LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/11197/19

від 11.11.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі №160/11197/19 залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/11197/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Єфанова О.В.) у справі №160/11197/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару митної вартості товару від 30.09.2019 року №UА110000/2019/400081/2. В обґрунтування позовних вимог посилається, що надані ним документи разом з митною декларацією від 25.09.2019 року №UA110180/2019/416232 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість відповідно до ч.2 ст.53 МК України не містили в собі розбіжності. Водночас, подані документи містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Всі зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч.3 ст.53 МКУ підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року адміністративний позов задоволено. Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару. Так, пунктом 10.5 контракту від 03.12.2018 №WEI/1 компанія QINGDAO WEICHI TIRE CO., LTD зазначена як виробник товару. Документального підтвердження щодо цього твердження не надано. Пунктом 3.5 контракту від 20.11.2018М KNS-1-2018 обумовлено що протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження партії товару Продавець висилає Покупцю оригінали документів: рахунок-фактуру, пакувальний лист, морський коносамент, проте на момент митного оформлення оригінали зазначених документів не надавалися. Банківські платіжні відомості щодо оплати за оцінюваний товар не надано до митного оформлення. Відповідно до п.4.2 Контракту у ціну товару включена вартість пакування та маркування, при цьому, вартість навантаження на борт судна не включена, що суперечить умовам поставки FOB. Також в наданій декларантом копії коносаменту від 30.07.2019 року №7PL201907072 виявлено відсутність підписів уповноважених осіб морської лінії. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Сторони повідомлені про день розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до митного поста «Правобережний» Дніпропетровської митниці 25.09.2019 року задекларовано шляхом подання електронної митної декларації товар - шини пневматичні гумові з камерою до мотоблоків, у кількості 1456 шт., та камери гумові для пневматичних шин у кількості 250 шт. на загальну суму 16625,35 доларів США, одержаний TOB «AMT ТРЕЙД» згідно зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2018 № WEI/1, додатку (специфікації) до нього від 18.04.2019 №2019-1, на підставі комерційних та товаросупровідних документів: рахунку - фактури (інвойсу) від 17.07.2019 р. № WEI 2019-1, коносаменту від 30.07.2019 № TPL201907072. Митна декларація зареєстрована за №UA110180/2019/416232. Митна вартість товару підприємством визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № WEI/1 від 03.12.2018 року; специфікація №2019-1 від 18.04.2019 р. до контракту; інвойс № WEI 2019-1 від 17.07.2019 р.; пакувальний лист від 17.07.2019 р.; комерційну пропозицію від підприємства - виробника від 15.04.2019 р.; прайс - лист виробника від 15.04.2019 р.; сертифікат країни походження. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1511-1/912/2018 від 15.11.2018 р.; заявка на доставку вантажу №5 від 23.07.2019 р.; коносамент № TPL201907072 від 30.07.2019 р.; рахунок на оплату морського фрахту 1 контейнера № L від 16.09.2019 р.; довідка про транспортні витрати від 13.09.2019 р.; акт виконаних робіт з морського перевезення від 16.09.2019 р. З 25.09.2019 року по 30.09.2019 рік між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" та Дніпровською митницею Держмитслужби проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах. Листом від 27.09.2019 №434 товариство додатково надало відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію виробника від 15.04.2019 року та копію ліцензії підприємства-виробника, свої пояснення щодо розбіжностей та причин відмови у наданні інших додаткових документів. 30.09.2019 року Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/400081/2, яким скоригована митна вартість на товар - шини пневматичні та камери гумові. Митна вартість товару зросла більш ніж у два рази, з 17695,35 дол. США до 45963,82 дол. США. за резервним методом. У своєму рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування: «поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2018 № WEI/1 між QINGDAO WEICHI TIRE СО., LTD (Китай) та TOB "АМТ ТРЕЙД", специфікації (додатку) від 18.04.2019 Ns 2019-1, яка є невід`ємною частиною контракту, інвойсу від 17.07.2019 № WEІ2019-1. Пунктом 10.5 контракту від 03.12.2018 №WEI/1 компанія QINGDAO WEICHI TIRE CO., LTD зазначена як виробник товару. Документального підтвердження щодо цього твердження не надано. