Постанова 4855 № 320/3044/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3044/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Сорочка Є.О. та Єгорової Н.М., за участю секретаря Лисенко І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Білоцерківського управління Державної казначейської служби в Київській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, ВСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Європа" з позовом до Головного Управління ДПС України у Київській області (відповідач-1), Білоцерківського управління Державної казначейської служби України в Київській області (відповідач-2), Державної казначейської служби України (відповідач-3), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо невнесення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» про повернення суми бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, серпень-грудень 2011 року та січень 2012 року на загальну суму 421281,35 грн; - стягнути з Державного бюджету України через Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» заборгованість бюджету з повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421281,35 грн та пеню за період з 25.04.2013 по 31.03.2020 у розмірі 561347,59 грн; - зобов`язати Державну казначейську службу України забезпечити здійснення контролю за виконанням Білоцерківським управління Державної казначейської служби України Київської області обов`язку з перерахування заборгованості бюджету з повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421281,35 грн та пені у розмірі 561347,59 грн на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» заборгованість бюджету з повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421 281 (чотириста двадцять одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн 35 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 25.04.2013 по 31.03.2020 у розмірі 561347 (п`ятсот шістдесят одна тисяча триста сорок сім) грн 59 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 07 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окремо апелянт звертає увагу суду на недотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про стягнення пені. Відповідно до ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, товариство з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Європа" зареєстровано юридичною особою 21.11.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 074 10 0000 027797. Позивач у 2011 та 2012 роках, керуючись п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України у редакції, що була чинна станом на час подачі податкової звітності, подавав податкову звітність з податку на додану вартість, відповідно до якої заявив про своє право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ шляхом його перерахування на поточний рахунок у розмірі 421 281,35 грн за період травень 2011 року, червень 2011 року, серпень-грудень 2011 року та січень 2012 року. Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 26.06.2012 Білоцерківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби було складено акт №1659/15-4/35591588 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Маревен Фуд Європа" щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами, відповідно до якого податковим органом було встановлено безпідставне визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по деклараціям з ПДВ за травень-червень 2011 року, серпень 2011 - січень 2012 року на загальну суму 421 281,35 грн. 06 липня 2012 року на підставі Акту перевірки було видане податкове повідомлення-рішення №13/0000110154 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 421281,35 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 299763,64 грн. 26 вересня 2012 постановою Київського окружного адміністративного суду у справі №2а-3745/12/1070 податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. Постанова Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 залишена у силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України 20 листопада 2014 року. Таким чином, право ТОВ "Маревен Фуд Європа" на отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 421281,35 грн підтверджено у судовому порядку. Оскільки контролюючим органом не виконано обов`язок щодо вчинення дій на повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень-червень 2011 року, серпень-грудень 2011 і січень 2012 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку спірним відносинам, апеляційний суд зазначає, що законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України. Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 39). З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, яким внесені зміни, зокрема до статті 200 Податкового кодексу України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту "ґ " пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України). Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження. Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01 квітня 2017 року. Відповідно до пункту 4 Порядку податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження. Згідно з пунктом 6 Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку). Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. У зв`язку з набранням чинності Порядком, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними податковими органами податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу. Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами. У разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України. З 01 квітня 2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження. Таким чином, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2018 в справі № 822/2703/17. Суд зазначає, що процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень податкового органу від 06.07.2012 №13/0000110154 та №1277/ 0000140154 закінчилася 10.04.2013, в день набрання законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №2а-3745/12/1070. Аналізуючи у сукупності вказані норми права та зібрані судом по справі докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у позивача наявне право на отримання сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 421821,35 грн, нараховану за період травень-червень 2011 року, серпень-грудень 2011 і січень 2012 року. Натомість станом на дату подання даного позову узгоджена суми бюджетного відшкодування не повернута позивачу. Враховуючи, що такий спосіб захисту, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведе до ефективного відновлення права платника податків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 12.02.2019 №11-778апп18. Стосовно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 561347,59 грн, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Аналіз вказаних положень дозволяє дійти висновку про те, що нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України кінцевий строк періоду нарахування пені є день погашення такої заборгованості. Однак, положення п. 200.23 ст. 200 ПК України не обмежують платника податку звертатися з вимогою про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, у будь-який час між початком та завершенням періоду нарахування пені. Перевіряючи доводи податкового органу в апеляційній скарзі щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з вимогою про стягнення пені, суд звертає увагу на те, що ст. 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5). Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 ПК України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість. Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку. У цьому випадку позивачем заявлено вимогу про стягнення пені на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ за травень-червень 2011 року, серпень 2011 - січень 2012 року на загальну суму 421 281,35 грн., яка не відшкодована до теперішнього часу і строк такого відшкодування наразі невідомий. Враховуючи, що правопорушення щодо не відшкодування податку на додану вартість є триваючим та позовна давність у цьому випадку не застосовується, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 25 квітня 2013 року по 31 березня 2020у сумі 561347,59грн. (а с.10). Визначення дати початку нарахування пені є правильним з врахуванням строків, передбачених п. 200.13 та п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу. Позивачем самостійно визначено кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а саме 31 березня 2020 року. Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена п. 200.23 статті 200 ПК України, наразі невідома, колегія суддів вважає, що позивач має право сам визначати період розрахунку пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень ст. 102 ПК України. Позиція щодо наявності у платника податку права звертатись з вимогами про стягнення пені незалежно від погашення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 у справі № 21-131а14. Перевіряючи розрахунок, який додано до матеріалів справи разом з позовною заявою, апеляційним судом встановлено, що позивачем для обчислення суми пені, яка підлягає стягненню застосовано такий розрахунок: Сума пені = Облікова ставка НБУ х 120 % / 365 х (сума несвоєчасно відшкодованого ПДВ=) х (кількість днів прострочення відшкодування) / 100 Інформація про зміну облікової ставки Національного банку України опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України (далі НБУ). Виходячи із наведеного розрахунку сума пені, яка, на думку позивача, підлягає відшкодуванню ТОВ`Маревен Фуд Європа» складає 561347,59 грн. (а.с.10). Відповідач не оспорює вказану суму. Однак, при перевірці числових показників судом апеляційної інстанції встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки. Розрахунок пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 25 квітня 2013 року по 31 березня 2020 року відповідно складає: за період з 25.04.2013 по 09.06.2013 : 7,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 45 (кількість днів з 25.04.2013 по 09.06.2013)/100=4674,49 грн; за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 : 7 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 63 (кількість днів з 10.06.2013 по 12.08.2013)/100=6108,00 грн; за період з 13.08.2013 по 14.04.2014 : 6,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 244 (кількість днів з 13.08.2013 по 14.04.2014)/100=21966,65 грн; за період з 15.04.2014 по 16.07.2014 : 9,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 92 (кількість днів з 15.04.2014 по 16.07.2014)/100=12105,20 грн; за період з 17.07.2014 по 12.11.2014 : 12,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 118 (кількість днів з 17.07.2014 по 12.11.2014)/100=20429,26 грн; за період з 13.11.2014 по 05.02.2015 : 14 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 84 (кількість днів 13.11.2014 по 05.02.2015)/100=16288,00 грн; за період з 06.02.2015 по 03.03.2015: 19,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 25 (кількість днів з 06.02.2015 по 03.03.2015)/100=6752,04 грн; за період з 04.03.2015 по 27.08.2015: 30 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 176 (кількість днів з 04.03.2015 по 27.08.2015)/100=73129,83 грн; за період з 28.08.2018 по 24.09.2015 : 27 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 27 (кількість днів з 28.08.2018 по 24.09.2015)/100=10096,90 грн; за період з 25.09.2015 по 21.04.2016 : 22 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 209 (кількість днів з 25.09.2015 по 21.04.2016)/100=63683,89 грн; за період з 22.04.2016 по 26.05.2016 : 19 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 34 (кількість днів з 22.04.2016 по 26.05.2016)/100=8947,32 грн; за період з 27.05.2016 по 23.06.2016 : 18 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 27 (кількість днів з 27.05.2016 по 23.06.2016)/100=6731,27 грн; за період з 24.06.2016 по 28.07.2016 : 16,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 34 (кількість днів з 24.06.2016 по 28.07.2016)/100=7770,04 грн; за період з 29.07.2016 по 15.09.2016 : 15,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 48 (кількість днів з 29.07.2016 по 15.09.2016)/100=10304,66 грн; за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 : 15 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 41 (кількість днів з 16.09.2016 по 27.10.2016)/100=8517,96 грн; за період з 28.10.2016 по 13.04.2017: 14 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 167 (кількість днів з 28.10.2016 по 13.04.2017)/100=32382,11 грн; за період з 14.04.2017 по 25.05.2017: 13 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 41 (кількість днів з 14.04.2017 по 25.05.2017)/100=7382,23 грн; за період з 26.05.2017 по 26.10.2017: 12,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 153 (кількість днів з 26.05.2017 по 26.10.2017)/100=26488,79 грн; за період з 27.10.2017 по 14.12.2017 : 13,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 48 (кількість днів з 27.10.2017 по 14.12.2017)/100=8975,02 грн; за період з 15.12.2017 по 25.01.2018: 14,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 41 (кількість днів з 15.12.2017 по 25.01.2018)/100=8234,03 грн; за період з 26.01.2018 по 01.03.2018 : 16 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 34 (кількість днів з 26.01.2018 по 01.03.2018)/100=7534,59 грн; за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 : 17 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 132 (кількість днів з 02.03.2018 по 12.07.2018)/100=31080,18 грн; за період з 13.07.2018 по 06.09.2018 : 17,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 55 (кількість днів з 13.07.2018 по 06.09.2018)/100=13330,96 грн; за період з 07.09.2018 по 25.04.2019: 18 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 230 (кількість днів з 07.09.2018 по 25.04.2019)/100=57340,43грн; за період з 26.04.2019 по 18.07.2019: 17,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 83 (кількість днів з 26.04.2019 по 18.07.2019)/100=20117,63 грн; за період з 19.07.2019 по 05.09.2019: 17 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 48 (кількість днів з 19.07.2019 по 05.09.2019)/100=11301,88 грн; за період з 06.09.2019 по 24.10.2019 : 16,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 48 (кількість днів з 06.09.2019 по 24.10.2019)/100=10969,47 грн; за період з 25.10.2019 по 12.12.2019 : 15,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 48 (кількість днів з 25.10.2019 по 12.12.2019)/100=10304,66 грн; за період з 13.12.2019 по 30.01.2020 : 13,5 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 48 (кількість днів з 13.12.2019 по 30.01.2020)/100=8975,02 грн; за період з 31.01.2020 по 12.03.2020 : 11 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 41 (кількість днів з 31.01.2020 по 12.03.2020)/100=6246,51 грн; за період з 13.03.2020 по 31.03.2020 : 10 (ставка НБУ) *1.2 (120%)/365*421281,35 (сума боргу)* 18 (кількість днів з 13.03.2020 по 31.03.2020)/100=2493,06 грн; Отже, розмір пені за період з 25 квітня 2013 року по 31 березня 2020 року складає 540662,08 грн, а не 561347,59грн, як помилково зазначив позивач. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині визначення періоду нарахування позивачу пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за травень-червень 2011 року, серпень 2011 - січень 2012 року, проте дійшов помилкового висновку щодо її розміру, у зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни мотивувальної та резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №320/3044/20 від 07 липня 2020 року в цій частині. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Частиною 4 ст. 317 КАС України зазначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до помилкових висновків щодо достовірності наданого позивачем розрахунку пені, що свідчить про наявність підстав для зміни мотивувальної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322,325, 328, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області- задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови та викласти абзац третій резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Європа» (код ЄДРПОУ:35591588) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 25.04.2013 по 31.03.2020 у розмірі 540662 (п`ятсот сорок тисяч шістсот шістдесят дві ) грн 08 коп.». В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: Повний текст постанови виготовлено 10.11.2020 року.