Постанова 4851 № 520/12623/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2020 р. Справа № 520/12623/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.01.20 року по справі № 520/12623/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській обл.), в якому просив: - визнати протиправними дії, які полягають в перерахунку пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.05.2014; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській обл. які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2019; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 77% грошового забезпечення з 01.05.2014, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.05.2014 однією сумою; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 77 % грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.05.2014 згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001 без урахування постанови КМУ №649 від 22.08.2018. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській обл., щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 82 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській обл. перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислено 82% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 починаючи з 01.01.2018. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській обл. у виплаті 75 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 до 04.09.2019. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській обл. виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 до 04.09.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії та вже сплачених сум. Зобов`язано ГКУ ПФУ в Харківській обл. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів № 159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, зазначив, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що визнання протиправними і нечинними у судовому порядку пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 унеможливлює їх застосування при виплаті пенсії саме з моменту їх прийняття та помилково застосував до виплати сум перерахованих пенсій положення постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - постанова КМУ №804) та обмежив виплату сум підвищення пенсії позивача до 04 вересня 2019 року. Зазначив, що вказана постанова КМУ №804 не відповідає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року(далі - Закон №2262), оскільки нею встановлено відсоткове зменшення виплати пенсій та поетапність виплати підвищення до пенсії, що звужує зміст вже існуючих прав позивача. Зауважив, що він мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, а отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені постановою КМУ №103, не можуть бути застосовані. З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини зазначив про помилковість відмови суду першої інстанції у задоволенні вимоги про виплату різниці з недоплати однією сумою та вказав, що вимога в цій частині підлягає задоволенню. Просив звернути увагу, що право на виплату пенсії у визначених під час перерахунку з 01.01.2018 розмірах виникло до прийняття постанови КМУ №649 від 22.08.2018, а відтак, з урахуванням принципу неможливості зворотної дії у часі нормативно-правового акту, зазначена постанова до спірних правовідносин не може бути застосована. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. До суду апеляційної інстанції надійшло письмове пояснення, в якому представник відповідача вказав, що перерахунок пенсії позивача з 01.05.2014 не проводився і в період з 01.06.2011 до 01.01.2018 основний розмір пенсії позивача у відсотках не змінювався та складав 82% грошового забезпечення. Відповідно до положеньч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу на посаді лаборанта кафедри пожежної та рятувальної підготовки факультету оперативно-рятувальних сил Національного університету цивільного захисту України та звільнений 31.05.2011 у відставку за станом здоров`я. Позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №2262 з 01.06.2011 у розмірі 82% грошового забезпечення (а.с. 12). З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ №103 на підставі довідки уповноваженого органу, одночасно з цим здійснено зменшення розміру пенсії до 70% грошового забезпечення. Також, під час здійснення вказаного перерахунку у 2018 році позивачу встановлено виплату пенсії у розмірі 50%, у 2019 році у розмірі 75% та у 2020 році у розмірі 100 % від підвищеної пенсії позивача, відповідно до протоколу перерахунку пенсії. Листом ГУ ПФУ у Харківській обл. від 15.11.2019 за № 34169/02.2-20 у відповідь на звернення позивача вказало, що перерахунок пенсії здійснено з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано уповноваженим органом. Крім того, зазначило, що нормативно правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок і виплата пенсії, призначеної згідно із Законом, після дати набрання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 законної сили до Головного управління не надходило. Не погодившись із діями відповідача, вважаючи, що ГУПФУ в Харківській області з 01.05.2014 протиправно зменшило розмір пенсії позивача з 82% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, та стверджуючи про неправомірність виплати суми підвищення пенсії після перерахунку з 01.01.2018 не у повному обсязі, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018, а отже, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 82 % до 70 % грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 82 % грошового забезпечення з 01.01.2018, є обґрунтованими. Водночас, зобов`язуючи відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, суд першої інстанції виходив з протиправності дій ГУПФУ в Харківській обл., які полягають у виплаті лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 по 04.09.2019. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ та окремих положень Порядку №159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Відмовляючи в задоволення іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вимога про виплату різниці з недоплати пенсії однією сумою суперечить приписам діючого національного законодавства, яким передбачено інший порядок проведення платежів, та є передчасною, як і вимога про запровадження відповідачу заборони керуватись нормами постанови КМУ №649 при проведенні платежів за пенсією та виплаті компенсації недоотриманої суми пенсії. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а позивач фактично оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Отже, з урахуванням приписів статті 308 КАС України, в межах апеляційного розгляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості рішення суду в частині відмови у визнанні протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу з 01.01.2018 у розмірі 50% підвищення до пенсії, з 01.01.2019 у розмірі 75% підвищення до пенсії та зобов`язанні відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019 до 04.09.2019 однією сумою, та запровадження відповідачу заборони керуватись нормами Постанови КМУ №649 при нарахуванні та виплаті компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон №2262. Згідно із приписами статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (в редакції чинній на час спірних правовідносин) №103 від 21.02.2018 (далі за текстом - Постанова Кабінету Міністрів України №103) визначено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Відповідно до пункту 2 постанови КМУ №103 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами. Отже, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону №2262 дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Однак, колегія суддів зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 залишено без змін. Окрім того, постановою Верховного Суду від 12.11.2019 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін. Отже, з 05.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили і відповідно з 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262 є нечинними. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Колегія суддів зауважує, що на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 постанова КМУ №103 була чинною та не скасованою, відтак, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії у 2018 році та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019 до 05.03.2019 не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання постанови КМУ №103, яка була чинна до 05.03.2019. Так як рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/3858/18 скасовано п.2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018, яким встановлено поступовий розмір виплати підвищення перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ №704, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону №2262, постанов Кабінету Міністрів України №704, №103, №45 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, яка підлягала виплаті в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям за аналогічною посадою з 05.03.2019 (з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/3858/18). Колегія суддів зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 06.08.2019, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №160/3586/19 (провадження №11-986заі19), правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 17.07.2020 у справі №2540/2873/18, з 05.03.2019 пенсія колишньому військовослужбовцю підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, так як у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Відповідач у даному випадку при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу до 05.03.2019 не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин положень норм статті 63 Закону №2262 та постанови КМУ №103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії. Отже, з 05.03.2019 у пенсійного органу відсутні підстави для виплати перерахованої пенсії позивача відповідно до пункту 1 постанови КМУ №103, а саме проведення виплат з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, а отже, позивач має право на виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019. Тобто, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною з 05 березня 2019 року. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відсутні підстави для висновку про звуження прав позивача при здійснення нарахування сум підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 04.03.2019. З огляду на вказане вище, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській обл., які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01 01.2019, задовольнивши такі вимоги з 05.03.2019. Доводи позивача щодо протиправності дій пенсійного органу у невиплаті пенсії позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за вказаний вище період з (01.01.2018 по 04.03.2019) є відповідно необґрунтованими та помилковими. Стосовно посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у зразковій справі №676/1557/16-ц від 03 липня 2019 року, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені у постанові від 03 липня від 2019 року не підлягають застосуванню в цій справі, оскільки правовідносини у цій справі не є аналогічними тим, які досліджувалися Великою Палатою Верховного Суду. Також, щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду у справі №826/3858/18, якою було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, то колегія суддів враховує факт визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатку 2 до Порядку № 45 та застосовує висновки Верховного Суду, викладені у справах №640/19928/18, №2540/2873/18, №160/3586/19 у спірних правовідносинах у цій справі. Щодо доводів позивача про наявність "законних сподівань" отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку відповідно до закону, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання" якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами. Колегія суддів звертає увагу, що приписами пунктів 1, 2 постанови КМУ №103, які були чинними до 05.03.2019, було прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення з 01.01.2018 та 75% підвищення з 01.01.2019 по 04.03.2019). Отже, доводи позивача про наявність "законних сподівань" на збільшення пенсії є в даному випадку необґрунтованими. Щодо обмеження судом першої інстанції датою 04.09.2019 задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській обл., які полягають у виплаті 75% суми підвищеної пенсії ОСОБА_1 , визначеної станом на 01 березня 2018 року та зобов`язання ГУПФУ в Харківській обл. провести виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, колегія суддів зауважує таке. Відповідно до частини другої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Приписами частин 1-3 статті сьомої КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Положеннями постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019, установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Приписами ч. 4 статті 63 Закону №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Однак, колегія суддів зауважує, що фактично вищевказана постанова Кабінету Міністрів України, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 права на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, з 04.09.2019 обмежує розмір гарантованого позивачу пенсійного забезпечення у 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, тобто вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України є таким, що звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення. Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідне право встановлювати умови, порядок та розміри надано Кабінету Міністрів України частиною четвертою статті 63 Закону №2262 виключно при перерахунку пенсії, в даному випадку питання стосується розміру виплат суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, тобто у період до ухвалення постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019, а отже, в даному випадку постанова КМУ №804 не може бути застосована до спірних правовідносин. З урахуванням наведеного колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки постанова КМУ №804 від 14 серпня 2019 року набрала чинності 04 вересня 2019 року, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року. Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 82 % до 70 % грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 82 % грошового забезпечення з 01.01.2018, колегія суддів зазначає таке. Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (надалі також - Закон №2262-ХІІ) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. У подальшому, Законами України №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, вносилися зміни до частині другій статті 13 та цифри "90" замінено цифрами "80" , цифри " 80" замінено цифрами " 70" відповідно. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45. Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, ані Законом № 3668-VI, ані Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №45 і Постанови КМУ №103 та № 988 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Отже, внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала. Як убачається з матеріалів справи, протоколом за пенсійною справою - №2004009025 позивачу з 08.06.2011 призначено пенсію за вислугою років (вислуга років 29) згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення у сумі 1663,80 грн /а.с. 12/. Водночас, здійснивши перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови КМУ №103 з 01.01.2018, ГУ ПФУ в Харківській області зменшило розмір пенсії позивача з 82% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії /а.с.11/. З урахуванням викладеного, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, колегія суддів дійшла висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови КМУ №103 у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а тому, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 82 % до 70 % грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 82 % грошового забезпечення підлягають задоволенню з 01.01.2018. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, сформована Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18. За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення зазначеної частини позовних вимог ОСОБА_1 з 01.01.2018. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату суми недоплаченої частини перерахунку пенсії однією сумою, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке. Частиною третьою статті 51 Закону № 2262 визначено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №2262 виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Частиною 2 статті 55 Закону №2262 визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз статей 51, 52, 55, а також статті 63 Закону № 2262 свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії". Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії". Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини"). В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна". Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсійний орган, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині у відзиві на позов та у відзиві на апеляційну скаргу, посилається на те, що суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації владних управлінських функцій і вирішення питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта. Зазначає, що кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб`єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії, а тому вважає цю вимогу позивача необґрунтованою та безпідставною. Вказує, що зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати щодо яких заявлено позовні вимоги, відповідачем на час звернення позивача до суду нараховані не були та у зв`язку з чим спір щодо виплати недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою ще не виник, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні. Приписами частини шостої статті 246 КАС України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою є фактично способом захисту прав позивача, оскільки по - перше вказані суми недоплаченої суми повинні були вже виплачені позивачу і відповідно громадянин має право отримати одразу всю суму на виконання рішення суду, а по - друге це буде фактично порядком виконання рішення суду, відповідно до вказаної вище норми КАС України, з огляду на спір щодо порядку виконання судового рішення, а тому суд першої інстанції мав визначити спосіб виконання рішення суду. Оскільки дії пенсійного органу в період з 01.01.2018 по 04.03.2019 щодо виплати встановлених постановою КМУ №103 сум підвищення пенсії є правомірними, відповідно з 05.03.2019 підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою. Колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції в обґрунтування відмови у задоволенні вимог позову в наведеній вище частині є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються колегією суддів у якості належних. Щодо вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській обл. нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 без урахування постанови КМУ №649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, колегія суддів зазначає, що з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у справі №640/5248/19, яке набрало законної сили 22.07.2020, Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений постановою КМУ № 649 від 22.08.2018, визнаний протиправним і скасований, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть застосовані приписи вказаної постанови КМУ від 22.08.2018 №649. Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. За статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог. В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 2 січня 2020 року по справі № 520/12623/19 - скасувати в частині обмеження датою 04.09.2019 задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу виплати ОСОБА_1 75% суми підвищення до пенсії та зобов`язання здійснити виплату пенсії у 100% розмірі підвищення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 у справі №520/12623/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою. Прийняти постанову, якою в цій частині задовольнити позовні вимоги. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 у справі №520/12623/19 залишити без змін.. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Т.С. Перцова