Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 343/1019/20

Справа № 343/1019/20 Провадження № 33/4808/475/20 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кобилинець Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2020 року о 02.14 год ОСОБА_1 в м. Долина по вул. Б. Хмельницького керував транспортним засобом DAIMLER CHRYSLER E200, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. На постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд в постанові послався на докази, які є недопустимими , неналежними та надуманими. Зазначає, що працівники поліції ніякого направлення на обстеження до медичного закладу з метою виявлення наркотичного чи іншого сп`яніння не надавав і ним не підписувалось. Дана відмова від підпису в направленні на відеофайлах не відображена, чому суд не надав належної оцінки. Він не відмовлявся від огляду в медичному закладі і така відмова не підтверджена свідками. Йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці і він погодився. Письмові пояснення свідків, в присутності яких він нібито відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що технічно було неможливим зробити, є неналежними. Працівником поліції в суді були надані пояснення, якими дані обставини підтверджені. Вважає, що свідків було введено в оману, вони викликались в судове засідання для дачі пояснень, однак не з`явились, а тому їх свідчення є неперевіреними, неналежними та не допустимими доказами. Вказує на те, що долучені до матеріалів справи відеофайли з нагрудних камер працівників поліції не відображають всі обставини справи, відеозйомка є неповна та вибіркова. Повна відеозйомка підтвердила б, що він погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Судом не взято до уваги, що в направленні на огляд водія до медичного закладу зазначено два заклади охорони здоров`я: Долинська ЦРЛ та Івано-Франківський наркологічний диспансер, але при цьому в Долинській ЦРЛ не можливо було технічно провести відповідний огляд, що підтвердив і сам працівник поліції. Вказує, що до Івано-Франківського наркологічного диспансеру його відмовлялись доставляти в супроводі працівника поліції. Таким чином, дані докази є неналежними і не допустимими. Посилання суду на вказані докази його вини є неналежними та ніяким чином не підтверджують його вини у вчиненні правопорушення. Суд провів розгляд справи поверхнево, не повно та не дослідив всі обставини справи і прийшов до помилкового висновку про доведення його вини. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кобилинець Т.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 232436 від 14.06.2020, в якому зазначено, що ОСОБА_1 14.06.2020 о 02 год. 14 хв в м. Долина по вул. Б. Хмельницького керував т/з DAIMLER CHRYSLER E200, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчив своїм підписом, та власноручно написав пояснення про те, що "усвідомлює свою провину" (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Долинську ЦРЛ, Івано-Франківський наркологічний диспансер, складеного о 03.26 год 14.06.2020 у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками наркотичного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 від проведення огляду відмовився (а.с.4); відеозаписом на оптичному диску CD-R 52x 700MB (а.с.8), на якому зафіксовано як з`ясовують дані ОСОБА_1 , повідомляють про права, при цьому поліцейський у присутності двох свідків пропонують пройти тест у Долинській ЦРЛ та в Івано-Франківському наркодиспансері, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду на факт наркотичного сп`яніння в запропонованих медичних закладах. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №232436 від 14 червня 2020 року, 14 червня 2020 року о 02.14 год ОСОБА_1 в м. Долина по вул. Б. Хмельницького керував транспортним засобом DAIMLER CHRYSLER E200, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою - поліцейським СРПП №2 Долинського ВП лейтенантом поліції Сасек В.Е., вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та уповноваженою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. В протоколі зазначені анкетні дані свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із їх власноручними підписами, що підтверджує присутність вказаних свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи Долинському районному суді, про що свідчить власноручний підпис правопорушника. В графі протоколу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 власноручно написав пояснення про те, що усвідомлює свою провину. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у якого було посвідчення водія не вилучалось та не видавався тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. До матеріалів справи долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2-3) від 14.06.2020 року, відповідно до яких в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився в установленому законом порядку відмовився пройти перевірку для визначення стану наркотичного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу наркотичного експрес тесту, що засвідчили своїми підписами у даному протоколі. Згідно рапорту працівника поліції ОСОБА_4 (а.с.5) вбачається, що 14.06.2020 року близько 02 год 14 хв ним було зупинено транспортний засіб DAIMLER CHRYSLER E200, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Б. Хмельницького, 13, в м. Долина, в якого були очевидні технічні несправності, а саме: не працював правий стоп. При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: порушення мови, зіниці очей не реагували на світло. Водію було запропоновано у встановленому законом порядку проїхати в медичний заклад Долинська ЦРЛ, Івано-Франківській наркологічний диспансер для проходження тесту на наркотичне сп`яніння, на що він відмовився в присутності свідків. На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки вони не були допитані в судовому засіданні суду першої інстанції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту вищевказаних письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3-4), які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вони підтверджують, що в їхній присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу наркологічний експрес тест. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки останні не допитувались у судовому засіданні, а відповідно до принципу безпосередності суд може посилатися на показання свідків, які безпосередньо допитувались у судовому засіданні. Апеляційний суд приймає до уваги, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є достатньо вагомими і не мають вирішального значення для розгляду справи, оскільки сукупність інших доказів та відеозапис, яким зафіксовані обставини відмови водієм ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, дозволяють повно та об`єктивно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.266 КУпАП присутність двох свідків є обов`язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов`язковою у разі відмови водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Так, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. З вищевказаних відеозаписів, які були досліджені апеляційним судом під час розгляду справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від пропозиції працівників поліції проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп`яніння в присутності свідків. Зі змісту відеозапису вбачається, що працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 про правові наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі та притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зі змісту вищевказаного відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у Долинській ЦРЛ, а після того, як останній відмовився, запропонували йому пройти відповідний огляд у Івано-Франківському наркологічному диспансері на що останній також відмовився. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджував, що вищевказаний відеозапис не є повним, оскільки фактично він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, не перебував у наркотичному сп`яніння і відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у Долинській ЦРЛ, оскільки працівники поліції повідомили йому про те, що такий огляд у вказаній лікарні провести неможливо, а від проходження огляду у Івано-Франківському наркологічному диспансері відмовився у зв`язку з тим, що не мав можливості їхати на таку далеку відстань без забезпечення умов належного зберігання його транспортного засобу. Апеляційний суд звертає увагу на те, що водій транспортного засобу може відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння тільки за наявності підстав, які виключають адміністративну відповідальність та передбачені ст.17 КУпАП. Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він не погоджується із діями працівників поліції, оскільки останні порушили встановлений законом порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння та вважає протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції неналежними та недопустимими доказами. Під час розгляду справи в апеляційній інстанції не було встановлено даних, які б підтверджували доводи ОСОБА_1 щодо неправомірних дій з боку працівників поліції та фальсифікації даних протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що працівник поліції самостійно встановлює наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу та приходить до висновку про необхідність проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння (а.с.4) до Долинської ЦРЛ та Івано-Франківського наркологічного диспансеру від 14.06.2020 року, згідно якого водій ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що відсутність у вказаному направленні підпису водія про відмову у проходженні такого огляду свідчить про те, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, оскільки факт відмови водія від проходження огляду у медичному закладі встановлюється на підставі сукупності доказів. Апеляційний суд вважає, вищевказані доводи апелянта неспроможними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені судом. Зокрема, відеозаписи, з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи, повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення та іншими доказами по справі, які були досліджені судом першої інстанції і на які суд послався в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та свідчать про законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст.17 КУпАП. Під час перевірки доводів апеляції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було виявлено порушень встановленого законом порядку вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яку затверджено наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735. Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, відповідає матеріалам справи, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та його відмова від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в медичному закладі відповідно до встановленого порядку, підтверджується сукупністю доказів, які досліджені судом. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого переконання, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення обране судом в мінімальних межах ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. За таких обставин, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_1 про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв