджувати своє спілкування поступово, на перших етапах важлива присутність матері при таких зустрічах та її підтримка; матері не перешкоджати спілкуванню дітей з батьком, сприяти налагодженню його спілкуванню з дітьми, адже на її позицію діти орієнтуються, вона є абсолютним авторитетом для них; батькам не залучати дітей у конфлікт дорослих, не обговорювати при них конфлікті питання, а тим більше не сваритися при дітей ( а.с. 116-126 ). Цим висновком рекомендовано визначити способи участі ОСОБА_4 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у такому порядку: щовівторка та щочетверга з 17:00 до 19:00; у першу та третю суботу і другу та четверту неділю з 10:00 до 19:00; дні народження дітей проводити разом, а також рекомендовано матері дітей не чинити перешкод у спілкуванні з батька з дітьми. З рекомендованим органом опіки і піклування порядком участі ОСОБА_4 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_1 не погоджується та його не виконує, що сторонами не заперечується. Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року ( ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків ( Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 р. року по справі «Хант проти України» ). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Відповідно до ст. 141 СК України мати,батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини. Згідно приписів ст. 157, ч. 1, ч. 2, ч. 3 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України). Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини. Таким чином під час розгляду справи установлено, що після розлучення сторін у них склались неприязні стосунки, їх малолітні доньки проживають з відповідачкою, яка створює перешкоди у їх спілкуванні з батьком, рішення органу опіки та піклування щодо визначених часів спілкування позивача з доньками не виконує. При цьому суд критично ставиться до висновків психолога ОСОБА_10 , викладених у інформаційних довідках, оскільки складались вони лише зі слів відповідачки та на її замовлення, а тому викликають сумнів у їх об`єктивності. Крім того, судом не можуть бути прийняті показання ОСОБА_1 щодо неправомірної поведінки ОСОБА_4 по відношенню до неї та їх малолітніх дітей, оскільки ці твердження суперечать дослідженим по справі доказам у їх сукупності, в тому числі були спростовані під час розгляду судом справи за її заявою про видачу обмежувального припису й відповідно повторному доказуванню ці обставини не підлягають. Таким чином під час розгляду справи судом не установлено протиправних дій батька стосовно своїх дітей чи відповідачки, або його негативного впливу на їх фізичний та психоемоційний стан. Враховуючи висновок органу опіки та піклування, а також складні стосунки між позивачем та відповідачкою, з метою забезпечення прав та інтересів дітей, суд вважає можливим визначити порядок спілкування батька ( який має уникати створення конфліктних ситуацій та дотримуватись режиму дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов ) з доньками без присутності відповідачки, оскільки за її участю таки зустрічі будуть неможливі, наступним чином: щовівторка та щочетверга дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей у період часу з 17:00 до 19:00 години з обов`язковим інформуванням ОСОБА_1 про місце і час зустрічі; у першу та третю суботу і другу та четверту неділю дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей у період часу з 10:00 до 19:00 з обов`язковим інформуванням ОСОБА_1 про місце і час зустрічі, а у разі відміни зустрічі з ініціативи ОСОБА_1 із збереженням права ОСОБА_4 на таку зустріч з дітьми із дотриманням визначеного порядку наступної суботи чи неділі після зустрічі, що не відбулась; у інші дні, в тому числі святкові, вихідні дні чи дні родинних свят дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку дітей, не менше двох годин у період часу з 10:00 до 19:00, за попередньою згодою дітей та обов`язковим попередженням не менше ніж за три дні ОСОБА_1 , а також її обов`язковим інформуванням про місце і час зустрічі. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні. Просить рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким встановити порядок та час спілкування позивача із дочками наступним чином: зустрічі протягом двох годин що два тижні у денний час, у вихідні дні, у присутності матері, з урахуванням бажання дітей, їх самопочуття та погодних умов. Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу. Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 10 серпня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі від якого вони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 12 т. 1 ). Сторони з дітьми проживали в квартирі АДРЕСА_1 , яка відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.09.2002 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та членам її сім`ї: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , в рівних долях ( а.с. 7, 8 т. 1 ). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06.10.2017 року шлюб між сторонами розірваний через припинення сімейно-шлюбних стосунків, неможливість подальшого спільного життя подружжя та збереження сім`ї ( а.с. 9 т. 1 ). При цьому, за домовленістю між сторонами, діти залишились проживати із матір`ю. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03.05.2019 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з подальшою індексацією, починаючи з 23.08.2018 року і до досягнення дітьми повноліття ( а.