Постанова 4851 № 440/4088/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2020 р.Справа № 440/4088/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Головко А.Б., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.03.20 року по справі № 440/4088/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд: - визнати незаконними та протиправними дій щодо зазначення у вимозі від 14.12.2019 № Ф-35874-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15819,54 грн. про те, що вказана вимога вступила в законну силу (набрала чинності) 03.03.2019, а також щодо направлення (пред`явлення) до 12.07.2019 року до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вимоги від 14.12.2019 № Ф-35874-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15819,54 грн. станом на 31.10.2018 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо направлення на виконання Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 35874-17 від 14.12.2018. 24.02.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій заявник просив суд вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви посилався на те, що судом у рішенні не було вирішено вказане питання. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/4088/19 залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову про задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. З метою обґрунтування вимог заяви позивачем зазначено, що судом першої інстанції залишилося не вирішеним питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що судом вирішено усі позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Вказаний вище перелік підстав, за яких суд може ухвалити додаткове рішення, є вичерпним. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення суду чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як свідчать матеріали справи, позивачем не заявлено до суду першої інстанції заяви чи клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката. 11.12.2019 позивачем подано до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за його відсутності, а також без участі представника позивача. До вказаної заяви позивачем долучено копію договору від 15.10.2019, копію звіту адвоката від 11.12.2019, копію ордеру та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Проте, заява позивача від 11.12.2019 не містить клопотань щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу. 24.02.2020 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з відповідача на його користь витрати на оплату правничої допомоги. З урахуванням того, що позивач під час судового розгляду справи вимоги про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу не заявляв, тому судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі питання щодо розподілу витрат в частині оплати правничої допомоги не вирішувалося. Відтак, відсутні правові підстави для задоволення відповідної заяви позивача про відшкодування на його користь судових витрат на правничу допомогу адвоката. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року по справі №440/4088/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 12.11.2020 року