Постанова Донецький апеляційний суд № 236/4795/19

Єдиний унікальний номер 236/4795/19 Номер провадження 22-ц/804/2330/20 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року м. Бахмут справа № 236/4795/19 провадження № 22-ц/804/2330/20 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О. при секретарі Цимбал Д.А. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Об`єднана територіальна громада в особі Лиманської міської ради Донецької області скаржник заступник прокурора Донецької області розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 січня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю (суддя Саржевська І.В.), ухваленого в приміщенні суду в місті Лиман Донецької області, - ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до Об`єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Позов мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину. Спадкодавець ОСОБА_2 до смерті спадковим майном не розпорядилась, заповіт складено не було. Спадкоємці, які прийняли спадщину на час звернення до суду з позовом відсутні. Зазначає, що у липні 2000 року вона придбала спірний будинок у ОСОБА_2 за 6000 гривень, про що остання написала відповідну розписку про отримання грошей, передала позивачці всі документи, проте здійснити переоформлення права власності у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 вони не встигли. Більше десяти років позивач проживає у будинку, підтримує будинок в належному технічному стані, сплачує комунальні платежі. Просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок загальною площею 33, 2 кв.м., в тому числі житловою 13,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 січня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок «А-1», загальною площею 35,8 кв.м., в тому числі житловою 13,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б», огорожа№1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для задоволення позовних вимог, передбачені статтею 344 ЦК України, наявні, оскільки позивач добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним з кінця 2000 року. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Заступник прокурора Донецької області просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга прокурора мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано всі обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин статтю 344 ЦК України і не урахував правовий висновок Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права, викладений у постановах від 19.09.2018 у справі № 296/6949/17, від 10.10.2018 у справі № 638/7874/16-ц, від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 336/2900/17-ц, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Зокрема, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 була обізнана про належність спірного будинку ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та що після її смерті в силу пункту 5 частини першої статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави. Вважає, що оскаржуване рішення безпосередньо зачіпає інтереси держави в частині забезпечення правомірного обігу речових прав на нерухоме майно, які відповідачем , в особі Лиманської міської ради, належним чином захищені не були. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзивів на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник Донецької обласної прокуратури Ноздрьов С.В. в засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги повністю підтримав та просив її задовольнити, рішення суду скасувати. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причину неявки не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності; також зазначила, що погоджується з рішенням суду першої інстанції. Представник відповідача Лиманської міської ради Донецької області в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 07.10.2000 в м. Красний Лиман Донецької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, наданого 13.12.2019 Лиманським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Донецькій області(а.с.67). Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 10.07.1974 державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори Формазюк Н.М. за реєстровим номером № 1535, зареєстрованого в Слов`янському БТІ 02.08.1974 за реєстровим № 3862(а.с.9). Згідно копії розписки від 24.07.2000 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000 гривень в рахунок продажу будинку за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 10) Після смерті ОСОБА_2 позивач з кінця 2000 року обслуговує даний будинок, проводить поточні ремонти, обробляє земельну ділянку. Крім того, позивач несе необхідні витрати на утримання будинку, сплачує комунальні послуги. Дані факти підтверджуються актом складеним 05.12.2019 головою вуличного комітету «Центральний», в присутності сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.70). Копія технічного паспорту на указане домоволодіння була виготовлена за заявою ОСОБА_1 станом на 12.12.2019(а.с.128-131). Відповідно звіту № 390/02 про оцінку нерухомого майна від 21.12.2019, виготовлену на замовлення ОСОБА_1 оцінювачем суб`єкта оціночної діяльності КП БТІ м. Слов`янськ ОСОБА_5 , ринкова вартість житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , становить 58453,00 грн.(а.с.71-126). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційна скарга заступника прокурора Донецької області підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для задоволення позовних вимог, передбачені статтею 344 ЦК України, оскільки позивач добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним з кінця 2000 року. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння). Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Окрім того, враховуючи положення частини першої та третьої статті 1277 ЦК України слід дійти висновку, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням, у встановленому вказаною статтею порядку. Саме такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладений в постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 296/6949/17, від 10.10.2018 у справі № 638/7874/16-ц, від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 336/2900/17-ц. Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач була обізнана відносно того, що власником житлового будинку, який є предметом спору та на який вона просить визнати право власності за набувальною давністю, була ОСОБА_2 , а тому не можна вважати володіння позивачем будинком, який залишився після смерті ОСОБА_2 , добросовісним. Смерть ОСОБА_2 та відсутність спадкоємців, які могли б прийняти спадщину після смерті останньої, не давали ОСОБА_1 підстав для того, щоб вважати користування чужим майном правомірним. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, на порушення вимог частини 3 статті 263 ЦПК України не врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, а саме: статті 344 ЦК України, викладені в постановах Верховного Суду, і дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд не звернув уваги на те, що давність володіння могла вважатись добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав на набуття права власності. Доводи апеляційної скарги заступника прокурора Донецької області про те, що обізнаність позивача про власника будинку не підтверджує давність та відкритість володіння чужим майном, є обґрунтованими та дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції також вважає обґрунтованими доводи скарги про перехід спадкового майна до держави в силу статті 555 ЦК УРСР, оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згідно з повідомленням Лиманської державної нотаріальної контори спадкова справа щодо майна померлої не відкривалась. (а.с. 63) За таких обставин суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції слід скасувати, постановивши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги Донецькою обласною прокуратурою сплачено 1152,60 гривень (а.с. 61), які з урахуванням висновків апеляційного суду належить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 січня 2020 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві)гривні 60 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Я.В. Хейло Судді: О.А. Мірута О.О. Тимченко