Ухвала КАС ВС № 640/8915/19

УХВАЛА 10 листопада 2020 року м. Київ справа № 640/8915/19 адміністративне провадження № К/9901/28794/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А, Хохуляка В.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №640/8915/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: Офіс великих платників податків ДПС 02.11.2020 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі обставин, оскільки відсутність належного фінансування Офісу великих платників податків ДПС з об`єктивних причин виключало можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом. Водночас більшість аргументів касаційної скарги зводяться до незгоди податкового органу з рішенням суду першої інстанції, утім таке рішення не є предметом касаційного оскарження у даному випадку. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 судом з`ясовано такі обставини. Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що за результатами звернення Офісу великих платників податків ДПС до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції вперше таку апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору. Офіс великих платників податків ДПС 30.07.2020 вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яке було обґрунтовано тим, що при зверненні з апеляційною скаргою вдруге податковим органом було сплачено судовий збір, а також тим, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося в межах річного строку, що встановлений законом. Проте судом апеляційної інстанції наведені причини визнано неповажними, внаслідок чого ухвалою від 06.08.2020 апеляційну скаргу Офісу великих платків податків ДПС залишено без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України для надання можливості скаржнику зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Під час оцінки поважності причин пропуску строку суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що доводи податкового органу, які викладені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, є неприйнятними, оскільки зазначені обставини не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. У межах встановленого ухвалою від 06.08.2020 строку Офіс великих платків податків ДПС звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак у поданому відповідачем клопотанні наведено причини пропуску процесуального строку аналогічні тим, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, та які вже визнавалися судом неповажними. Зокрема відповідач вказував на неможливість своєчасного виконання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору у зв`язку з проведенням безспірного списання бюджетних коштів з рахунків Офісу великих платків податків ДПС. Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Таким чином особа, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційний перегляд справи, повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку касаційного оскарження. Окрім цього пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 21.09.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з визнанням причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними. Отже правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Верховний Суд не встановив неправомірних обмежень судом апеляційної інстанції у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В :

1. Відмовити Офісу великих платників податків ДПС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №640/8915/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Верховного Суду С.С.Пасічник І.А.Васильєва В.В.Хохуляк