Постанова 4852 № 280/2479/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2479/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. (суддя Татаринов Д.В., повне судове рішення складено 22.06.2020 р.) в справі № 280/2479/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбау» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/00002/2 від 03.01.2020 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA110230/2020/00003 від 03.01.2020 р. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000002/2 від 03 січня 2020 року; визнано протиправним та скасоване картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00003 від 03 січня 2020 року. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення перевірки правильності визначення митної вартості. В поданих декларантом для митного оформлення товарів документах містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості та всіх відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягала сплаті. Так, декларантом не надано до митного оформлення страхових документів, хоча в довідці про транспортні витрати від 26.12.2019 р. № 1/1 вказано, що здійснювалось страхування товару на суму 777,39 грн. (0,25% вартості партії товару). Згідно з транспортної накладної від 26.12.2019 р. № 129607 перевізником товару є ТОВ «ЛСЛ Одеса», натомість довідка про транспортні витрати від 26.12.2019 р. № 1/1 видана ТОВ «Таніт Груп». За результатами опрацювання додатково поданих декларантом документів встановлено, що рахунок транспортно-експедиційного обслуговування від 26.12.2019 р. № 3364 та заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2019 р. № 281019-1 стосуються ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Інбау», проте відсутні документи, на підставі яких перевезення здійснювалось ТОВ «ЛСЛ Одеса». Також у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, а висновок Львівської торгово-промислової палати носить консультативний характер. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Інбау» та «NANJING TRUST СНЕМ CO., LTD» (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 18108/ІМ від 14 вересня 2018 року, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити на умовах цього контракту товари (продукцію) згідно зі специфікаціями і умовами, зазначеним у відповідних додатках до даного контракту; кількість і ціни товарів регулюються вищезазначеним додатками, які є невід`ємною частиною цього контракту. До контракту № 18108/ІМ від 14 вересня 2018 року укладено додаток (специфікація) № 2 від 17 жовтня 2019 року, за умовами якого на адресу ТОВ «ІНБАУ» повинна бути поставлена наступна продукція: толилтриазол (далі за текстом - ТТА) у вигляді білих гранул із вмістом основної речовини мін. 99,5% в кількості 5 тон; бензотриазол (далі за текстом - БТА) у вигляді білих гранул із вмістом основної речовини мін. 99,8% в кількості 0,6 тон. Умови поставки визначено FOB Shanghai, Китай. Вартість товару згідно з додатком (специфікацією) № 2 становила: толилтриазол - 2195,00 дол. USD за тонну; бензотриазол - 3460,00 дол. USD за тонну; загальна сума 13051,00 USD. Умови оплати: 30% передплата та 70% до прибуття товару в порт призначення. Терміни поставки товару - протягом максимум 10 календарних днів після отримання передплати. На виконання умов контракту виставлений інвойс-проформа № SНХ19РІ1017Т від 17 жовтня 2019 року на загальну суму 13 051,00 доларів USD. ТОВ «Інбау» відповідно до умов додатку (специфікації) № 2 здійснена передплата 23 жовтня 2019 року (платіжне доручення № 76). 25 жовтня 2019 року виставлений комерційний інвойс № SНХ19ІNV1014T на загальну суму 13 051,00 доларів США. Товар відправлений контрагентом 11 листопада 2019 року з Китаю, навантажений на судно, яке прямувало до порту Одеса, що підтверджується коносаментом № SHALEG19411100. На виконання умов контракту ТОВ «ІНБАУ» здійснено остаточний розрахунок, що підтверджується платіжним дорученням щодо оплати товару № 77 від 22 листопада 2019 р. Також між ТОВ «Інбау» як клієнтом та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» як експедитором укладено договір транспортного експедирування № 16.07.2018/167 ОД від 16 липня 2018 року, на виконання якого ТОВ «ІНБАУ» надана заявка на транспортно-експедиторські послуги № 281019-1 від 28 жовтня 2019 року. Відповідно до довідки № 1/1 від 26 грудня 2019 року, виданої ТОВ «ТАНІТ ГРУП», вартість транспортних витрат склала 10113,39 грн., в тому числі транспортно-експедиційне обслуговування за територією України - 466,80 грн., морський фрахт - 8 869,20 грн., страхування вантажу - 777,39 грн. (сума, яка включається в митну вартість). Для здійснення митного оформлення товару подано митну декларацію форми МД-2 в режимі ІМ 40 № UA 10230/2019/036116 від 28 грудня 2019 року. Відповідно до заявленої в попередній митній декларації № UA 110230/2019/036116 від 28 грудня 2019 року вартість товару становила (за курсом на 28 грудня 2019 року - 23,6862 грн/дол.): бензотриазол - 3,46 доларів США за 1 кг., всього 2076,00 доларів США, що становить 49172,55 гривень; толилтриазол - 2,195 доларів США за 1 кг., всього 10 975,00 доларів США, що становить 259 956,05 гривень; загальна вартість товару склала 309128,60 грн. Визначення митної вартості товару здійснено за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів, що імпортуються. Зазначена позивачем митна вартість згідно з частиною 10 статті 58 Митного кодексу України включає в себе вартість товару згідно з розрахунками (13 051,00 доларів США х 23,6862 гривень) + 10 113,39 грн. вартість доставки від місця завантаження в порт призначення м. Одесса, Україна. Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було. Таким чином, заявлена митна вартість становила 319 241,99 грн., що є базою до нарахування податком на додану вартість у сумі 63 848,40 грн. Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: сертифікат якості б/н від 23 жовтня 2019 року; сертифікат якості б/н від 24 жовтня 2019 року; пакувальний лист б/н від 25 жовтня 2019 року; рахунок-фактура SНХ19ІNV1014T від 25 жовтня 2019 року; коносамент SHALEG19411100 від 11 листопада 2019 року; автотранспортна накладна № 129607 від 26 грудня 2019 року; сертифікат про походження товару С197360942490046 від 13 листопада 2019 року; платіжне доручення щодо оплати товару № 76 від 23 жовтня 2019 року; платіжне доручення щодо оплати товару № 77 від 22 листопада 2019 року; довідка щодо вартості перевезення товару № тр/р № 1/1 від 26 грудня 2019 року; прайс-лист виробника товару б/н від 01 жовтня 2019 року; зовнішньоекономічний договір № 18108/ІМ від 14 вересня 2018 року; додаток №2 (специфікація№2) до зовнішньоекономічного контракту від 17 жовтня 2019 року; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 16.07.2018/167 ОД від 16 липня 2018 року; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів інших держав № 5017062 від 28 грудня 2019 року; комерційну пропозицію від 03 жовтня 2019 року; паспорт безпеки продукції Бензотриазол від 01 січня 2018 року; паспорт безпеки продукції Толилтриазол від 01 січня 2018; інвойс-проформу № SHX19PI1017T від 17 жовтня 2019 року, технічну довідку №19/03/0344 від 20 грудня 2019 року, технічну довідку № 19/03/0345 від 20 грудня 2019 року, копію митної декларації відправлення № 223120190003807513. На запит митного органу уповноваженою особою позивача згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України подано додаткові документи, а саме: рахунок транспортно-експедиційного обслуговування від 26 грудня 2019 року № 3364; сертифікат про страхування від 01 листопада 2019 року № 172; калькуляції б/н від 17 грудня 2019 року. Окрім того, 03 січня 2020 року уповноваженою особою позивача додатково подано документи: висновок Львівської торгово-промислової палати від 03 січня 2020 № 19-09/5; заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 28 жовтня 2019 № 281019-1; лист від ТОВ «ТАНІТ ГРУП» № 1/1 від 03 січня 2020 року щодо здійснення автомобільного перевезення відповідно до транспортної накладної № 129607 від 26 грудня 2019 року. За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110230/2020/000002/2 від 03 січня 2020 року. У оформленні МД №UA110230/2019/036116 від 28 грудня 2019 року відмовлено, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00003. ТОВ «Інбау» подано митну декларацію № UA110230/2020/000143 від 08 січня 2020 року та випущено товар у вільний обіг. Вартість товару з урахуванням курсу на 08 січня 2020 року (23,6785 грн./дол.) за ціною договору складала: бензотриазол - 3,46 доларів США за 1 кг., всього 2076,00 доларів США, що становить 49156,57 гривень; толилтриазол - 2,195 доларів США за 1 кг., всього 10 975,00 доларів США, що становить 259 871,54 гривень; загальна вартість товару станом на 08 січня 2020 року склала 309028,11 грн. + витрати на транспортування 10 113,39 = 319 141,50, та відповідно, податок на додану вартість - 63 828,30. Відповідачем у спірному рішенні вартість товару відкоригована до наступного рівня: бензотриазол - 4,07 доларів США, всього 2442,00 доларів США, що дорівнює 57 822,90 грн., толилтриазол - 2,77 доларів США, всього 13850,00 доларів США, що дорівнює 327 947,23 грн.; загальна вартість товару з урахуванням коригування митниці становила 385 770,13 грн., донараховано податку на додану вартість - 77 154,03 грн., тобто різниця у податку на додану вартість становить 77 154,03 - 63 828,30 = 13 325,74 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи на підтвердження числових значень митної вартості містили розбіжності, а рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митного кодексу України не передбачено. Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 14.09.2018 р. ТОВ «Інбау» укладено з компанією Nanjing Trust Chem Co., LTD (Китай) зовнішньоекономічний контракт № 18108/ІМ на поставку товарів в асортименті, кількістю та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною вказаного контракту. Поставка товару відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 14.09.2018 р. № 18108/ІМ, додатку (специфікації) № 2 від 17.10.2019 р., яким передбачена поставка товару - толилтриазолу (ТТА) у вигляді білих гранул із вмістом основної речовини мін. 99,5% в кількості 5 тон, бензотриазол (БТА) у вигляді білих гранул із вмістом основної речовини мін. 99,8% в кількості 0,6 тон, здійснювалась на умовах поставки FOB Shanghai, Китай. Між ТОВ «Інбау» як клієнтом та ТОВ «Таніт Груп» як експедитором укладено договір транспортного експедирування № 16.07.2018/167 ОД від 16.07.2018 р., на виконання якого ТОВ «Інбау» надана заявка на транспортно-експедиторські послуги № 281019-1 від 28.10.2019 р. Відповідно до довідки № 1/1 від 26.12.2019 р., яка видана ТОВ «Таніт Груп», вартість транспортних витрат склала 10 113,39 грн., в тому числі транспортно-експедиційне обслуговування за територією України - 466,80 грн., морський фрахт - 8 869,20 грн., страхування вантажу - 777,39 грн. (сума, яка включається в митну вартість). З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів позивачем подано 28.12.2019 р. електронну митну декларацію (далі ЕМД) № UA110230/2019/036116 на товари: бензотриазол (БТА) у вигляді білих гранул із вмістом основної речовини мін. 99,8% в кількості 0,6 тон, вартістю 3,46 доларів США за 1 кг., всього 2076,00 доларів США, що становить 49172,55 грн.; толилтриазол (ТТА) у вигляді білих гранул із вмістом основної речовини мін. 99,5% в кількості 5 тон, вартістю 2,195 доларів США за 1 кг., всього 10 975,00 доларів США, що становить 259 956,05 грн.; загальна вартість товару склала 309128,60 грн. Митна вартість декларантом визначена за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів, що імпортуються. Заявлена декларантом митна вартість включає в себе вартість товару згідно з розрахунками (13 051,00 доларів США х 23,6862 гривень) + 10 113,39 грн. (вартість доставки від місця завантаження в порт призначення м. Одесса, Україна). Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було. Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: сертифікат якості б/н від 23.10.2019 р.; сертифікат якості б/н від 24.10.2019 р.; пакувальний лист б/н від 25.10.2019 р.; рахунок-фактура SНХ19ІNV1014T від 25.10.2019 р.; коносамент SHALEG19411100 від 11.11.2019 р.; автотранспортна накладна № 129607 від 26.12.2019 р.; сертифікат про походження товару С197360942490046 від 13.11.2019 р. платіжне доручення щодо оплати товару № 76 від 23.10.2019 р.; платіжне доручення щодо оплати товару № 77 від 22.11.2019 р.; довідка про вартість перевезення товару № тр/р № 1/1 від 26.12.2019 р.; прайс-лист виробника товару б/н від 01.10.2019 р.; зовнішньоекономічний договір № 18108/ІМ від 14.09.2018 р.; додаток №2 (специфікація№2) до зовнішньоекономічного контракту від 17.10.2019 р.; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 16.07.2018/167 ОД від 16.07.2018 р.; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів інших держав № 5017062 від 28.12.2019 р.; комерційну пропозицію від 03.10.2019 р.; паспорт безпеки продукції Бензотриазол від 01.01.2018 р.; паспорт безпеки продукції Толилтриазол від 01.01.2018 р.; інвойс-проформу № SHX19PI1017T від 17.10.2019 р., технічну довідку №19/03/0344 від 20.12.2019 р., технічну довідку № 19/03/0345 від 20.12.2019 р., копію митної декларації відправлення № 223120190003807513. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів декларанту направлено повідомлення, в якому зазначено про виявлення розбіжностей у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням додатково витребувані документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом 03.01.2020 р. додатково надано митниці калькуляції від 17.10.2019 р., рахунок № 3364 від 26.12.2019 р., сертифікат про страхування № 172 від 01.11.2019 р., висновок торгово-промислової палати № 19-09/5 від 03.01.2020 р., заявку № 281019-1 від 28.10.2019 р., лист № 1/1 від 03.01.2020 р. Декларантом повідомлено відповідача, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією та цим листом, подані документи повною мірою підтверджують митну вартість, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть. 03.01.2020 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110230/2020/000002/2, яким скориговано митну вартість за другорядним (резервним) методом товару № 1 (БТА) до рівня 4,07 дол.США/кг, всього - 2442,00 доларів США, що дорівнює 57 822,90 грн., товару № 2 (ТТА) до рівня 2,77 дол.США/кг, всього 13850,00 доларів США, що дорівнює 327 947,23 грн.; загальна вартість товару з урахуванням коригування митниці становила 385 770,13 грн. 03.01.2020 р. відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00003. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару. Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В межах апеляційного перегляду справи такими обставинами відповідач зазначає: 1) не надання декларантом до митного оформлення страхових документів, хоча в довідці про транспортні витрати від 26.12.2019 р. № 1/1 вказано, що здійснювалось страхування товару на суму 777,39 грн. (0,25% вартості партії товару); 2) згідно з транспортною накладною від 26.12.2019 р. № 129607 перевізником товару є ТОВ «ЛСЛ Одеса», натомість довідка про транспортні витрати від 26.12.2019 р. № 1/1 видана ТОВ «Таніт Груп»; 3) за результатами опрацювання додатково поданих декларантом документів встановлено, що рахунок транспортно-експедиційного обслуговування від 26.12.2019 р. № 3364 та заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2019 р. № 281019-1 стосуються ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Інбау», проте відсутні