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. ВЕМД 25.09.2019 №UА110180/2019/416232 контракт від 03.12.2018 № WEI/1 заявлений під кодом 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються. Продавцем по контракту від 03.12.2018 № WEI/1 виступає компанія QINGDAO WEICHI TIRE CO., LTD. Це може свідчити про те, що виробник товару не є його продавцем і договірні відносини з ним не встановлені (можливий посередницький характер угоди). Документальне підтвердження виробника товарів до митного оформлення не надавались. Рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом (резервним) ґрунтується на митних відомостях товарів за ЕМД від 10.08.2019 №UА500020/2019/8432 та від 03.07.2019 № UА500020/2019/6885. 01.10.2019 року ТОВ "АМТ ТРЕЙД" задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UА110180/2019/416629. Не погодившись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його до суду. Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому оскаржене рішення відповідача підлягає скасуванню. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Враховуючи зазначені норми, такі свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Відповідачем не було доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або які б не містили всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону. Так відповідач наполягає на тому, що декларантом не надано документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, які передбачені контрактом від 03.12.2018 № WEI/1, що на думку митного органу впливає на вартісні показники задекларованого товару. Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 53 МК України відомості про якісні характеристики товару не віднесено до переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Так само необґрунтованими є посилання митного органу, що декларантом не надавалися документи на підтвердження договірних відносин з QINGDAO WEICHI TIRE СО., LTD (Китай), адже матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АМТ ТРЕЙД» разом з митною декларацією було надано зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2018 № WEI/1, додатку (специфікації) до нього від 18.04.2019 №2019-1 та специфікації, в яких погоджено найменування, кількість, ціну товару та умови поставки і оплати. Доводи відповідача, що умови оплати товару, визначені у специфікаціях, суперечать світовій практиці та можуть свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості, не підтверджені жодними належними доказами та є лише припущеннями митного органу, які не можуть бути покладені в обґрунтування рішення про коригування митної вартості товару. Щодо відсутності в наданій декларантом копії коносаменту від 30.07.2019 № TPL201907072 підписів уповноважених осіб морської лінії, то згідно п.3.6 контракту продавцем для отримання вантажу було надано не оригінал коносаменту, а телекс-релиз. Надання такого документу не протирічить світовій практиці міжнародних морських контейнерних перевезень, що підтверджується тим фактом, що контейнер після надходження у порт призначення на підставі такого телекс-релизу коносамента безперешкодно пройшов всі відповідні види державного контролю та був виданий отримувачу і випущений з морського порту для подальшого перевезення. Посилання митниці на прайс-лист не береться судом до уваги, оскільки останній не є обов`язковим документом, що підтверджує вартість імпортного товару, відповідно до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Крім того, у вартість товару, поставленого відповідно до Специфікації №2018/19-1 від 04.03.2019, інвойсу № FM2018/19-1 від 29.05.2019 на умовах FOB Qingdao вже включені витрати Продавця на завантаження товару на борт судна, що не суперечить умовам поставки FOB. Необґрунтованими суд апеляційної інстанції знаходить й доводи відповідача щодо ненадання декларантом банківських платіжних документів, оскільки на момент митного оформлення товару не настав строк сплати вартості поставленого товару. Також відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару мають підтвердити документи від виробника, що містять відомості про якісні характеристики товару, митна декларація країни відправлення, відомості про виробника товару. Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена. Не наведено митним органом й обґрунтованості витребування у позивача додаткових документів із зазначення, які саме відомості мають містити вказані документи для підтвердження числових значень складових митної вартості товару. Колегія суддів також зазначає, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17. Суд апеляційної інстанції зазначає, що первинні документи, які подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається. Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі №160/11197/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»