с. 10 т. 1 ). Як зазначено в рішенні, ОСОБА_2 визнав заявлені позовні вимоги ( а.с. 35-38 т. 2 ). Пізніше, сторони стали проживати порізно і між ними стали виникати непорозуміння з приводу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей, що стало предметом їх звернення до різних, в т.ч. і правоохоронних, органів та установ з метою врегулювання конфлікту з цього приводу ( а.с. 13, 43-46, 47-51, 62-66, 71-73, 74-75, 76-78, 79-80, 81, 113 т. 1 ). Окрім цього,ОСОБА_1 зверталась з позовними вимогами до суду. Так, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16.09.2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року, у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заінтересовані особи ОСОБА_4 , служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про видачу обмежувального припису відмовлено (а.с. 151-155, 156-158 т. 1). Як встановлено судовим рішенням, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 визнавався виним у вчиненні домашнього насильства чи його було притягнуто до відповідальності за вказані дії ( там же ). Зазначені обставини, встановлені місцевим судом відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. При цьому, позивач, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , згідно довідки КМНКЛ «Соціотерапія» від 11.11.2019 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває ( а.с. 115 т. 1 ). Не досягши порозуміння з ОСОБА_1 в питання участі у спілкуванні та вихованні дітей, ОСОБА_2 02 липня 2019 року звернувся до суду із зазначеним позовом, вимоги за яким уточнив 02 вересня 2019 року ( а.с. 2-6, 20а-24 т. 1 ) Згідно висновку №104-11271 Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.12.2019 року про визначення способів участі ОСОБА_4 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на підставі висновку №241 психологічного обстеження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27 листопада 2019 року, рекомендовано батькам дітей відмежувати свої минулі особисті відносини в якості колишніх чоловіка та дружини від відносин теперішніх в якості батьків дитини, не налаштовувати дітей проти одного з батьків, не давати негативні оцінки один одному при дітях, так як їх роль як батьків для дітей є однаково важливою, батькам дітей вирішити конфлікти, що стосується батьківства, зокрема графіку зустрічей із дітьми батька, на залучаючи до цього процесу дітей, за необхідності - скористатися послугою сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації в питаннях батьківства, батькові при спілкуванні з дітьми не тиснути на них, чути їх позицію, враховувати бажання, налагоджувати своє спілкування поступово, на перших етапах важлива присутність матері при таких зустрічах та її підтримка, матері не перешкоджати спілкуванню дітей з батьком, сприяти налагодженню його спілкуванню з дітьми, адже на її позицію діти орієнтуються, вона є абсолютним авторитетом для них, батькам не залучати дітей у конфлікт дорослих, не обговорювати при них конфлікті питання, а тим більше не сваритися при них. При цьому, органом опіки та піклування рекомендовано суду визначити способи участі ОСОБА_4 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом спілкування з ними у такому порядку: щовівторка та щочетверга з 17:00 до 19:00; у першу та третю суботу і другу та четверту неділю з 10:00 до 19:00; дні народження дітей проводити разом. Матері дітей не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми ( а.с. 116-118, 119, 120-126 т. 1 ). Докази на підтвердження зазначених обставин суд апеляційної інстанції відносить до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України, яким місцевим судом надана оцінка згідно приписам ст. 89 ЦПК України. Враховуючи зазначені обставини, висновок органу опіки піклування, положення Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991 року, рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі Хант проти України, Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 19, 141, 150, 153, 157, 158 СК України, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дітей, місцевий суд, на переконання суду другої інстанції, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог у зазначений в рішенні спосіб. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 19, 150, 151, 152, 152, 155, 157 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 213-215 ЦПК України ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог. А тому, доводи апелянтки про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 158, 159 СК України, ст.ст. 13, 82 ЦПК України не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Інші доводи ОСОБА_1 , зокрема, про те, що місцевий суд не врахував необхідність материнського супроводу спілкування позивача із дітьми, вікові особливості дітей, їх розпорядок дня, неможливість їх забезпечення батьком, проігнорував комплекс доказів негативних наслідків спілкування батька з дітьми, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог. Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України. Окрім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено. Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ). Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 141, 263, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Головуючий А.С. Сержанюк Судді: В.В. Гуль Є.М. Суханова