Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/2038/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/2038/20 Номер провадження 22-ц/814/2066/20Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря Кальник А. М. розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ясниської Олени Олексіївни на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 липня 2020 року у складі судді Тімошенко Н. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності, в с т а н о в и в: В березні 2020 року представник позивача адвокат Салашний М. І. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати за ОСОБА_3 право власності на рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на обладнання: машина насінне-рушна НРХ -4-01; маслопрес ПХП -1000 (3 шт.); зерносушарка СБЦ -16; сепаратор БСХ -100; піч сушильножарочна ПСЖ - Г ЗО Б - МО (нержавіюча); автомат фасувально-пакувальний ФУАПП; повітряний теплообмінник ВОТ -30000; теплогенератор - ТПГ - 1000; водяний теплообмінник ВДГ - 500; фільт -прес - РЗМ 16-1 УП - 001; ОКМФ-АВФ- АФ; конвеєр харчовий універсальний; конвеєр харчовий завантажувальний; КПП - 4500 БД; конвеєр харчовий розвантажувальний КПРГ-2; автоматичний котел опалювальний на твердому паливі з приставкою А.П.П. (потужність 15 до 500 кВт); піч сушильно-жарочна - ПСЖ -Г; брикетувальник ПБ-48; зерносушарка СБЦ-16, заводський номер 7; піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-30Б-МО; піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-120Б-МО; установку комбінувальну ОКМр; погрузчик зерновий КШП; конвеєр КПО 1800; конвеєр КПУ-1500, а також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на його користь понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 12 500 грн. Позов мотивовано тим, що 02.04.2017 ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу б/н рухомого майна, за яким продавець, ОСОБА_2 , передав, а ОСОБА_3 , як покупець, прийме у власність наступне рухоме майно: машина насінне-рушна НРХ -4-01; маслопрес ПХП -1000 (3 шт.); зерносушарка СБЦ -16; сепаратор БСХ -100; піч сушильножарочна ПСЖ - Г ЗО Б - МО (нержавіюча); автомат фасувально-пакувальний ФУАПП; повітряний теплообмінник ВОТ -30000; теплогенератор - ТПГ - 1000; водяний теплообмінник ВДГ - 500; фільт -прес - РЗМ 16-1 УП - 001; ОКМФ-АВФ- АФ; конвеєр харчовий універсальний; конвеєр харчовий завантажувальний; КПП - 4500 БД; конвеєр харчовий розвантажувальний КПРГ-2; автоматичний котел опалювальний на твердому паливі з приставкою А.П.П. (потужність 15 до 500 кВт); піч сушильно-жарочна - ПСЖ -Г за ціною в сумі 1 215 000,00 грн, які продавець повністю отримав від покупця до підписання даного договору. 03.04.2019 ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу б/н рухомого майна, за яким ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_3 прийме у власність наступне рухоме майно: брикетувальник ПБ-48; зерносушарка СБЦ-16, заводський номер 7; піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-30Б-МО; піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-120Б-МО; установку комбінувальну ОКМр; погрузчик зерновий КШП; конвеєр КПО 1800; конвеєр КПУ-1500 за ціною 3 200 000,00 грн, які продавець, повністю отримав від покупця до підписання даного договору. Незважаючи на те, що кошти за вказане майно продавцями отримані в повному обсязі та вони не мають фінансових претензій до ОСОБА_3 , як покупця, відповідачі ухиляються від підписання акту приймання-передачі рухомого майна та вважають вказане обладнання своїм власним та продовжують до цього часу ним користуватись, а отриману продукцію використовувати для власних потреб, чим порушують права позивача на придбане за договорами майно. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 липня 2020 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на обладнання: - машину насіннє-рушну НРХ -4-01; - маслопрес ПХП -1000 (3 шт.); - зерносушарку СБЦ -16; - сепаратор БСХ -100; - піч сушильножарочну ПСЖ - Г ЗО Б - МО (нержавіюча); - автомат фасувально-пакувальний ФУАПП; - повітряний теплообмінник ВОТ -30000; - теплогенератор - ТПГ - 1000; - водяний теплообмінник ВДГ - 500; - фільт -прес - РЗМ 16-1 УП - 001; - очисна калібруюча машина ОКМФ-АВФ- АФ; - конвеєр харчовий універсальний; - конвеєр харчовий завантажувальний; - КПП - 4500 БД; - конвеєр харчовий розвантажувальний КПРГ-2; - автоматичний котел опалювальний на твердому паливі з приставкою А.П.П. (потужність 15 до 500 кВт); - піч сушильно-жарочна - ПСЖ -Г; - брикетувальник ПБ-48; - зерносушарку СБЦ-16, заводський номер 7; - піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-30Б-МО; - піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-120Б-МО; - установку комбінувальну ОКМр; - погрузчик зерновий КШП; - конвеєр КПО 1800; - конвеєр КПУ-1500. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в сумі 12500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках в дохід держави судовий збір в сумі 1921,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог. Не погодившись з вказаним рішенням, представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Ясниська О. О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач набув права власності на спірне майно за договорами купівлі-продажу від 02.04.2017 та 03.04.2019, а також про застосування до спірних правовідносин статті 392 ЦК України Вказує, що як гарантію ведення спільної господарської діяльності з позивачем відповідачі підписали договори купівлі-продажу, проте жодних грошових коштів позивач їм не передавав і судом не було надано належної оцінки спірним договорам купівлі-продажу. При ухваленні рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 12500 грн, суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність в матеріалах справи доказів сплати вказаної суми на правничу допомогу позивачем, обсягу виконаних робіт адвокатом та кількість часу витраченого ним. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Салашний М. О. просить апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ясниської О. О. залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що 02.04.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу б/н рухомого майна, відповідно до пункту 1 цього договору продавець, ОСОБА_2 , передав, а покупець, ОСОБА_3 , прийме у власність наступне рухоме майно: машина насінне-рушна НРХ-4-01; маслопрес ПХП-1000 (3 шт.); зерносушарка СБЦ-16; сепаратор БСХ-100; піч сушильножарочна ПСЖ - Г ЗО Б - МО (нержавіюча); автомат фасувально-пакувальний ФУАПП; повітряний теплообмінник ВОТ-30000; теплогенератор - ТПГ-1000; водяний теплообмінник ВДГ-500; фільтрпрес - РЗМ 16-1 УП-001; ОКМФ-АВФ-АФ; конвеєр харчовий універсальний; конвеєр харчовий завантажувальний; КПП-4500 БД; конвеєр харчовий розвантажувальний КПРГ-2; автоматичний котел опалювальний на твердому паливі з приставкою А.П.П. (потужність 15 до 500 кВт); піч сушильно-жарочна - ПСЖ -Г. Відповідно до пункту 2 вказаного договору продаж зазначеного рухомого майна проводиться за домовленістю сторін за 1 215 000,00 грн (один мільйон двісті п`ятнадцять тисяч гривень, 00 копійок), які продавець повністю отримав від покупця до підписання даного договору. Своїм підписом під даним договором продавець підтверджує факт повного розрахунку за продане рухоме майно і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру. Сторони стверджують, що зазначена ціна відповідає їхньому волевиявленню, є остаточною і змінам після укладання даного договору не підлягає. 03.04.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу б/н рухомого майна, згідно із пунктом 1 якого продавець, ОСОБА_1 , передала, а покупець, ОСОБА_3 , прийме у власність наступне рухоме майно: брикетувальник ПБ-48; зерносушарка СБЦ-16, заводський номер 7; піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-30Б-МО; піч сушильно-жарочну ПСЖ-Г-120Б-МО; установку комбінувальну ОКМр; погрузчик зерновий КШП; конвеєр КПО 1800; конвеєр КПУ-1500. Відповідно до пункту 2 вказаного договору продаж зазначеного рухомого майна проводиться за домовленістю сторін за 3 200 000,00 грн, які продавець повністю отримав від покупця до підписання даного договору, згідно з законодавством України. Своїм підписом під даним договором продавець підтверджує факт повного розрахунку за продане рухоме майно і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру. Сторони стверджують, що зазначена ціна відповідає їхньому волевиявленню, є остаточною і змінам після укладання даного договору не підлягає. Спірне майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Задовольняючи позов про визнання за ОСОБА_3 права власності на спірне рухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що кошти за вищевказане майно відповідачами отримані в повному обсязі та вони не мають фінансових претензій до ОСОБА_3 , як покупця, проте ухиляються від підписання акту приймання-передачі вказаного майна, вважають спірне обладнання своїм власним та продовжують до цього часу ним користуватись, а отриману продукцію використовувати для власних потреб, а тому порушене право позивача підлягає захисту на підставі статті 392 ЦК України. Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Статті 16, 392 ЦК України визначають способом захисту цивільних прав визнання права власності, коли власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Умовою задоволення позову про визнання права власності є наявність у позивача суб`єктивного права власника, що є предметом доказування по справі та покладає на позивача процесуальний обов`язок відповідно до статей 12, 81 ЦПК України надати суду належні та допустимі докази, що підтверджують право власності позивача на спірне майно, якими у спірних правовідносинах є докази передання майна набувачеві за договором. Натомість, по справі встановлено та не заперечується сторонами, що передача майна позивачу за договорами купівлі-продажу від 02.04.2017 та 03.04.2019 не відбулася, тому висновки суду першої інстанції про виникнення у ОСОБА_3 права власності на спірне майно та наявність підстав для захисту такого права у спосіб визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права та не відповідають фактичним обставинам справи. Правові наслідки відмови продавця передати попередньо оплачений товар за договором купівлі-продажу визначені статтями 620, 665, 693 ЦК України, які не передбачають набуття покупцем права власності на такий товар до його передання продавцем відповідно до умов договору. Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права, підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на спірне майно за договорами купівлі-продажу від 02.04.2017 та від 03.04.2019 не вбачається. Суд першої інстанції при вирішенні справи на вказане належної уваги не звернув, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення. За наведених обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 за безпідставністю. Відповідно до частини 9 статті 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Згідно частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами частин першої, другої, сьомої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України). Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 , апеляційний суд покладає понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн на позивача, а понесені відповідачами судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, так як позивач є інвалідом ІІ групи та згідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ясниської Олени Олексіївни - задовольнити. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 липня 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності - відмовити. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 березня 2020 року, зміненою постановою Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року. Судові витрати покласти на позивача. Стягнути з ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 2881,50 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна