LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811465/4848/19

від 04.11.2020 ·

Справа № 465/4848/19 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М. Провадження № 22-ц/811/4156/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:3 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді - Шандри М.М. суддів: Ванівського О.М., Мельничук О.Я. секретаря: Симець В.І. за участю: представників ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» - Давиденко К.С., Близнюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріальногго округу Деревянко Лідії Миколаївни про визнання дій приватного нотаріуса щодо звернення стягнення неправомірними, скасування державної реєстрації права власності, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія'' Інтайм Фінанс'', приватного нотаріуса Львівського міського нотаріальногго округу Деревянко Лідії Миколаївни про визнання дій приватного нотаріуса щодо звернення стягнення неправомірними, скасування державної реєстрації права власності - задоволено частково. Накладено арешт на квартири: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852159346101, номер запису про право власності 31999680; №4а в будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852223046101, номер запису про право власності 32000726; №4б в будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852303346101, номер запису про право власності 32002151 до набрання законної сили рішення суду про вирішення спору по суті. В решті вимог - відмовлено. Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач не навів жодних аргументів та не довів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, не зазначив обґрунтованих причин для їх застосування. Застосовані заходи забезпечення не відповідають змісту оскаржуваного рішення приватного нотаріуса, а відтак немає зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, що є також підставою для скасування такого заходу забезпечення. Звертає увагу на те, що жодних документів, підтверджуючих право власності відповідача ТОВ «ФК «Інтайм фінанс» станом на 23 вересня 2019 року (часу звернення із заявою про забезпечення позову) суду не було надано, тобто суду взагалі не було та не є відомим, кому на даний час на праві власності належить спірне майно. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано. В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» - Давиденко К.С., Близнюк В.В.підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній. Інші учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи, який проводиться за їхньої відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. З виділених матеріалів встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю '' Фінансова компанія'' Інтайм Фінанс'', приватного нотаріуса Львівського міського нотаріальногго округу Деревянко Лідії Миколаївни про визнання дій приватного нотаріуса щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3 неправомірними, скасування державної реєстрації права власності ТзОВ ''Фінансова компанія ''Інтайм Фінанс'' на квартиру АДРЕСА_3 ,про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Деревянко Л.М. щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3 , скасування державної реєстрації права власності ТзОВ ''Фінансова компанія ''Інтайм Фінанс'' на квартиру АДРЕСА_3 , про визнання неправомірнии дій приватного нотаріуса Львівського міськогонотаріального округу Деревянко Л.М. щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3 та скасування державної реєстрації права вланості ТзОВ ''Фінансова компанія ''Інтайм Фінанс'' на квартиру АДРЕСА_3 . Також, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Просив накласти арешт на квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852159346101, номер запису про право власності 31999680, №4а в будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852223046101, номер запису про право власності 32000726, №4б в будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852303346101, номер запису про право власності 32002151 до набрання законної сили рішення суду про вирішення спору по суті. Заборонити усім реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартир підномерами 4,4а,4б, що знаходяться за адресою в будинку АДРЕСА_2 до набарання законної сили рішенням суду про вирішення спору по суті. Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання прийнятого позитивного рішення. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення. Цивільний процесуальний закон не зобов"язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору. Оскільки предметом розгляду справи є визнання дій приватного нотаріуса щодо звернення стягнення неправомірними, скасування державної реєстрації права власності щодо спірних квартир, тобто ставиться під сумнів законність набуття права власності на спірні квартири відповідачем, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність можливості відчуження спірного майна за час розгляду справи, що утруднить в подальшому виконання можливого рішення суду, про задоволення пощовних вимог. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції перевірив доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який він просив застосувати, змісту позовних вимог та дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги про відсутність будь-яких загроз невиконання чи утруднення виконання рішення у даній справі, спростовуються встановленими обставинами у справі, оскільки між сторонами існує спір щодо нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за відповідачем. Таким чином, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спору у даній справі, є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено:12.11.2020 Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»