Постанова 4854 № 420/1844/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1844/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П. за участі секретаря Скоріної Т. С. представника позивача адвоката Комісара О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, наказу про його затвердження, наказу про звільнення з державної служби, а також про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У березні 2020 року адвокат Комісар О. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної екологічної інспекції в Одеській області, затверджений наказом від 10.12.2019 р. №271-О, в частині визначення результатів виконання завдань головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - Гаврилишина Ю.І.; - визнати протиправним та скасувати наказ від 10.12.2019 р. №271-О, в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - ОСОБА_1 ; - визнати протиправними та скасувати пункти 5-8 наказу від 13.12.2019 р. №278 -О, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря; - визнати протиправним та скасувати наказ від 04.02.2020 р. №32-О про внесення змін до наказу від 13.12.2019 р. №278 -О, в частині звільнення ОСОБА_1 ; - поновити на посаді головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря з 05.02.2020 р. - стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, станом на день поновлення на посаді; - стягнути моральну шкоду в сумі 3 000 грн. В обґрунтування позову адвокат відзначив, що завдання, на підставі яких оцінюється діяльність державного службовця, є поняттям, яке прямо походить із стратегічних цілей та мети існування певного державного органу, в якому працює державний службовець, безпосередньо пов`язане з планом роботи такого органу і визначається індивідуально, з урахуванням тієї частини його розподілу, яка віднесена до певного службовця, згідно його посадової інструкції та положення про структурний підрозділ, до складу якого він входить. За таких обставин, на думку адвоката, завдання щодо кількісних показників для проведення планових та позапланових заходів, кількісних показників для складання претензій не може бути розцінено як стратегічне (пріоритетне завдання), а лише є певною функцією, яку інспектор виконує постійно. Аналізуючи оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , адвокат зазначив, що воно було проведено упереджено, його висновки є суперечливими та необ`єктивними, бали виставлені некоректно, твердження надуманими і нічім не підтверджені. Одним із головних доводів щодо протиправного звільнення позивача з державної служби, є, на думку адвоката, порушення п.43 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. №640, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин (далі - Типовий порядок №640). Дане порушення, на думку представника позивача, виразилося в тому, що не було повторного оцінювання. За сукупністю наведених умов, адвокат ОСОБА_2 вважає, що його довіритель повинен бути поновлений на посаді і на його користь належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 10.12.2019 року № 271-О, в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 . Також, суд визнав протиправними та скасував наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 13.12.2019 року № 278-О «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 », в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря та наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 04.02.2020 року № 32-О «Про внесення змін до наказу від 13.12.2019 року № 278 - О «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ». Суд першої інстанції вирішив зобов`язати Державну екологічну інспекцію в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Одеській області з 05.02.2020 року та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, станом на день поновлення на посаді у розмірі 22 206,44 грн. До того ж, суд першої інстанції допустив негайне виконання рішення суду, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення належного середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць. В решті позовних вимог, суд першої інстанції відмовив. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції поважав обґрунтованою правову позицію представника позивача, що обґрунтованість рішення про проходження державним службовцем оцінювання, залежить не лише від співставлення кількісних показників, а й від повноти оцінки проведеної позивачем роботи, що не було зроблено суб`єктом владних повноважень. Також, суд першої інстанції погодився з представником позивача, що матеріали особової справи ОСОБА_1 , не містять документального підтвердження опису особистих, моральних та етичних його якостей, що викладені в негативних результатах оцінки службової діяльності. З огляду на такі обставини, суд поважав, що оцінювання проведено поверхнево, без реального аналізу вчинених, на виконання завдань дій, у зв`язку з чим, не відповідає критеріям обґрунтованості. Окрему увагу, у своєму рішенні, суд першої інстанції присвятив недотриманню Державною екологічною інспекцією в Одеській області п.43 Типового порядку №640, а саме відсутності проведення повторного оцінювання. Не поділяючи позицію суб`єкта владних повноважень, що у даному випадку належить застосовувати статтю 44 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII (далі - Закон № 889-VII), яка не вимагає обов`язку проведення повторного оцінювання, у разі отримання особою негативної оцінки, суд зазначив, що дана стаття містить відсильну норму в частині 11, де вказано, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд керувався ч.2 ст.235 КЗпП України, яка унормовує, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що даний документ не може розцінюватись судом як розпорядчий акт індивідуальної дії, адже він вводиться в дію шляхом затвердження розпорядчим актом, у даному випадку - наказом від 10.12.2019 року за №271-о. На переконання суду першої інстанції, ефективним способом захисту позивача є визнання протиправним та скасування наказу №271-О. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з суб`єкта владних повноважень моральної шкоди, суд відзначив про відсутність, з цього приводу, документальних підтверджень її дійсного завдання. Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву. Державна екологічна інспекція в Одеській області, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає ознакам законності та обґрунтованості, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зміст апеляційної скарги в основному складається з того, що ОСОБА_1 не показав високі показники результативності та якості своєї роботи, а також порушував правила етичної поведінки державного службовця. До того ж, в апеляційній скарзі скаржник указує на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення на користь позивача, не звернув уваги на те, що, останній, після ознайомлення з результатами оцінювання, висновок з цього приводу, на ім`я керівника, не оскаржував, порушуючи тим самим процедуру оскарження, передбачену ст. 11 Закону №889-VII. Також, як наголошує скаржник, позивач не оскаржував питання щодо поставлених завдань та не вносив керівництву, з цього приводу, зауваження. Зазначаючи про пріоритетність застосування до спірних правовідносин ст. 44 Закону № 889-VII представник Державної екологічної інспекції в Одеській області покликався на лист Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономної республіці Крим та м. Севастополі, де зазначено, що Типовий порядок №640 застосовується до спірних правовідносин лише в частині, що не суперечить вимогам Закону. У відзиві на апеляцію представник ОСОБА_1 - адвокат Комісар О.В. заявляє про законність та обґрунтованість судового рішення, наводячи доводи, аналогічні доводам позову, на які судом першої інстанції була надана відповідна правова оцінка. Фактичні обставини справи. Наказом №58-О від 06.04.2018 р. ОСОБА_1 призначений на посаду головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу екологічного контролю земельних, водних ресурсів та атмосферного повітря, за поводженням з відходами, небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в Одеській області (т.1 а.с.243, зворот). 24.05.2018 року, згідно наказу №96-О позивач переведений на посаду головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Одеській області (т.1 а.с.247). 28.12.2018 року керівництво Державної екологічної інспекції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , затвердило завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «В». Того ж дня позивача, під особистий підпис, ознайомлено зі вказаним документом (т.2 а.с.76-77). Далі, за наслідками звітного періоду, складено результати виконання, державним службовцем ОСОБА_1 , завдань, які затверджені заступником начальника відділу 07.11.2019 року (т.2 а.с.78-81). Начальник Державної екологічної інспекції в Одеській області наказом від 10.12.2019 року за №271-о затвердив висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» (т.2 а.с.93). За змістом витягу з висновку за №9, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку (т.2 а.с.83, 94-96). Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області від 13.12.2019 року №278-О, а саме: пунктом 5, звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Одеській області з 26.12.2019 року (т.2 а.с.84-85). Наказом №32-О від 04.02.2020 року внесено зміни до наказу від 13.12.2019 року №278-О, в частині дати звільнення позивача з займаної посади, зазначена дата звільнення - 04.02.2020 року (т.2 а.с.86-87). Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на таке. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову містить два ключових моменти. Перший належне виконання позивачем поставлених завдань, ключових показників та отримання кінцевого результату, на досягнення якого спрямовано службову діяльність. Другий недопустимість звільнення державного службовця, у випадку отримання негативної оцінки за результатами виконання завдань, без повторного проведення оцінювання. На думку суду, така вимога міститься в Типовому порядку №640, який розроблений на виконання ч.11 ст.44 Закону № 889-VII. Скаржник, не поділяючи позицію суду першої інстанції щодо першого та другого питання наводить протилежні доводи щодо успішного проходження позивачем оцінювання та наголошує на пріоритетності норм Закону над підзаконним актом. Ретельно проаналізувавши аргументи суду першої інстанції та доводи скаржника, колегія суддів дійшла такого. Закон № 889-VII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Так, в редакції Закону № 889-VII яка діяла до 25.09.2019 року, частинами 1 та 2 статті 44 було встановлено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Законом № 117-IX у ч. 1 ст. 44 виключені слова «виявлення потреби у професійному навчанні»; ч. 2 доповнено словами «виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення)». Частинами 6, 10 статті 44 Закону України № 889-VІІІ в редакції до 25.09.2019 року було встановлено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону. Законом № 117-IX у ч. 6 ст. 44 слова «не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності» замінені словами «за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення)», а частина 10 ст. 44 виключена. Таким чином, Закон № 117-IX, який набрав чинності 25.09.2019 року, встановив фактично нові умови проходження щорічного оцінювання, а також у разі отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності встановив для державного службовця інші наслідки, які є такими, що суттєво змінюють умови проходження служби та встановив нову підставу для звільнення державного службовця. При цьому, Закон № 117-IX не містить будь-яких положень щодо наявності законних та обґрунтованих підстав для звільнення державних службовців за негативну оцінку службової діяльності за період з 01.01.2019 року (початок виконання завдання) до кінця жовтня 2019 року (закінчення виконання завдання). Приписами ст. 44 Закону № 889-VII, в редакції, що діє на теперішній час, визначено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Також, по іншому викладений, після 25.09.2019 р., і п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VII. Так, для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, є: отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Варто відзначити, що ч.11 ст. 44 Закону № 889-VII унормовує, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог даної статті розроблено та затверджено Типовий порядок №640, який, на момент звільнення позивача, встановлював в пунктах 37 - 40 процедуру проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Так, відповідно до даних норм, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. За системним аналізом викладених норм, колегія суддів не поділяє позицію скаржника, щодо застосування до спірних правовідносин, що стосуються оцінювання службової діяльності позивача за 2019 р., ч.6 ст.44 Закону № 889-VII, яка набрала чинності 25.09.2019 р. Дана позиція суду також підкріплюється дотриманням принципу правової визначеності. Так, для безперешкодної реалізації прав людини кожен повинен бути впевнений в тому, що гарантовані йому права є непорушними та підлягають належному захисту. Венеціанська комісія у своїй доповіді від 04 квітня 2011 року «Верховенство права» вказала, що правова визначеність є елементом верховенства права та є істотно важливою для питання довіри до судової системи. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону легко доступним, закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Як вказав Європейський Суд у рішенні по справі «Ольссон проти Швеції», норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки. Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін). Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»). Отже, наведені підстави, свідчать про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про протиправність та скасування наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 13.12.2019 року № 278-О в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста-державного інспектора з охорони навколишнього середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря та про протиправність та скасування наказу від 04.02.2020 року № 32-О про внесення в нього змін щодо дати звільнення. Досліджуючи питання обґрунтованості скасування судом першої інстанції наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 10.12.2019 року № 271-О, в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , колегія суддів встановила таке. Дані правовідносини регулюються Методичними рекомендаціями щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017 року № 237, Методичними рекомендаціями щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29 серпня 2018 року № 208-18 та Типовим порядок №640. Згідно з положеннями Типового порядку №640, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 8 Типового порядку). При цьому, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні (пункт 28 Типового порядку). Завдання і ключові показники визначаються з рахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (пункт 30). За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4 (пункт 33). Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», завдання державного службовця - наперед визначений, запланований для виконання обсяг робіт (діяльності) протягом певного періоду з очікуваним досягненням мети, результатів у межах посадових обов`язків (функцій) державного службовця, а ключовий показник - це сукупність вимірюваних кількісних та/або якісних індикаторів (параметрів), які дозволяють оцінити прогрес у виконанні державним службовцем визначених для нього завдань. Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій). Колегія суддів повністю поділяє позицію суду першої інстанції, що в обґрунтуваннях оцінки, що була виставлена позивачеві, відсутні факти невиконання, останнім, наказів керівництва Державної екологічної інспекції в Одеській області, відсутнє жодне дисциплінарне провадження з приводу неналежного або неякісного виконання завдання. До того ж, із даного документа випливає, що він містить недостовірні відомості щодо проведення позивачем планових перевірок. Також, з цього документа вбачається, що в провину позивачу ставлять невиконання ним завдань, які не були перед ним поставлені та які не входять до його компетенції. Звинувачення позивача в порушенні правил етичної поведінки та правил службової субординації, спростовуються складеними на іншу особу матеріалами адміністративної справи за дрібне хуліганство. Позаяк негативна оцінка результатів службової діяльності державного службовця є найбільш суворою, яка суттєво впливає на права особи, неможливо погодитись з тим, що вона може бути невмотивованою. У керівника немає абсолютної свободи на ухвалення рішень про негативну оцінку діяльності державного службовця, без наявності на це об`єктивних підстав. Для висновку про негативну оцінку результатів діяльності державного службовця повинні бути об`єктивно встановлені факти, що свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов`язків, систематичне порушень дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок та ін. При цьому, колегія суддів наголошує, що зазначені негативні факти повинні бути задокументовані під час проведення оцінювання. Водночас за відсутністю у матеріалах оцінювання державного службовця будь-яких фактів, які його негативно характеризують або свідчать про неналежне виконання своїх службових обов`язків, керівник позбавлений можливості виставляти негативну оцінку його діяльності. В іншому випадку, виходило б, що керівник наділений необмеженими повноваженнями щодо безпідставного звільнення державного службовця, що суперечить ст. 43 Конституції України, якою громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Ураховуючи викладене, слід вважати правильним висновок суду першої інстанції про протиправність наказу про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності стосовно позивача та прийняття, на його підставі, наказу про припинення державної служби і звільнення позивача. Частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Зважаючи на дану законодавчу норму, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Відповідно до п.1 ч.6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Суд першої інстанції правильно розглянув справу в порядку спрощеного провадження, оскільки позивач займав посаду державної служби категорії «В», яка відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» не відноситься до посад з відповідальним та особливо відповідальним становищем. Суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, наказу про його затвердження, наказу про звільнення з державної служби, а також про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 16.11.2020 року.