Постанова 4872 № 916/1481/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1481/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Будішевської Л.О. суддів Таран С.В., Поліщук Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020, ухвалене суддею Бездолею Д.О., м. Одеса, повний текст складено 21.07.2020 у справі № 916/1481/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» про стягнення 89 957,25 грн. ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі АТ «НАК «Нафтогаз України») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» (далі «Акапулько-2»), в якому просило суд стягнути з останнього 89957,25 грн., з яких: 60496,85 грн пені, 15150,33 грн 3% річних та 14310,07 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 703801/18-ТЕ-23 від 20.12.2018 в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу. У відзиві на позов, відповідач визнав позов в частині стягнення 15150,33 грн 3% річних та 14310,07 грн інфляційних втрат, а в частині стягнення пені просив суд зменшити її розмір на 90% - до 6049,69 грн., посилаючись на систематичну несплату з боку співвласників багатоквартирного будинку відповідних платежів. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/1481/20 позов АТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з ОСББ «Акапулько-2» на його користь 59708,83 грн., з яких: 30248,43 грн. пені, 15150,33 грн. 3%річних, 14310,07 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову (30248,42 грн. пені) відмовлено. Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати вартості поставленого природного газу. Водночас, керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, суд зменшив розмір пені до 30248,43 грн. Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, АТ «НАК «Нафтогаз України» подало на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним. Головною підставою зменшення розміру неустойки відповідач вказує на тяжкий стан підприємства, натомість відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`яязання. Сторони визначили вид забезпечення виконання зобов`язань неустойкою, що передбачений умовами договору, та вже заздалегідь визначили розмір пені за неналежне виконання зобов`язань, а тому суд неправомірно самостійно визначив розмір пені. При цьому, з`ясувавши наявність перевищення розміру неустойки над розміром збитків, суд повинен ще встановити існування інших обставин, зокрема: об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань; незначності прострочення у виконанні зобов`язань; невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин статтю 233 ЦК України, не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене цією нормою. Під час розгляду справи не було враховано інтересів позивача. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/1481/20 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені, прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову у повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення суду апелянт отримав лише 30.07.2020. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2020 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 вказану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України (до скарги не було додано доказів сплати судового збору), встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. 10.09.2020 від АТ «НАК «Нафтогаз України» надійшла заява про усунення недоліків, в додатках до якої додано платіжне доручення № 0000008873 від 26.08.2020 на суму 3153 грн. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 АТ «НАК «Нафтогаз України» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк до 29.09.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань. 07.10.2020 СББ «Акапулько-2» надійшло відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/1481/20 - без змін. Відповідач зазначив, що він не здійснює підприємницьку діяльність, а надходження коштів та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати мешканцями будинку відповідних платежів. Крім того, АТ «НАК «Нафтогаз України» не надано доказів погіршення фінансового стану, ускладнення господарської діяльності чи понесення збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне. Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у даній справі лише в частині зменшення розміру пені з 60496,85 грн., до 30248,43 грн., тобто на 50%. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України). Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 ГГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Частиною 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія зазначає, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача неустойку за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу. Разом з тим, прострочення оплати відповідачем за поставлений газ не було тривалим. Судова колегія також враховує, що відповідач є непідприємницьким товариством, створеним для здійснення функцій, визначених Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, а надходження коштів на рахунок відповідача та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати мешканцями будинку на користь відповідача відповідних платежів. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених АТ «НАК «Нафтогаз України» збитків чи додаткових витрат через прострочення оплати контрагентам. Суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та розмір, до якого вона підлягає зменшенню. Тому користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про можливість зменшення розміру пені на 50%. Крім того, судовою колегією приймається до уваги наступне. Зобов`язання за договором постачання природного газу виконано відповідачем у повному обсязі, що не заперечується позивачем. У зв`язку з порушенням відповідачем строків розрахунку за поставлений позивачем газ, місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 15150,33 грн. 3%річних, 14310,07 грн. інфляційних втрат, що також компенсує можливі негативні наслідки для кредитора. Визначення розміру, на який зменшується нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку ним було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача так і позивача у даній справі. Отже, доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом не було враховано інтереси позивача судова колегія вважає безпідставними. Рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/1481/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/1481/20 залишити без змін. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України, у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя Л.О. Будішевська Суддя С.В. Таран Суддя Л.В. Поліщук