Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6550/19
від 10.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6550/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г., за участю секретаря Ткаченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Племзавод Колос» до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича про зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Племзавод Колос» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Приватне акціонерне товариство «ПЛЕМЗАВОД «КОЛОС» звернулося до суду з позовом до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича, в якому позивач просив суд: - зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 40826618 та застосувати до виконавчого провадження № 40826618 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII; - зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 43037940 та застосувати до виконавчого провадження №43037940 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII; - зобов`язати Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 46458431 та застосувати до виконавчого провадження № 46458431 наслідки закінчення виконавчого провадження передбачені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без участі представника відповідача. Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи убачається, що 20 листопада 2013 року постановою головного державного виконавця ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Дудкою С.П. відкрито виконавче провадження № 4826618 з примусового виконання ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року справа № 1019/3333/12 про стягнення з ВАТ «Племзавод «Колос» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 365 799,00 грн. У постанові вказано про необхідність боржнику самостійно сплатити борг до 27 листопада 2013 року та надати до ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ квитанцію про сплату. Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дудкою С.П. від 15 квітня 2019 року (ВП № 40826618), при примусового виконанні ухвали №1019/3333/12 від 15.02.2013 приєднано виконавче провадження №40826618 до зведеного виконавчого провадження № 45152214, яке веде відділ державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції. 22 квітня 2014 року постановою головного державного виконавця ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Дудкою С.П. відкрито виконавче провадження № 43037940 з примусового виконання виконавчого листа №810/626/14-а виданого 25 березня 2014 року Київським окружним адміністративним судом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» на користь Державного бюджету України штраф в розмірі 85 000, 00 грн. У постанові вказано про необхідність боржнику самостійно сплатити штраф до 29 квітня 2014 року та надати до ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ квитанцію про сплату. Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дудкою С.П. від 29 квітня 2014 року (ВП № 43037940), при примусового виконанні виконавчого листа № 810/626/14-а приєднано виконавче провадження №43037940 до зведеного виконавчого провадження № 45152214, яке веде відділ державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції. 10 лютого 2015 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дудкою С.П. відкрито виконавче провадження №46458431 з примусового виконання виконавчого листа №810/4799/14 виданого 13 листопада 2014 року Київським окружним адміністративним судом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» на користь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку штрафу в розмірі 102 000,00 грн. У постанові вказано про необхідність боржнику самостійно сплатити штраф до 17 лютого 2015 року та надати до ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ квитанцію про сплату. Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Дудкою С.П. від 18 лютого 2015 року (ВП № 46458431), при примусового виконанні виконавчого листа № 810/47999/14 приєднано виконавче провадження № 46458431 до зведеного виконавчого провадження № 45152214, яке веде відділ державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції. Ухвалою Господарського суду Київської області від 31 грудня 2013 року (справа № 911/4498/13) порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12 серпня 2015 року (справа № 911/4498/13) задоволено заяву керуючого санацією боржника Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» про затвердження мирової угоди від 27 лютого 2015 року № 31 та затверджено мирову угоду по справі № 911/4438/13 про банкрутство ВАТ «Племзавод «Колос» від 25 лютого 2015 року. Припинено провадження у справі № 911/4438/13, припинено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Київської області від 31 грудня 2013 року у справі № 911/4438/13, вирішено інші процедурні питання. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11 квітня 2016 року (справа №911/4498/13) виправлено помилку, допущену при виготовленні тексту ухвали Господарського суду Київської області від 12 серпня 2015 року. Пункт 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області по справі № 911/4438/13 від 12 серпня 2015 року викладено в наступній редакції: «
5. Вимоги конкурсних кредиторів до Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос», які не були заявлені в установлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк по справі № 911/4438/13 або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню». Згідно відповіді начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 04.09.2019 № 10085, наданої на звернення позивача щодо закінчення виконавчих проваджень №40826618, № 43037940, № 46458431, до відділу рішення судів про скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по вищевказаним виконавчим провадженням не надходили, а тому відсутні законні підстави для винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень. Не погоджуючись з такою бездіяльністю щодо відмови у закінченні виконавчих проваджень, позивач звернувся до суду з цим позовом. Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що відповідач діяв в межах повноважень передбачених чинним законодавством України, оскільки відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження. Подаючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2016 (справа №911/4438/13) вимоги конкурсних кредиторів до ВАТ «Племзавод «Колос», які не були заявлені в установлений Законом від 14.05.1992 № 2343-XII строк по справі №911/4438/13 або відхилені господарським судом, визнано такими, що вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню. Відтак, на переконання позивача, на підставі вищезазначених ухвал Господарського суду Київської області вимоги стягувачів у спірних виконавчих провадженнях вважаються погашеними, у зв`язку з чим вони підлягають закінченню відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону 1404-VIII. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин першої та другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, який був чинний на момент виникнення спірних відносин, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом. У випадках, визначених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Згідно статті 23 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Для набуття статусу конкурсного кредитора необхідним є існування сукупності таких юридичних фактів: наявність до боржника вимог, право на які виникло до порушення провадження у справі про банкрутство; звернення до суду із заявою із кредиторськими вимогами у встановлений строк; прийняття господарським судом відповідного рішення за наслідками розгляду заяви. У даному випадку, стягувачі ОСОБА_1 , Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також державний орган або відповідна особа, що діють в інтересах держави, із заявами до господарського суду які б містили кредиторські вимоги до боржника не звертались і рішення господарським судом з цього приводу не приймалося. Натомість перелік конкурсних кредиторів ВАТ «Племзавод «Колос» у процесі банкрутства чітко визначений господарським судом у межах розгляду справи № 911/4438/13, до числа яких вищезазначених осіб не включено. Вказана норма ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює певні негативні наслідки (визнання вимог погашеними, а виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню) не для невизначеного кола осіб, а саме для осіб які належать до конкурсних кредиторів. При цьому, підставою для визнання вимог погашеними, а виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, є не заявлення конкурсним кредитором вимог до боржника у встановлений строк. Стягувачі у вищевказаних спірних виконавчих провадженнях ОСОБА_1 , Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та держава, не набули статусу конкурсного кредитора у справі № 911/4438/13 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос». Отже, відсутні підстави для висновку, що їх вимоги вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Племзавод «Колос» щодо закінчення виконавчого провадження заявлені передчасно та відсутні визначені ст. 39 Закону 1404-VIII правові підстави для закінчення зведених виконавчих проваджень № 40826618, № 43037940, № 46458431. Враховуючи викладене, за результатом розгляду спору суд вважає правомірними дії щодо відмови у закінченні виконавчих проваджень на підставі статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Племзавод Колос» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Племзавод Колос» до Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі державного виконавця Дудки Сергія Петровича про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко А. Г. Степанюк Повний текст постанови виготовлено 16.11.2020