документи, на підставі яких перевезення здійснювалось ТОВ «ЛСЛ Одеса». Стосовно не надання страхових документів суд зазначає, що декларантом на вимогу митниці 03.01.2020 р. додатково надано сертифікат про страхування № 172 від 01.11.2019 р. Щодо послання відповідача, що згідно з транспортною накладною від 26.12.2019 р. № 129607 перевізником товару є ТОВ «ЛСЛ Одеса», натомість довідка про транспортні витрати від 26.12.2019 р. № 1/1 видана ТОВ «Таніт Груп», а також, що за результатами опрацювання додатково поданих декларантом документів встановлено, що рахунок транспортно-експедиційного обслуговування від 26.12.2019 р. № 3364 та заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 28.10.2019 р. № 281019-1 стосуються ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Інбау», проте відсутні документи, на підставі яких перевезення здійснювалось ТОВ «ЛСЛ Одеса», суд звертає увагу на наступне. Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. За приписами частини 11 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Як зазначено вище, постачання товару здійснювалось на умовах FOB Ningbo згідно з Інкотермс 2010. Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) за терміном FOB (Free on Board) «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов`язки з очищення товару від мит ??для його експорту. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України). Судом першої інстанції надана правова оцінка таким доводам відповідача, з якою повністю погоджується суд, а апелянтом в межах апеляційного оскарження не спростовано з цього питання висновків суду першої інстанції. Так, судом першої інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що відповідно до пункту 2.1 договору, укладеного між ТОВ «Інбау» та ТОВ «Таніт Груп» № 16.07.2018/167 ОД від 16.07.2018 р., експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи, має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями та агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором. ТОВ «ЛСЛ Одеса» здійснювалось автомобільне перевезення товару позивача від порту Одеса до м. Запоріжжя через залучення цього перевізника ТОВ «Таніт Груп» для перевезення вантажів позивача. Ці обставини документально підтверджено позивачем шляхом подання митниці листа № 1/1 від 03.01.2020 р. від ТОВ «Таніт Груп», зміст якого свідчить, що перевезення товару позивача здійснено саме ТОВ «ЛСЛ Одеса»; листом ТОВ «Таніт Груп» б/н від 24.12.2019 р., яким також засвідчено перевезення товару ТОВ «ЛСЛ Одеса» та в якому зазначено номер автотранспортного засобу, яким здійснювалось перевезення. Сума транспортних витрат включала страхову премію, оплата якої проведена після оформлення акту приймання-передачі послуг 15.01.2020 р. та 17.01.2020 р. Позивачем підтверджено факт надання транспортно-експедиційних послуг та розмір транспортної складової митної вартості товару актом про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.01.2020 р. № 3364; розрахунковими документами за 15.01.2020 р. та 17.01.2020 р. на підтвердження щодо оплати транспортно-експедиційних послуг. Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що надані декларантом до митного оформлення документи повністю підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, та здійснені за таке перевезення витрати. Суд вказує, що не зважаючи на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили певні недоліки в оформленні, проте такі недоліки не перешкоджали митному органу перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості. Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості. Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. 10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Суд не піддає сумніву право органу доходів і зборів контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. При цьому суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за резервним методом за деклараціями, зазначеними у рішенні (МД №UA11208С2013/033706 від 04.12.2019 р. та МД № UA100070/2019/248523 від 15.11.2019 р.), є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у оспорених рішеннях не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеними митними деклараціями та митними деклараціями, поданими позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорювані рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, ґрунтується на митній вартості подібного товару, враховуючи валюту контракту, країну виробництва та відправлення, назву товару. Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який є ідентичним чи аналогічним оцінюваному товару, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірного товару та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11.09.2012 р. (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31.03.2015 р. в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, орган доходів і зборів мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. в справі № 280/2479/20 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. в справі № 280/2479/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 16.11.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16.11.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко