Ухвала КЦС ВС № 616/979/19

Ухвала 17 листопада 2020 року м. Київ справа № 616/979/19 провадження № 61-16815ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову та дії державного виконавця, заінтересована особа: старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт Анна Вікторівна, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову та дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт А. В. Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт А. В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 листопада 2019 у виконавчому провадженні № 60554170 в частині стягнення заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_1 , станом на 11 листопада 2019 в сумі 128 158,98 грн. Скасовано постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт А. В. про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 від 19 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 60554170. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт А. В. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з 11 листопада 2009 року по 11 листопада 2019 року в сумі 128 158,98 грн у виконавчому провадженні № 60554170 та скасовано вказаний розрахунок. В задоволенні клопотання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт А. В. відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову та дії державного виконавця відмовлено. 11 листопада 2020 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Натомість, у касаційній скарзі заявник зазначає, що він є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 оскаржує судове рішення у справі за його скаргою на дії та постанову державного виконавця щодо вчинення ним виконавчих дій, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій. Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому йому необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі. Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Водночас у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір» не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року, в справі № 12-66гс18, дійшла висновку, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 752/7347/16-ц, на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, зроблено висновок, що якщо за подання скарги на дії державного виконавця до суду першої інстанції законом не встановлено для заявника обов`язок сплачувати судовий збір, то в разі оскарження заінтересованою особою постановленого судом першої інстанції судового рішення за результатами розгляду зазначеної скарги судовий збір справляється на загальних підставах, встановлених у підпункті 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року в даній справі, судовий збір сплачується на загальних підставах. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 грн. Таким чином, ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 420,40 грн (2 102*0,2) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року залишити без руху. Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко