LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/2199/20

від 17.11.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №420/2199…

УХВАЛА 17 листопада 2020 року Київ справа №420/2199/20 адміністративне провадження №К/9901/26712/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №420/2199/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 19.10.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, скаржник) направлена до суду поштою 11.09.2020. Ухвалою від 27.10.2020 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що визначаючи підставу для касаційного оскарження судових рішень у цій cпpaвi відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не зазначив в чому саме він вбачає подібність правовідносин, а наведене ним обґрунтування, навпаки, свідчило про їх відмінність. Крім того, у зазначених скаржником постановах відсутній висновок, що перенесення термінів проведення перевірки можливий виключно за умови надання товариством акта комісії, на чому наполягав скаржник у касаційній скарзі. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 05.11.2020 ГУ ДПС направило уточнену касаційну скаргу, в якій, замість пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування цієї підстави зводиться до того, що на переконання ГУ ДПС є необхідність для відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 18.09.2018 року у справі №820/15224/14. Як на висновок Верховного Суду скаржник посилається на такий витяг: «Як правильно зазначено судом першої інстанції відповідач, незважаючи на повідомлення позивача про неможливе надання первинних документів з поважних та незалежних від позивача причин, не вчинив передбачених статтею 44 Податкового кодексу України дій щодо перенесення термінів проведення перевірки, та здійснив перевірку без дослідження первинних документів позивача. Факт здійснення документальної перевірки без дослідження та оцінки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не заперечується і самим контролюючим органом». Відступлення від висновку Верховного Суду скаржник мотивує тим, що положення пункту 44.5 статті 44 ПК України мають застосовуватися у взаємозв`язку із пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88 (далі - Положення № 88). Оцінивши такі доводи, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, відкриття касаційного провадження на цій підставі можливе у тому випадку, коли скаржник доведе, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях. Колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у справі №820/15224/14 не формулював висновок щодо правильного застосування пункту 44.5 статті 44 ПК України. Не містить ця постанова і посилання на Положення №88. Отже, Верховний Суд не вирішував правове питання про можливість/неможливість тлумачення і застосування пункту 44.5 статті 44 ПК України у взаємозв`язку із пунктом 6.10 Положення №88. Позиція скаржника зводиться до необхідності формулювання Верховним Судом висновку з питання належної форми повідомлення про факт втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, яка на переконання скаржника, не може бути виключно у формі листа, а потребує підтвердження його документами, передбаченими пунктом 6.10 Положення №88. Натомість, враховуючи, що у справі №820/15224/14 таке питання не вирішувалося, є підстави вважати, що правовідносини у справах не є подібними, а тому визначена скаржником в уточненій касаційній скарзі підстава для касаційного оскарження судових рішень не відповідає її правовому змісту. Таким чином, дослідивши наведене скаржником обґрунтування, є підстави вважати, що скаржник вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконав, в уточненій касаційній скарзі так і не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень з належним їх обґрунтуванням. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №420/2199/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Трел» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»