LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803204/4636/20

від 18.11.2020 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8416/20 Справа № 204/4636/20 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: Головуючого - Куценко Т.Р. судді: Деркач Н.М., Макаров М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни, ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни, ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 2-8). Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року вищевказану заяву задоволено частково. Заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною прощею 43,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1666705912101, власником яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 . В іншій частині заяву про забезпечення позову залишено без задоволення (а.с. 12-14). Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, оскільки вважає дану ухвалу незаконною та необгрунтованою, оскільки судом порушенні права власника майна (а.с. 85-87). ОСОБА_1 скористалась свої правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи», в якому просила апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення, а ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року залишити без змін. Інші сторони по справі не скористались своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи». Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного реєстратора Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Олени Олександрівни, ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 17-39). Разом з позовом, також подала до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони органам Міністерства юстиції України, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1666705912101. Вказана заява мотивована тим, що 23.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №0318/0508/45-009, згідно якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 56 100 доларів США на строк до 23.05.2038 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. Кредитні кошти, призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною прощею 43,3 кв.м. 23.05.2020 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкіним М.М. 23.05.2008 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ВТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкіним М.М. З інформаційної довідки з ДРРП 20.01.2020 року позивач дізналась, що 29.11.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мирошниченко Ю.Ю. було внесено зміні щодо обтяження - іпотеки, а саме змінено іпотекодержателя з ВАТ «Сведбанк» на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». Крім того, 17.12.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. було внесено зміни щодо обтяження - іпотеки, а саме змінено іпотекодержателя з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на ТОВ «Кредитні ініціативи». Так, 11.10.2018 року державним реєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход Оленою Олександрівною було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кредитні ініціативи»; підставою виникнення права власності зазначено - повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. 29.03.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального кругу Хоміч Оксаною Михайлівною було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 ; підставою виникнення права власності зазначено: акт приймання-передачі нерухомого майна. Станом на дату подання заяви власником спірної квартири є ОСОБА_2 . З огляду на те, що спірне нерухоме майно вже неодноразово було відчужено без згоди законного власника - ОСОБА_6 , то заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного об`єкту нерухомості, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна. Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву про забезпечення позову прийшов до висновку, що у даному випадку дійсно виник спір між сторонами, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову у майбутньому. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з п.п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення. Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем достатньо обґрунтовано подану заяву. Майно щодо якого заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії є предметом розгляду та щодо якого між сторонами існує спір. Крім того, спірне майно неодноразово вже відчужувалось, а тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного об`єкту нерухомості, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна. Обраний вид забезпечення позову є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами. Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про неефективність вжитих заходів, чи про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову носять лише тимчасовий характер. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Кредитні ініціативи» стосовно порушення прав ОСОБА_2 , як власника спірного майна, не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду, оскільки заходи забезпечення позову є тимчасовими. Також колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала не порушує права користування спірним майном, а фактично встановлює заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної квартири. Крім того, заборона вчиняти певні дії до вирішення спору є тимчасовим обмеженням і найменш вразливим для нового власника. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для задоволення апеляційної скарги. Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено. З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Н.М. Деркач М.О. Макаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»