Постанова Вінницький апеляційний суд № 930/1415/20

Справа № 930/1415/20 Провадження № 33/801/876/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М. Доповідач: Матківська М. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В., розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Герасимчука С. П., апеляційну скаргу адвоката Герасимчука Сергія Петровича, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Встановив: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462384 від 22 червня 2020 року, - водій ОСОБА_1 22 червня 2020 року о 09 год 40 хв у м. Немирові по вул. Горького керував транспортним засобом ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору. Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Герасимчук С. П. подав апеляційну скаргу на постанову суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, пославшись на те, що в судовому засіданні 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 присутнім не був, оскільки подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. 05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 стало відомо від адвоката Герасимчука С. П., що за інформацією офіційного веб-порталу судової влади 31 серпня 2020 року судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову, копію якої він отримав в той же день. Всупереч вимогам ст. 285 КУпАП суд першої інстанції не направив ОСОБА_1 копію постанови протягом трьох днів з дня її винесення, а тому він був позбавлений можливості оскаржити таку постанову у встановлений законом строк. В апеляційній скарзі адвокат Герасимчук С. П. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, пославшись на те, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права; суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказами та підійшов формально до встановлення обставин справи. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції безпідставно виніс оскаржувану постанову за відсутності ОСОБА_1 , який про причини неявки повідомляв суд належними заявами від 17 липня 2020 року та 31 серпня 2020 року. В матеріалах справи відсутні будь-які докази про порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, що стало підставою його зупинки працівниками поліції. Крім того, працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 , а підійшли до нього, коли той стояв біля припаркованого автомобіля, жодного доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять. Працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти медичне освідування на стан сп`яніння ні на місці, ні у медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням ст. 256 КУпАП, оскільки підписи у протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння здійснено не ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутній доказ відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався, а підпис у відповідній графі протоколу належить не ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено маркування приладу вимірювання, а зазначено лише прилад «Драгер»; крім того прилад «Drager Alkotest 6810» не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. В судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисник адвокат Герасимчук І. М. підтримали апеляційну скаргу і просять її задовольнити. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисника адвоката Герасимчука С. П. та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає до задоволення, а апеляційна скарга до часткового задоволення з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно вимог статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 31 серпня 2020 року за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який 31 серпня 2020 року подав до суду заяву, якою просив відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. В матеріалах справи відсутні докази вручення чи направлення ОСОБА_1 копії постанови суду від 31 серпня 2020 року. Водночас в матеріалах справи міститься клопотання адвоката Герасимчука С. П. від 05 жовтня 2020 року про надання для ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, у якій він розписався про ознайомлення із матеріалами справи 05 жовтня 2020 року. Апеляційну скаргу на постанову суду адвокат Герасимчук С. П. подав до суду через відділення поштового зв`язку 13 жовтня 2020 року, тобто протягом десяти днів з дня ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі зі змістом оскаржуваної постанови. Такі обставини вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, а тому цей строк підлягає поновленню. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно роз`яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Згідно з пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція). Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків (пункт 7 розділу ІІ Інструкції). Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462384 від 22 червня 2020 року, згідно якого 22 червня 2020 року о 09 год 40 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановлено законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 2); - роздруківкою з технічного приладу Drager Alcotest 6810 результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного 22 червня 2020 року о 09 год 45 хв, тест № 2407, результат тесту 0, 44 проміле (а. с. 1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя; результати огляду на стан сп`яніння: позитивний 0,44 проміле (а. с. 4). Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що стало підставою його зупинки працівниками поліції не свідчать по відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 , а підійшли до нього, коли він стояв біля припаркованого автомобіля, жодного доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять, а також в тому, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти медичне освідування на стан сп`яніння ні на місці, ні у медичному закладі, не заслуговують на увагу та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 . Як свідчать матеріали справи 22 червня 2020 року о 09 год 45 хв поліцейським у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Drager Alcotest 6810. Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, також передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що водій ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами огляду його на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810. Роздруківка з технічного приладу Drager Alcotest 6810, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462384 від 22 червня 2020 року підписані ОСОБА_1 та в жодному з цих документів, в тому числі у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» він не зазначив про свою незгоду із результатами проведеного огляду. За наведених обставин у поліцейського не було підстав для направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням ст. 256 КУпАП, оскільки підписи у протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння здійснено не ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами. Як вбачається із матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462384 від 22 червня 2020 року у графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», графі «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав (ла)», графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», у роздруківці з технічного приладу Drager Alcotest 6810 у графі «Підпис особи, що тестують», а також у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «З результатами згоден» та графі «Підпис» містяться ідентичні підписи. У протоколі у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «з протоколом згоден більш детальне пояснення надам в суді». За відсутності належних та допустимих доказів того, що зазначені підписи та допис у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» вчинено не ОСОБА_1 , а іншою особою, апеляційний суд не має підстав вважати, що ці підписи належать не ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції на час складання протоколу та щодо оскарження таких дій ОСОБА_1 і результатів такого оскарження. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній доказ відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом також не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, на зворотному боці протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462384 від 22 червня 2020 року міститься запис про те, що ОСОБА_4 отримав автомобіль ГАЗ НОМЕР_1 та зобов`язався доставити його до місця стоянки (а. с. 2 на звороті), що вказує на те, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що прилад «Drager Alkotest 6810» не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, враховуючи те, що наказом Державної служби України з лікарських засобів «Про державну реєстрацію медичних виробів» від 29 грудня 2014 року № 1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, в якому під № 43 зазначено газоаналізатори Drager Alcotest, номер свідоцтва про державну реєстрацію 14455/2014; строк дії свідоцтва не обмежений. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 затверджено Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, згідно з якими міжповірочний інтервал для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, та газоаналізаторів встановлено 1 рік. Як вбачається із роздрукованого результату приладу Drager Alcotest 6810, за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, останнє калібрування приладу проводилось 18 лютого 2020 року, а огляд ОСОБА_1 проведено 22 червня 2020 року, тому підстави для визнання такого огляду недійсним відсутні. Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджено відповідними результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків. Разом з цим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом порядку розгляду справи, враховуючи, що оскаржувану постанову винесено за відсутності ОСОБА_1 , який про причини неявки повідомляв суд належними заявами від 17 липня 2020 року та 31 серпня 2020 року. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи призначався на 17 липня 2020 року та на 31 серпня 2020 року, про що своєчасно було повідомлено ОСОБА_1 (а. с. 6, 8). 17 липня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, якою просив розгляд справи відкласти на іншу дату, оскільки він має намір звернутись до адвоката для захисту своїх прав (а. с. 7). 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, якою просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з його хворобою (а. с. 9). Незважаючи на надходження до суду заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції 31 серпня 2020 року розглянув справу за його відсутності, що є порушенням ч. 1 ст. 268 КУпАП. З огляду на викладене суд першої інстанції порушив порядок розгляду справи про адміністративне порушення у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим, зокрема, порушив право на захист ОСОБА_1 . Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та заслуговують на увагу, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції із винесенням нової постанови. Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7). Згідно положень частини 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Станом на день розгляду апеляційним судом справи, визначений ч. 2 статті 38 КУпАП строк закінчився, що згідно вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі. За наведених обставин постанова суду першої інстанції підлягає до скасування із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ч. 2 ст. 38 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд постановив: Поновити адвокату Герасимчуку Сергію Петровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Немирівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року. Апеляційну скаргу адвоката Герасимчука Сергія Петровича, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. В. Матківська