Постанова 4812 № 484/2854/20

12.11.20 33/812/342/20 Провадження № 33/812/342/20 Категорія: ст. ст. 124, ст. 130 ч. 4 КУпАП Головуючий у першій інстанції Паньков Д.А. Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О.О. за участю: секретаря Горенко Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 31 серпня 2020 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом мотоциклом марки Мустанг, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по з`їзду з мосту через річку Південний Буг по вулиці Грушевського у місті Первомайську, де в порушення вимог пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожньої обстановки і не вибрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на лівий бордюр з послідуючим падінням на лівий бік разом з мотоциклом. Після вчинення ДТП, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 вжив алкогольний напій пиво, чим порушив п.2.1. «є» Правил дорожнього руху України, та відмовився від проходження медичного огляду. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 124 і частиною 4 статті 130 КупАП та на нього накладене адміністративне стягнення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, яка ухвалена без повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та надання їм належної оцінки, а також суддею неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. На його думку суддя першої інстанції не вірно зазначив в оскаржуваній постанові про визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушень, та зазначав, що не визнавав та не визнає вину у вчиненні адміністративних правопорушень, а в судовому засіданні лише надав пояснення з приводу обставин події. Також вказав, що не порушував Правил дорожнього руху та не створював аварійну ситуацію, так як належний йому мотоцикл упав на лівий бік дороги через засліплення зору сонцем, не заважаючи іншим учасникам дорожнього руху. На місці його падіння рух пішоходів та автомобілів відсутній. При цьому ним не було допущено перевищення швидкості, оскільки попереду знаходилось перехрестя з круговим рухом, і тому аварійної ситуації він не створював. Наголошував на тому, що ні він сам, ні інші особи не зазнали будь-яких ушкоджень. Зазначав, що мотоцикл був у несправному стані, та розуміючи, що керувати ним він вже не буде, вжив безалкогольне пиво, оскільки за станом здоров`я не може вживати алкоголь. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням пристрою «Драгер» та у медичному закладі відмовився, так як не вважав себе учасником дорожнього руху. Звертав увагу суду на той факт, що його не відстороняли від керування транспортним засобом, що на його думку є свідченням того, що він не перебував за кермом мотоцикла, та під час складення протоколів також. Зазначене, також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які свідчать лише про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння та не надають пояснень стосовно того, хто перебував за кермом мотоцикла. За такого перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пунктів 12.1, 13.1, 2.1 «є» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 4 статті 130 КУпАП, є вірними. Ці висновки судді суду першої інстанції ґрунтуються на належних та допустимих доказах, та апелянтом у апеляційній скарзі за допомогою інших доказів не спростовуються. Так, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою належних та допустимих доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який у відповідності до статті 251 КУпАП є доказом у справі. За такого, дослідивши матеріали справи, суддя першої інстанції встановив, що водій ОСОБА_1 не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожньої обстановки і здійснив наїзд на лівий бордюр з наступним падінням мотоциклу з пасажирами на лівий бік, після чого не дочекавшись проведення огляду на визначення стану сп`яніння вжив алкогольний напій. Тому в обґрунтування своїх висновків, суддя, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були присутні при складанні протоколу та наданні ним пояснень, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, пояснюючи, що після дорожньо-транспортної пригоди вживав алкоголь і тому сенсу в проходженні огляду на стан сп`яніння немає, таким чином за складеним протоколом водій порушив положення пунктів 12.1, 13.1, 2.1 «є» ПДР України. Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозапису здійсненому працівниками поліції (а.с. 2, 6). Крім цього, при прийнятті рішення, суддя обґрунтовано врахував письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.3-4), які не були допитані судом, але їх письмові пояснення відповідно до вимог статті 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, наведені показання свідків узгоджуються з відеозаписом та свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння та не заперечував вживання алкогольного напою - пива, після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, але в присутності двох свідків відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі. Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського «Вороной-1», водій ОСОБА_1 пояснив, що перебував за кермом мотоциклу, та віз пасажира з пивом. В період кермування ним транспортним засобом, потрапив у ДТП, так як здійснив наїзд мотоциклом на бордюр та впав на лівий бік, внаслідок чого громадянами на місце були викликані «швидка допомога» та поліцейські. У відповідь на запитання поліцейського пояснив: «Так, вжив алкоголь» (час 00:58). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, вказуючи, що це позбавлено будь-якого сенсу, оскільки він випив пиво, та відмовився від госпіталізації і вже 15-20 хвилин ремонтує мотоцикл ( час 02:29). На відеозаписі «Вороной 2» водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки після скоєння ним ДТП вжив алкоголь. Із письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих безпосередньо при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, слідує, що він керуючи транспортним засобом мотоциклом «Мустанг» під час здійснення маневру повороту продовжив рух якнайближче до лівого боку дороги, що б не заважати руху автомобілів, зачепився ніжкою мотоцикла за бордюр та впав на узбіччя з лівого боку дороги Оглядаючи мотоцикл вирішив випити пляшку пива, так як розумів, що подальший рух на ньому не можливий. Після цього під`їхала карета швидкої, від госпіталізації він відмовився. (а.с.2). Такі пояснення водія ОСОБА_1 , які повністю співпадають та узгоджуються з наданими до суду відеозаписами, даними щодо дорожньої обстановки на момент вчинення ДТП, яка відображена у схемі, та переліченими до неї пошкодженнями мотоцикла і фотозйомці місця події (а.с.10-12), вірно враховані у суді першої інстанції. За такого можна зробити висновок, що вищенаведені адміністративні правопорушення вчинені ОСОБА_1 у визначену у протоколах дату та час, та за досліджених у судах першої та апеляційної інстанції обставинах. Будь-яких обґрунтованих доводів, що вказані правопорушення ним не вчинялися, або його права було порушено при складанні протоколів, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено. Усі доводи апеляційної скарги щодо обставин події надані ОСОБА_1 всупереч письмовим поясненням, які додані до протоколів, та наданим ним у самих протоколах та його поясненнях зафіксованих на зйомці нагрудною камерою поліцейського, в яких він зазначив, що «Так випив алкоголь» та «Відмовляюсь від проходження огляду» з викладеними у них обставинами та вчиненим ним адміністративними правопорушеннями. Отже, подана апеляційна скарга не тільки не узгоджується з жодним доказом, що є у справі, але жодним чином їх не спростовує, так як: по-перше, ґрунтується на припущеннях, а по-друге, обставини, на які посилається апелянт, викладені всупереч наявним у справі доказам без ознайомлення з їх змістом. Доводи в скарзі щодо відсутності доказів про керування ним транспортним засобом, у зв`язку з тим, що його, як водія, не відстороняли від керування мотоциклом та не вилучалися відповідні документи, спростовані ним же самим при наданні як письмових пояснень, так і усних пояснень, зафіксованих у відеозаписі, де він зазначає, що у нього при собі відсутні водійські права, а мотоцикл пошкоджено, внаслідок чого він не може ним керувати, а тому вжив алкоголь. Крім цього, пояснюючи у суді апеляційної інстанції обставини щодо вживання пива, апелянт зазначає про те, що поліцейських він не викликав, а прибули вони на місце пригоди за викликом інших осіб через достатньо тривалий час, що дало йому змогу випити будь-якій напій. Отже, при перегляді цієї справи, слід врахувати наступні норми матеріального права. Відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Пунктом 13.1 ПДР України регламентується, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Згідно до пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). За положеннями пунктів 3, 6, 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Тому проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції вірно надав оцінку усім дослідженим письмовим доказам, письмовим поясненням правопорушника та свідків, за якими він проявив неуважність та здійснив зіткнення з лівим бордюром, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб та бордюр, та не дочекавшись огляду вжив алкогольний напій, тобто ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.10 «є», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною 4 статті 130 КУпАП. Тому прийняте суддею першої інстанції рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт. Стягнення за вчинення адміністративних правопорушень призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, а вид стягнення визначено у межах санкцій, встановлених за більш серйозне правопорушення з вчинених, що передбачено частиною 4 статті 130 КУпАП. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 і частиною 4 статті 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О.О. Ямкова