Постанова 4819 № 648/2863/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року м. Херсон Справа №648/2863/20 Провадження №22-ц/819/1645/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Кутурланова О.В. Приходько Л.А. секретар судового засідання: Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Рибас А.В., у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Богуслав-Земля» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, В С Т А Н О В И В : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ФГ «Богуслав-Земля» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, пославшись на те, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,23 га, розташованої на території Радянської селищної ради Білозерського району Херсонської області з кадастровим номером 6520385800:08:003:0002 у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 січня 2019 року після смерті батька - ОСОБА_2 . Земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача згідно договору оренди № 2 від 01 грудня 2012 року, зареєстрованого у встановленому законом порядку 27 грудня 2012 року. Проте позивач стверджує, що не він, ні його померлий батько за життя договір оренди землі не підписували. Вказавши на відсутність договірних відносин між позивачем та ФГ «Богуслав-Земля», та на незаконне користування відповідачем належною йому земельною ділянкою, загальною площею 6,23 га, кадастровий номер 6520385800:08:003:0002, ОСОБА_1 просив усунути йому перешкоди у користуванні землею, шляхом зобов`язання відповідача повернути йому цю земельну ділянку, розташовану на території Радянської селищної ради Білозерського району Херсонської області. Разом із позовом, ОСОБА_3 до суду подана заява про забезпечення позову, у якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони ФГ «Богуслав-Земля» на здійснення дій із засівання належної позивачу на праві власності земельної ділянки. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову дозволить відповідачу на власний розсуд користуватися спірним майном до наступного сезону збору врожаю, що порушить його права, оскільки буде відсутня можливість їх відновлення на стадії виконання судового рішення у разі задоволення позову. Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду від 22 вересня 2020 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт вказав, що запропоновані заходи забезпечення позову не вплинуть на господарську діяльність фермерського господарства, оскільки діяльність відповідача не обмежується лише обробленням та засіванням належної йому земельної ділянки. Засівання земельної ділянки призведе до виникнення перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову про повернення землі. Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Богуслав-Земля» не скористалося. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник адвокат Лодига М.Т. просили апеляційну скаргу задовольнити, з підстав викладених у скарзі. Представник ФГ «Богусла-Земля» адвокат Діяментович Д.Г. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши на законність та обґрунтованість ухвали суду від 22 вересня 2020 року. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову передбачені ст. 150 ЦПК України. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відмовивши у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді заборони фермерському господарству проводити роботи та вчиняти дії по засіванню орендованої земельної ділянки призведе до порушення інтересів суб`єкта господарської діяльності. Також суд правильно вказав, що позивач не надав доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний заявником, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки при задоволенні позовних вимог відповідач буде зобов`язаний повернути земельну ділянку позивачу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки, як зазначено вище, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. В заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі позивачем не наведено обставин, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку незастосування забезпечення позову, з огляду на спірні правовідносини, як і не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що застосування запропонованого ОСОБА_1 виду забезпечення позову є ефективним способом захисту або поновлення його прав, а їх невжиття призведе до можливості не виконання рішення суду у разі задоволення позову. Доводи апеляційної скарги висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову не спростовують, а, відтак, в порядку ст. 375 ЦПК України підлягають залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 149,150, 153, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текс постанови складений 16 листопада 2020 року. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: О.В. Кутурланова Л.А. Приходько