Постанова 4854 № 420/1255/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1255/20 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 28.08.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, - В С Т А Н О В И Л А : В лютому 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн., застосованого до відповідача згідно постанов про накладення штрафних санкцій від 07 травня 2019 року №137 та №138. Позов обґрунтовувало тим, що за наслідками проведеної виїзної поєднаної з невиїзною перевірки характеристик продукції суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 складено акт характеристик продукції від 18.04.2019р., яким зафіксовано порушення відповідачем п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що виразилося у введенні в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. За виявлені правопорушення постановами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 07 травня 2019 року №137 та №138 на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкції на загальну суму 17 000,00 грн., копії яких останній отримав 17.05.2019р. Однак, відповідач зазначені постанови в судовому порядку не оскаржив, штраф добровільно не сплатив, а тому заборгованість зі сплати штрафних санкцій підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь державного бюджету України штраф у розмірі 17000,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 28.08.2020р., з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому, у відповідності до ст.205 КАС України, суд мав відкласти розгляд справи. Також, апелянт посилається на те, що в дійсності перевірка відбулася 17.04.2019р., а не 18.04.2019р.; акт характеристик продукції №1109 від 18.04.2019р. складено начальником відділу Рафальською Н.І., яка не була присутня під час перевірки за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 ; наданні на перевірки світильники мали усі необхідні маркування та відповідали вимогам закону, а зауважень до акту перевірки відповідач не вносив, так як не хотів вступати в конфлікт з органами влади. Протокол №48 від 26.04.2019р. про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» складено без участі суб`єкта господарювання, а тому не може бути належним та допустимим доказом вини останнього. Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не враховано, що даний позов подано Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області з порушенням строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. Визначеним частиною 2 статті 122 КАС України днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень на пред`явлення позову, є день після закінчення добровільного 15-денного строку на сплату штрафу. Таким чином, за твердженнями апелянта, у даному випадку тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду розпочинає свій відлік з 01.06.2019р. Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що в межах спірних правовідносин судом не має перевірятися правомірність постанов про накладення штрафних санкцій від 07 травня 2019 року №137 та №138, так як предметом адміністративного позову є стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС України строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Перевірка правомірності таких постанов мала здійснюватися виключно шляхом оскарження їх ФОП ОСОБА_1 у встановленому законом порядку. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 24.01.2001р. ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Основним зареєстрованим видом діяльності позивача є Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49). Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 16.04.2019р. №1533 «Про проведення планової перевірки», начальнику відділу ринкового нагляду управління захисту прав споживачів ОСОБА_2 та головному спеціалісту управління захисту прав споживачів ОСОБА_3 наказано провести планову перевірку характеристик продукції, що розповсюджується на ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 17.04.2019р. по 18.04.2019р. Предметом перевірки визначено характеристики електричного та електронного обладнання, електричних ламп розжарення, в тому числі гологенових, ламп люмінесцентних з умонтованим пускорегулювальним пристроєм, двоцокольних та одноцокольних, освітлювальної апаратури. Підставою для проведення перевірки визначено секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік. На підставі зазначеного наказу 16.04.2019р. посадовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано направлення на проведення перевірки №1321. 18.04.2019р., за результатами проведеної планової перевірки, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено Акт перевірки характеристик продукції №1109. Вказаним актом перевірки зафіксовано, що на продукції (світильник First Ray, CL-45R та світильник First Ray, CL-41) або табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам, відсутня енергетична етикетка, продукція не супроводжується інформацією про повне найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера, що є порушенням вимог п.п.20, 28, 41, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. №1067, п.п. 25, 32, 44, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. №1077, та п.6 Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2015р. №340. ФОП ОСОБА_1 акт перевірки підписано без зауважень 18.04.2019р. та того ж дня отримано його копію. 26.04.2019р. посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол №48 про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» щодо ведення відповідачем в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. У графі вказаного протоколу «підпис керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання» міститься напис: «для підпису не з`явився». За результатами розгляду акту характеристик продукції №1109 від 18.04.2019р. та протоколу №48 від 26.04.2019р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області 07.05.2019р. прийнято: - постанову про накладення штрафних санкцій №137, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн., на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: введення в обіг продукції (позиція 1 Акту №1109 від 18.04.2019р. - світильник First Ray, CL-45R), яка не відповідає встановленим вимогам; - постанову про накладення штрафних санкцій №138, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн., на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: введення в обіг продукції (позиція 2 Акту №1109 від 18.04.2019р. - світильник First Ray, CL-41), яка не відповідає встановленим вимогам. Загальна сума штрафних санкцій за постановами про накладення штрафних санкцій №137 та №137 складає 17000,00 грн. Копію протоколу №48 від 26.04.2019р. про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та копії постанов про накладення штрафних санкцій №137 та №138 від 07.05.2019р. направлено ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 15.05.2019р. та отримано останнім 17.05.2019р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом про отримання. ФОП ОСОБА_1 не сплатив суму накладених на нього штрафних санкцій у встановлений 15-денний строк з дня їх отримання, не оскаржив постанови про накладення штрафу №137 та №138 від 07.05.2019р. в судовому порядку, у зв`язку з чим Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та задовольнив їх. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010р. №2735-VI, статтею 1 якого встановлено, що державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2735-VI дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті. Статтею 3 Закону №2735-VI встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів. Згідно абз.8 ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч.1 ст.4 Закону №2735-VI). Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів. Згідно п.4 ч.1 ст.11 Закону №2735-VI до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції. Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.23 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.4 ст.23 Закону №2735-VI). Відповідно до ч.5, ч.6 ст.23 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Згідно ч.8 ст.23 Закону №2735-VI під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у ч.7 ст.23 Закону №2735-ІV, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду (п.1 ч.1 ст.24 Закону №2735-VІ). Відповідно до вимог ч.2 ст.24 Закону №2735-VІ, - під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам). Згідно з приписами ч.1 ст. 44 вказаного Закону суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VІ до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.5, ч.6 ст.44 Закону №2735-VІ справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону. Аналіз наведених вище положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дає підстави для висновку, що у випадку незгоди суб`єкта господарювання з рішеннями контролюючого органу про накладення штрафних санкцій, останній має можливість оскаржити їх в установленому законом порядку, або оплатити його у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови. Натомість, несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку. Як вже зазначалося колегією суддів та підтверджено матеріалами справи, за результатами проведеної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 , посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено Акт перевірки характеристик продукції №1109 від 18.04.2019р., яким зафіксовано, що на продукції (світильник First Ray, CL-45R та світильник First Ray, CL-41) або табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам, відсутня енергетична етикетка, продукція не супроводжується інформацією про повне найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера, що є порушенням вимог п.п.20, 28, 41, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. №1067, п.п. 25, 32, 44, 45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015р. №1077, та п.6 Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2015р. №340. ФОП ОСОБА_1 акт перевірки підписав без зауважень 18.04.2019р., що, на думку колегії суддів свідчить про те, що відповідач погодився з виявленими перевіркою та зафіксованими актом від 18.04.2019р. порушеннями. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що наданні на перевірки світильники мали усі необхідні маркування та відповідали вимогам закону, оскільки вони не підтверджуються жодним доказом. Що ж до посилань апелянта на те, що насправді перевірку було проведено 17.04.2019р., а не 18.04.2019р., то колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що перевірка мала статус виїзної, поєднаної з невиїзною, що відповідає положенням ч.6 ст.23 Закону №2735-VI, яка проводилася у період з 17.04.2019р. по 18.04.2019р. Колегія суддів, також, не приймає до уваги посилання апелянта на те, що акт характеристик продукції №1109 від 18.04.2019р. складено начальником відділу Рафальською Н.І., яка не була присутня під час перевірки за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , оскільки, як вже зазначалося, при підписанні акту перевірки відповідач будь-яких зауважень не висловив. До того ж, будь-якого підтвердження своїм доводам апелянтом суду не надано. При вирішенні даного спору колегія суддів, також, враховує, що фахівці контролюючого органу були допущені до перевірки, дії позивача з приводу підстав та порядку проведення перевірки, а також прийняті за її результатами рішення не оскаржувались відповідачем а ні в адміністративному, а ні в судовому порядку, отже набули юридичної сили та є обов`язковими до виконання. На підставі викладеного, колегія суддів не приймає до уваги посилання ФОП ОСОБА_1 щодо невідповідності акту перевірки та інших документів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області дійсним обставинам справи та вимогам законодавства. Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Частинами 1, 3 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Таким чином, днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення заявленої у позові вимоги, є закінчення шестимісячного строку, протягом якого ФОП ОСОБА_1 міг реалізувати своє право на оскарження в судовому порядку постанов про накладення штрафних санкцій від 07 травня 2019 року №137 та №138, або день набрання законної сили рішенням суду у випадку реалізації відповідачем права на таке оскарження. На користь такого висновку свідчать і положення п.8 ч.4 ст.169 КАС України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, копії постанов про накладення штрафних санкцій від 07 травня 2019 року №137 та №138 ФОП ОСОБА_1 отримав 17.05.2019р. Таким чином, право на звернення з даним позовом до суду про стягнення штрафних санкцій, накладених на відповідача згідно вказаних постанов, у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області виникло 17.11.2019р. Позов подано до суду першої інстанції 14.02.2020р., тобто в межах тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України. Доводи апелянта про те, що право на звернення до суду у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області виникло з 01.06.2019р. є помилковими та такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права. В обґрунтування своїх посилань про порушення судом першої інстанції норм процесуального справа ФОП ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому, у відповідності до ст.205 КАС України, суд мав відкласти розгляд справи. Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання апелянта з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2020р. відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії вказаної ухвали. Копію ухвали від 03.03.2020р. отримано ФОП ОСОБА_1 07.03.2020р. 11.03.2020р. відповідачем подано до суду клопотання про призначення розгляду справи в загальному позовному провадженні за участю сторін. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020р. вказане клопотання задоволено частково та адміністративну справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначено на 23.03.2020р. Зазначену ухвалу отримано відповідачем засобами електронної пошти 13.03.2020р. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2020р. зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів. У зв`язку з послабленням протиепідемічних заходів на території України, судом призначено судове засідання на 26.08.2020р. з метою вирішення питання щодо можливості поновлення провадження у справі №420/1255/20. Направлена на адресу відповідача повістка про виклик у судове засідання на 26.08.2020р. не була вручена ФОП ОСОБА_1 та повернулась до суду із відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання», про що працівником установи поштового зв`язку складено довідка Ф.20 про причини повернення/досилання від 04.08.2020р. Згідно ч.1 ст.124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Частиною третьою вищевказаної статті Кодексу встановлено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно п.3 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Таким чином, на підставі вказаних норм, колегія суддів доходить висновку, що відповідно до ч.11 ст.126 КАС України вважається, що повістка про виклик до суду на 26.08.2020р. вручена ФОП ОСОБА_1 належним чином. Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 2 статті 205 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Зазначена норма, на думку колегії суддів, обґрунтовано не застосована судом першої інстанції, оскільки від ФОП ОСОБА_1 не надійшло до суду повідомлення про причини неявки, які судом визнано поважними. А відтак, твердження апелянта про те, що відповідач не був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи є необґрунтованими. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.316 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Згідно пункту 7 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом до категорії незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 17 листопада 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук