Ухвала КАС ВС № 560/3831/19

УХВАЛА 09 листопада 2020 року Київ справа №560/3831/19 адміністративне провадження №К/9901/27015/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 560/3831/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - установив: Приватне акціонерне товариство «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області, у якому просило: - визнати протиправними дії Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області у невиконанні наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року у справі № 924/391/19, які полягають у припиненні безспірного списання коштів з усіх рахунків УПСЗН Шепетівської райдержадміністрації з 28 жовтня 2019 року, крім рахунка відкритого для виконання Програми для забезпечення виконання рішень суду; - зобов`язати Шепетівське управління Державної казначейської служби України Хмельницької області здійснити безспірне списання (стягнення) коштів з усіх рахунків Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2019 року, виданого на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2019 року у справі № 924/391/19, крім платежів зазначених в абзаці 2 п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №

845. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року і прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом другим частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа має виняткове значення для скаржника. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Тобто, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судових рішень визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав. Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду виправленої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, відповідно до положень частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. З огляду на викладене, керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року - залишити без руху. Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська Судді Н.А. Данилевич Н.В. Шевцова