Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10232/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 р.Справа № 520/10232/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Любчич Л.В. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 17.09.20 року по справі № 520/10232/2020 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (далі також - приватний виконавець Клименко Р. В., відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 13.07.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 62235238 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 13.07.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 62235238 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31, м. Київ, 02094) витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець Клименко Р. В. оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на правомірність своїх дій, приватний виконавець Клименко Р. В. наводить обставини справи та нормативно - правове обґрунтування, зазначені ним у відзиві на позовну заяву. Пояснює, що виконавчим документом - виконавчим написом № 2889 від 06.03.2020, що виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. встановлено: місце проживання боржника - АДРЕСА_2 . Тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Вказує, що за Законом України Про виконавче провадження у стягувача є право вибору пред`явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації, або ж за місцем проживання боржника. Заначив, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи незалежно від місця реєстрації останнього. Єдиним належним, допустимим доказом щодо місця реєстрації, проживання боржника, під час відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис нотаріуса, а інших документів і доказів виконавець визначити не мав права. Враховуючи, що зазначене у виконавчому документі місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва, дії відповідача, який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі м. Києва, з відкриття виконавчого провадження № 62235238 та подальші виконавчі дії не суперечать нормам чинного законодавства України, зокрема, Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. Зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення взагалі не було взято до уваги аргументи, зазначені у відзиві на позовну заяву, та докази, надані до суду відповідачем. За результатами апеляційного розгляду приватний виконавець Клименко Р. В. просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 - без змін. Сторони та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача - ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України). Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем 02.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62235238 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" заборгованості в розмірі 44434,62 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження прийнято ряд постанов, зокрема, постанову від 13.07.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови, оскільки виконавче провадження відкрито приватним виконавцем з порушенням правил територіальної підвідомчості, за відсутності доказів проживання боржника або знаходження його майна у м. Києві. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону. Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Пунктом першим частини 1 статті 10 Закону № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту /частина четверта статті 48 Закону № 1404-VIII/. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Закон №1403-VIII). Згідно зі статтею 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Частинами першою, другою статті 25 Закону № 1403-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5) встановлено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону. Отже, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника. Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 804/6996/17, від 30 квітня 2020 року у справі № 580/3311/19. Статтею 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання. За приписами статті 1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Як убачається з наявної в матеріалах справи копії паспорту, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8). Разом із тим, у виконавчому написі та заяві про відкриття виконавчого провадження, окрім адреси реєстрації місця проживання позивача у с. Чернігівське, Лозівський район, Харківська область, вказано фактичне місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , що і слугувало підставою для прийняття до виконання приватним виконавцем виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження та подальших виконавчих дій у межах виконавчого округу, на який розповсюджується його підвідомчість. Також, як убачається зі змісту заяви про надання кредиту на споживчі цілі та Додатку до договору № RO022.0051943 від 15.09.2015 про надання коштів, укладеного між ПАТ Банк "ТРАСТ" та ОСОБА_1 , останньою адресою місця реєстрації позивача зазначена: АДРЕСА_3 . Доказів внесення сторонами змін до зазначеного вище договору щодо адреси фактичного проживання позивача відповідачем та третьою особою не надано. Водночас, у виконавчому написі за реєстровим № 2889 від 06 березня 2020 року, вчиненому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., вказані відомості про фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Колегія суддів зауважує, що ані відповідачем (приватним виконавцем), ані третьою особою (кредитною установою) не наведено будь-якого джерела відомостей щодо вищезазначеної адреси фактичного місця проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Відомостей про зміну місця реєстрації позивача матеріали справи не містять. Як вірно зазначено судом першої інстанції, наявні матеріали справи не містять жодного доказу, які б підтверджували фактичне проживання позивача за вказаною адресою у м. Київ. Водночас, така інформація спростовується копією паспорту ОСОБА_1 , довідками № 124 та № 125 від 29.07.2020 року, виданими Чернігівським старостинським округом Лозівської міської ради Харківської області, наявними у матеріалах справи. Крім того, на користь того, що місцем проживання, перебування позивача територіально є Харківська область, свідчить довідка СФГ "ЛАН" про те, що позивач працює на зазначеному підприємстві з 18.05.2020 року. Жоден з наданих стягувачем (ТОВ ФК "Сіті фінанс) документів не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги щодо того, що у відповідача немає обов`язку перевіряти місце проживання чи реєстрації під час відкриття виконавчого провадження, проте, оскільки судовим розглядом установлено, що позивач зареєстрований та фактично проживає у с. Чернігівське Лозівського району Харківській області, а також у нього відсутнє будь-яке майно на території м. Києва, то у відповідача були відсутні підстави для відкриття ВП № 62235238, оскільки виконавчий документ прийнято до виконання з порушенням статті 24 Закону № 1404-VIIІ (прийняття виконавчого документу з іншого виконавчого округу). При цьому, колегія суддів зауважує, що позивачем не заявлялись вимоги про скасування постанови про відкриття ВП № 62235238, однак, оскільки таке було початково відкрито всупереч приписам Закону України "Про виконавче провадження", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що прийнята в його рамках постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.07.2020 підлягає скасуванню. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі № 520/10232/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич Т.С. Перцова