Постанова КАС ВС № 808/8558/13-а

ПОСТАНОВА Іменем України 11 листопада 2020 року м.Київ справа №808/8558/13-а адміністративне провадження №К/9901/22557/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р., розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області №55", управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Нечипуренка О.М. і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., УСТАНОВИВ: І. Суть спору

1. У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства (далі - ДП) «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55», управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просив: - зобов`язати ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55» провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням наказів начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про преміювання: - № 78 від 05 липня 2011 року про преміювання за травень 2011 року - 50%; - № 89 від 29 липня 2011 року про преміювання за червень 2011 року - 20%; - №119 від 05 жовтня 2011 року преміювання за серпень 2011 року - 50%; - №131 від 14 листопада 2011 року преміювання за вересень 2011 року - 30%; - №146 від 02 грудня 2011 року преміювання за жовтень 2011 року - 40%; - №170 від 27 грудня 2011 року преміювання за листопад 2011 року - 60%; - №9 від 31 січня 2012 року преміювання за грудень 2011 року - 80%; - № 52 від 13 квітня 2012 року преміювання за березень 2012 року - 1500 грн.; - № 76 від 18 червня 2012 року преміювання за травень 2012 року - 50%; - №90 від 19 липня 2012 року преміювання за червень 2012 року - 80%; - № 100 від 17 серпня 2012 року преміювання за липень 2012 року - 100%; - № 112 від 18 вересня 2012 року преміювання за серпень 2012 року - 100%; - №122 від 17 жовтня 2012 року преміювання за вересень 2012 року - 50%; а також з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час та доплати згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року; - зобов`язати ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55» здійснити перерахунок розміру грошової допомоги при звільненні і компенсації за невикористані відпустки з урахуванням зміни розміру грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року; - зобов`язати ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55» провести коригування довідки по додаткових видах грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області всі необхідні документи для перепризначення пенсійного забезпечення та розрахунку недоплаченої суми пенсійного забезпечення за період з 25 квітня 2013 року до теперішнього часу; - стягнути з ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55» на користь позивача грошові кошти на загальну суму 197284,10 грн., із яких: - 66597,75 грн сума грошової допомоги при звільненні; - 80094,90 грн сума компенсації за невикористанні 451 доби відпустки; - 42446,78 грн сума донарахування грошового забезпечення; - 8166,79 грн. - сума заборгованості по авансовим звітам підприємства.

2. На обґрунтування позову зазначив про проведення перерахунку його грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року без нарахування надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, премії, зі зменшенням кількості відпрацьованого часу в вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час та доплати згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року. Крім того у зв`язку з перерахунком грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року змінився розмір грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки, а тому підлягають коригуванню відомості в довідці про додаткові види грошового забезпечення, яка надається до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для визначення розміру пенсії. ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. ОСОБА_1 з 03 серпня 1987 року працював у ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" та займав посаду заступника начальника установи з виробництва - директора ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55".

4. Наказом Державної пенітенціарної служби України № 18/ОС-13 від 21 березня 2013 року позивача звільнено з посади заступника начальника установи з виробництва - директора ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" за підпунктом "а" пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (за віком).

5. На час звільнення календарна вислуга позивача на підприємстві склала 25 років 9 місяців 10 днів.

6. Відповідно до розрахунку грошової допомоги при звільненні зі служби за березень 2013 року підполковника в/с ОСОБА_1 , грошова допомога складала 39401,62 грн., а компенсація за невикористані доби відпустки - 47387,02 грн.

7. У період з 01.04.2011 по 01.04.2013 позивач виконував роботу у вихідні і святкові дні та у нічний час.

8. Відповідно до табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацьовано у вихідні дні 959 годин та 32 години у святкові дні.

9. Грошове забезпечення за роботу в нічний час за період з 01.04.2011 по 01.04.2013 згідно з розрахунком відповідача, нарахування становить 1069,29 грн., яке виплачено ОСОБА_1 згідно з видатковими касовими ордерами ВКО № 110 від 28.03.2014 на суму 681,79 грн., ВКО №176 від 16.05.2014 на суму 357,88 грн.

10. Державним підприємством "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області №55" самостійно було здійснено донарахування грошового забезпечення за роботу у святкові дні в сумі 532,18 гривень та включено у суму заборгованості перед позивачем.

11. Станом на 25.02.2015 підприємством нараховано було всього 1067,42 грн., утримано єдиний соціальний внесок 27,75 грн., виплачено 1039,67 грн. ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

12. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.

13. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції і прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55» на користь ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 71385,19 грн, у т.ч., 23171,58 грн - сума грошової допомоги при звільненні, 47387,02 грн - сума компенсації за невикористанні 451 доби відпустки, 8166,79 грн - сума заборгованості по авансовим звітам підприємства. Позовні вимоги щодо проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням наказів начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про преміювання: № 78 від 05 липня 2011 року про преміювання за травень 2011 року - 50%; № 89 від 29 липня 2011 року про преміювання за червень 2011 року - 20%; №119 від 05 жовтня 2011 року преміювання за серпень 2011 року - 50%; №131 від 14 листопада 2011 року преміювання за вересень 2011 року - 30%; №146 від 02 грудня 2011 року преміювання за жовтень 2011 року - 40%; №170 від 27 грудня 2011 року преміювання за листопад 2011 року - 60%; №9 від 31 січня 2012 року преміювання за грудень 2011 року - 80%; № 52 від 13 квітня 2012 року преміювання за березень 2012 року - 1500 грн.; № 76 від 18 червня 2012 року преміювання за травень 2012 року - 50%; №90 від 19 липня 2012 року преміювання за червень 2012 року - 80%; № 100 від 17 серпня 2012 року преміювання за липень 2012 року - 100%; № 112 від 18 вересня 2012 року преміювання за серпень 2012 року - 100%; №122 від 17 жовтня 2012 року преміювання за вересень 2012 року - 50%, а також з урахуванням оплати за роботу в вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час та доплати згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року залишено без розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні і святкові дні, доплати за роботу в нічний час скасовано, та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року залишено без змін.

15. З огляду на направлення Вищим адміністративним судом справи на новий апеляційний розгляд в частині позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні і святкові дні, доплати за роботу в нічний час, суть спору полягає у визначенні права позивача на такий перерахунок.

16. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позивачу відмовлено у задоволенні позову щодо перерахунку грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні і святкові дні, доплати за роботу в нічний час, тобто в частині позовних вимог, які ухвалою Вищого адміністративного суду направлені на новий апеляційний перегляд. Відмовляючи в задоволенні вказаних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55» було здійснено донарахування грошового забезпечення за роботу у святкові дні в сумі 532,18 грн та включено у суму заборгованості перед позивачем, а врахування при розрахунку доплати за роботу у вихідні дні надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань та поточне преміювання не передбачено законодавством. Доплата за роботу в нічий час виплачена позивачу згідно з видатковими касовими ордерами, які містяться в матеріалах справи.

17. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року , суд апеляційної інстанції погодившись з висновками суду першої інстанції, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року в частині, яка підлягала перегляду залишив без змін. IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін

18. Не погоджуючись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року і ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції та направити справу для повторного розгляду до суду апеляційної інстанції.

19. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про необхідність повторного апеляційного перегляду в частині розгляду питань пов`язаних з перерахунком грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, оплати за роботу у вихідні і святкові дні та розглянути інші питання, які виникають внаслідок проведення перерахунку, а саме зобов`язати суд апеляційної інстанції розглянути питання, викладені в заяві про уточненні позовні вимоги, які безпосередньо залежать від перерахунку грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час і включення вказаних виплат до довідки по додатковим видам грошового забезпечення за період з 01.04.2011 по 01.04.2013.

20. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення. V. Джерела права й акти їхнього застосування

21. Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

22. Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 року № 222 (далі - Інструкція №222). 23 Відповідно до пункту 1.9. Інструкції №222 при залученні осіб рядового та начальницького складу до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

24. Пункт 1.9.1. Інструкції №222 передбачає, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу й окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці виходячи із 41-годинного робочого тижня. При цьому понаднормова служба не повинна перевищувати для кожної особи чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Компенсація понаднормової служби шляхом відгулів не допускається.

25. Пунктом 1.9.2. Інструкції №222 встановлено, що служба осіб рядового та начальницького складу в дні щотижневого відпочинку (за винятком тих осіб, які несуть службу за затвердженими в установленому порядку графіками змінності служби) та святкові дні може компенсуватися за їх згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі виходячи з посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

26. Згідно з пунктом 1.9.3. Інструкції №222 підставою для залучення осіб рядового і начальницького складу до понаднормової служби чи служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів і установ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів і установ.

27. Відповідно до пункту 7.1. Інструкції №222 особам рядового і начальницького складу, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу. Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу на кількість робочих годин у цьому місяці виходячи з норми тривалості робочого часу в годинах на місяць при 41-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів та установ службових обов`язків у період з 22 до 6 години. Під виконанням зазначених обов`язків слід розуміти: несення служби у складі наряду чергової частини, караулу, зміни, патруля, контрольного пункту, посту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування тощо; виконання функцій з контролю за роботою органів та установ, а також сил і засобів, залучених для несення служби; участь у навчаннях та перевірках. Підставами для несення служби в нічний час є: графіки нарядів, чергувань, затверджені керівниками органів та установ; плани проведення навчань та профілактичних заходів; письмові накази (розпорядження) керівників органів та установ про залучення окремих осіб рядового і начальницького складу до несення служби в нічний час. У наказі (розпорядженні) указуються причини, що викликали необхідність залучення осіб до служби в нічний час, та перелік таких осіб, тривалість служби. У невідкладних випадках керівники органів та установ можуть давати вказівки про залучення осіб рядового і начальницького складу до несення служби в нічний час в усній формі з подальшим оформленням відповідних документів у строк не пізніше трьох днів. Облік часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється оформленням табеля кількості годин, відпрацьованих у нічний час. Якщо служба в нічний час припадає на святковий або вихідний день чи провадиться в понадурочний час, за який згідно із законодавством передбачена додаткова оплата у вищих розмірах, доплата за службу в нічний час проводиться у загальновстановлених законодавством розмірах (без подвоєння). VІ. Позиція Верховного Суду

28. Судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановлено, що відповідно до табелів обліку робочу часу позивачем відпрацьовано у вихідні дні 959 годин і 32 години у святкові дні.

29. Однак детального (по місяцям/дням) розрахунку відпрацьованого позивачем часу у вихідні та святкові дні, з посиланням на відповідні докази, судами не наведено, а наявні в матеріалах справи, надані позивачем, копії табелів обліку робочу часу місять відмітки лише про відпрацьовані у відповідну дату години.

30. Інших табелів матеріали справи не містять.

31. При цьому інші документи, передбачені викладеними вище приписами Інструкції №222 (накази, графіки нарядів, чергувань та ін.) щодо підтвердження роботи позивача у вихідні та святкові дні, а також кількість відпрацьованих позивачем годин у нічний час з відповідним підтвердженням, судами попередніх інстанцій не встановлювалася.

32. В обґрунтування відмови в задоволенні позовної вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення за роботу в нічний час, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив про нарахування 1069,29 грн, які виплачені згідно з видатковими касовими ордерами №110 від 28.03.2014 на суму 681,42 грн і №176 від 16.05.2014 на суму 357,88 грн, з вирахуванням єдиного соціального внеску у сумі 27,75 грн.

31. Водночас, відповідно до наведених відповідачем розрахунків та вказаних ордерів, до розрахунку вказаної суми увійшли оплата 416 год за роботу в нічний час та 32 год у святкові дні.

32. Щодо встановленого самостійного донарахування грошового забезпечення за роботу у святкові дні в сумі 532,18 гривень, то обставини та підстави здійснення такого донарахування судами попередніх інстанцій також залишилися недослідженими.

33. Водночас, самостійне здійснення відповідачем донарахування грошового забезпечення за роботу у святкові дні в сумі 532,18 гривень та включення його у суму заборгованості перед позивачем не може бути підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення цієї суми.

34. Крім того, у запереченнях на позов відповідачем зазначено про відпрацювання позивачем у вихідні дні 959 год, у наведеній таблиці з розрахунком оплати за роботу в вихідні дні за період з 01.04.2011-01.03.2013 вказано 967 годин та розраховано суму оплати в розмірі 15123,38 грн.

35. Вказані обставини самостійного розрахунку відповідачем суми оплати вихідних днів у розмірі 15123,38 грн неодноразово зазначалися позивачем під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, однак залишились поза увагою останніх.

36. Щодо оплати вихідних днів, в обґрунтування відмови в задоволенні цих позовних вимог судами зазначено про невірно здійснений позивачем розрахунок надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань та поточне преміювання.

37. Водночас, щодо встановлених судами відпрацьованих 959 годин у вихідні дні, останніми не установлено оплати/не оплати вказаних годин.

38. Також в обґрунтування вказаних позовних вимог позивачем було вказано не неправильну методику розрахунку спірних виплат, однак судами попередніх інстанцій відповідних обґрунтувань та правомірної методики розрахунку спірних виплат також не наведено.

39. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40. З огляду на викладені обставини Суд дійшов висновку щодо необхідності направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у відповідній частині позовних вимог щодо яких був здійснений перегляд.

41. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити зазначені вище обставини і вирішити відповідні позовні вимоги з наведенням належних обґрунтувань.

38. При цьому Суд вважає за необхідне зазначити про обґрунтований розгляд судом апеляційної інстанції в межах позовних вимог, що яких справу було направлено на новий розгляд Вищим адміністративним судом та безпідставність з огляду на це доводів касаційної скарги щодо не розгляду апеляційним судом поданих позивачем після направлення справи на новий розгляд уточнених позовних вимог.

39. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

40. Згідно з частиною 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

41. Таким чином, оскільки наведені порушення процесуального закону були допущені судом першої інстанції, а судом апеляційної інстанції ці порушення не усунуті, Суд дійшов висновку, що рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

42. Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

4. Судові витрати не розподіляються. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню. Судді: С.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська