Ухвала КЦС ВС № 761/27714/16-ц

Ухвала 11 листопада 2020 року м. Київ справа № 761/27714/16-ц провадження № 61-16235ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні майном, припинення сервітуту користування квартирою шляхом визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації за місцем проживання; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор філії Комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» міста Києва Лазор Іван Володимирович, про визнання права власності на майно та витребування майна, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин. Скаржник також, що 23 вересня 2020 року проголошено вступна та резолютивна частини постанови суду апеляційної інстанції, повний текст постанови суду виготовлено 01 жовтня 2020 року. Отже, з повним текстом постанови Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року ОСОБА_1 змогла ознайомитися тільки 01 жовтня 2020 року. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Наведені у заяві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, скаржник не надав. Оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, заявник не надає, з урахуванням зазначеного, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, до касаційної скарги додано квитанцію від 02 листопада 2020 року № 21833574. Проте, вказана квитанція свідчить про те, що скаржником сплачено комісію банку за приймання платежу. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. В касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що нею сплачений судовий збір у розмірі 14 882,40 грн, проте, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, в матеріалах касаційного провадження відсутній. Згідно з інформацією щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подання касаційної скарги, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Отже, на підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Визнати наведені в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне скарження підстави неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська