Постанова Волинський апеляційний суд № 161/6384/20

Справа № 161/6384/20 Провадження №33/802/533/20 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 листопада 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дацюка В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 19.04.2020 о 21 год. 35 хв у м. Луцьку по вул. Домни Гордіюк, 18, керував транспортним засобом Renault Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що судом безпідставно розглянуто справу за його відсутності, оскільки він звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням на самоізоляції за рекомендацією сімейного лікаря. Вказує, що в суду було достатньо строку для притягнення його до відповідальності у випадку доведення вини. Зазначає, що в нього була відсутня ознака алкогольного сп`яніння, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а тремтіння рук було пов`язане з емоційним хвилюванням, викликаним безпідставною пропозицією пройти огляд на стан сп`яніння. Крім того, його відмова від проходження огляду зумовлена всесвітньою пандемією корона вірусу, про що він повідомив патрульних, однак працівником поліції не було запропоновано відібрання інших зразків біологічного середовища. Також вказує, що ним було самостійно здійснено спробу пройти огляд на стан сп`яніння в КП «Волинський медичний центр терапії залежності», однак черговий лікар відмовив йому в такому огляді. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження щодо нього у справі. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Дацюка В.М., які підтримали подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, у той же час ОСОБА_1 звернувся до Луцького суду Волинської області з клопотанням про перенесення судового засідання, у зв`язку з контактуванням з особою, яка має підозрою на COVID-19, сімейним лікарем було рекомендовано домашню самоізоляцію. При цьому суддя розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні під час розгляду справи в суді першої інстанції, клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено не було, а справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП та права ОСОБА_1 , приходжу до висновку про необхідність скасування постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, та відновити порушені права ОСОБА_1 . Згідно положень статей 245, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_1 19.04.2020 о 21 год. 35 хв у м. Луцьку по вул. Домни Гордіюк, 18, керував транспортним засобом Renault Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 365273 від 19 квітня 2020 року (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), відеозаписом з бодікамер працівників поліції та іншими матеріалами справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони. Положення пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, регламентують, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР № 365273 від 19 квітня 2020 року (а.с.1), який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано ознаки сп`яніння останнього: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, а також відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, стверджується відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.3). З диску із відеозаписами з бодікамер поліцейських, який міститься у матеріалах справи (а.с.4), вбачаються детальні обставини відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, повністю зафіксовано як працівник поліції, в присутності двох свідків, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , запропонував останньому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер", а також у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Таким чином, доводи ОСОБА_1 в апеляційні скарзі про недотримання працівниками поліції порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а також порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. Між тим, апеляційний суд позбавлений законної можливості накладати адміністративне стягнення поза межами, встановленого Законом, строку. Відповідно до приписів ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Згідно з вимогами п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Враховуючи те, що правопорушення було вчинене та виявлене 19 квітня 2020 року та ще до надходження даної справи до апеляційного суду закінчились строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , провадження у справі щодо нього необхідно закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження щодо нього у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов