Постанова 4855 № 640/18079/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18079/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" до Головного управління Державної податкової у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИЛА: У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року №0517091207. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суд належних доказів направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що податкові накладні від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183 у визначений законодавством строк було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте через технічні проблеми в роботі серверів Державної фіскальної служби України реєстрація таких накладених у встановлений термін не відбулась. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Крім того, у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про заміну відповідача у справі - Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві. Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» випливає, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Згідно додатку 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві здійснено 30 липня 2019 року. З урахуванням наведеного суд вважає за можливе задовольнити клопотання апелянта та допустити заміну Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 75.1 статті 75 та в порядку пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" за грудень 2018 року, за результатом якої складений акт від 30 травня 2019 року №5059/26-15-12-07-20/39145187 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183. На підставі вказаних висновків акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року №0517091207, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 325 705,17 грн. На підставі встановлених вище обставин та з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183, а Державна фіскальна служба України на запит позивача повідомила, що вказані податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не надходили, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Згідно п. 2 Порядку № 1246 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Приписи п. 8 Порядку № 1246 визначають, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. За правилами п. п. 10-11 Порядку № 1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки ряду передбачених показників (п. 12 Порядку № 1246), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку № 1246). Згідно п. 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Судова колегія, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18, вважає за необхідне зауважити, що у Порядку № 1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У даному контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею. Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (далі - Порядок № 557). Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Операційний день, згідно п. 2 Порядку № 557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього п. 3 Порядку № 1246 у редакції, чинній на момент винекнення спірних правовідносин, встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН. У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 1640/3102/18 Верховний Суд підкреслив, що протиправність застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення строку реєстрації вищевказаних податкових накладних має місце у випадку, якщо платник податків подав для реєстрації в ЄРПН податкові накладні у строки, встановлені ПК України, протягом операційного дня до 20-ї години. При цьому, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що податкові накладні від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183 були направленні для реєстрації у визначений законодавством строк. Так, з аналізу змісту наявної в матеріалах справи роздруківки текстів фалів з електронного кабінету платника податків, які формуються в момент відправлення податкових накладних (т. 1 а.с. 39-48) вбачається, що вказані вище податкові накладні було відправлено позивачем 15 січня 2019 року у період з 16:49 по 16:55, тобто в межах операційного дня. При цьому, зміст вказаних вище текстів файлів відповідає змісту податкових накладних від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183. На підтвердження зазначених обставин, позивач також надав роздруківку оголошення з офіційного сайту ДФС України від 15 січня 2019 року, яким повідомлялося, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі; оголошення від 15 січня 2019 року, та про те, що 15 січня 2019 року о 10 годині 15 хвилин вийшов із ладу один із серверів ЄАІС ДФС. Крім того, викладені вище обставини підтверджуються також листом ТОВ «Векторі звіт» № 1903/1 від 19 березня 2019 року, відповідно до якого вказані вище податкові накладні були відправлені з програми «M.E.DOC» з використанням електронної пошти 15 січня 2019 року у період з 16:49 по 16:55. З урахуванням наведеного, та зважаючи на те, що податкові накладні від 28 грудня 2018 року №154, №184, від 27 грудня 2018 року №144, №182, №183 були направлені ТОВ «Нові Авто» для реєстрації в ЄРПН в межах встановленого законодавством граничного операційного дня їх реєстрації, колегія суддів приходить до висновку про те, що застосування до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не відповідає вимогам положень ст. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 24 червня 2019 року №0517091207, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ АВТО" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 325 705,17 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов