Постанова 4857 № 460/1772/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1772/20 пров. № А/857/9620/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 460/1772/20 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Дорошенко Н.О., повне судове рішення складено 10.07.2020) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян Рівненської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, встановив: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови, оформлену протоколом засідання комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Рівненської обласної державної адміністрації від 17.12.2019 №20/2019, у заміні посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та зобов`язання відповідача замінити посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 на посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б, зразок якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян». В обгрунтування позову зазначає, що йому безпідставно було відмовлено у продовженні періоду, на який установлено інвалідність, та заміні посвідчення, яка обґрунтована відсутністю документів про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Зазначає, що в матеріалах справи міститься експертне заключення №970 від 25.10.2008 в якому вказано, що «Захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи від 01.10.2008». Таким чином, вказаний документ підтверджує встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС з 01.10.2008, а отже в дитячому віці, оскільки повноліття позивач досяг ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що твердження комісії про відсутність документів про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці є безпідставними. Крім того, відповідачем вже видавалося позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І (26.10.2008) і з кожним черговим переоглядом MCEK воно підлягало продовженню. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позов суд виходив з того, що Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії. Пунктом 10 Порядку №51 встановлено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою. Суд також зазначив, що позивачем на розгляд співвідповідача подано довідку Рівненської обласної МСЕК №2 від 08.11.2019 серії 12 ААБ №514168, що визнається учасниками справи. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність у особовій справі позивача документа про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці є необґрунтованим та безпідставним. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Рівненська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що Комісія не має повноважень самостійно вибирати один із кількох варіантів конкретного правомірного рішення, а приймає рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян і вкладок до них, розглянувши документи, які відповідно до законодавства є підставою для їх видачі. Апелянт вказує, що підставою для видачі посвідчення нового зразка ОСОБА_1 має бути два фактори: експертне заключення та медичний висновок. У справі ОСОБА_2 наявне експертне заключення Рівненської обласної спеціалізованої ЛКК, яке видане за день до повноліття позивача. Вказує, що питання про причинний зв`язок хвороб, що виникли у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, вирішується обласною дитячою спеціалізованою ЛКК на підставі консультативних висновків, у даному випадку рішення про встановлення причинного зв`язку хвороби ОСОБА_1 дитячою обласною (міською) спеціалізованою лікарсько-консультативною комісією не розглядалося. Разом з тим, у справі відсутній медичний висновок про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці, що передбачено п. 6 ст. 11 Закону. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що Обласна державна адміністрація ніяким чином не порушувала і не може порушувати прав позивача. У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки Рівненської обласної МСЕК №2 від 08.11.2019 серії 12 ААБ №514168 є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи. Захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Інвалідність встановлена на строк до листопада 2022 року (а.с.11). Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 26.10.2008 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) (а.с.9). Посвідчення є безстроковим і діє на всій території України. Бланк посвідчення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51. Крім того, 21.11.2016 до вищевказаного посвідчення позивачу видано вкладку № НОМЕР_2 із строком дії до 01.11.2019 (а.с.9). Судом також встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551, зокрема, затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв`язку із зміною періоду, на який установлено групу інвалідності та необхідністю заміни посвідчення на посвідчення нового зразка, позивач звернувся до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, утвореної при Рівненській ОДА, із заявою щодо заміни посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян від 17.12.2019 №20/2019, за результатами розгляду матеріалів особової справи позивачу відмовлено у заміні посвідчення особи, віднесеної до першої категорії потерпілої від Чорнобильської катастрофи на посвідчення нового зразка (а.с.12). В обґрунтування прийняття такого рішення Комісією зазначено, що у справі відсутні документи про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 21.02.1991 №796-ХІІ (далі-Закон №796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. За змістом статті першої Закону №796-ХІІ, він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема: пріоритету життя та здоров`я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об`єднань. Згідно ст. 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст. 11 Закону №796-ХІ1 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до ч. 5 ст. 17 цього Закону. Як визначено ч. 1 ст. 14 Закону №796-ХІІ, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, до категорії 1 відноситься особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. Статтею 15 Закону №796-ХІ1 встановлені підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій. За змістом положень ст.65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України. Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.1997 позивачу видане посвідчення серії НОМЕР_3 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобилької катастрофи. 26.10.2008, по досягненню позивачем повноліття та наявності експертного заключення Рівненської обласної ЛКК №970 від 01.10.2008, яким встановлено, що захворювання позивача пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.13), Рівненською ОДА видано ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 1) (а.с.9). Також, до вказаного посвідчення додано вкладку від 21.11.2016 №706710С, яка дійсна до 01.11.2019 (а.с.9). Таким чином, встановлено, що по досягненню повноліття (18-річчя) позивачу було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, щодо якої установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Крім того, згідно з витягом з протоколу засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян від 17.12.2019 №20/2019 (а.с.12), матеріали особової справи позивача містять експертне заключення Рівненської обласної ЛКК №970 від 01.10.2008, яким встановлено, що захворювання позивача пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.13). Вищенаведене також відображено в довідці Рівненської обласної МСЕК №2 від 08.11.2019 серії 12 ААБ №514168, згідно з якою інвалідність позивача продовжено до листопада 2022, та яка була надана позивачем для заміни посвідчення серії НОМЕР_1 . Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян за №551 (далі-Порядок №551), відповідно до якого затверджені нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14. Даний порядок регламентує процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. За змістом пункту 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» іншими актами законодавства. Згідно пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) серії Б синього кольору. Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність. У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис «Безстроково». Пунктом 11 Порядку №551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються, зокрема, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою. За змістом пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 зобов`язано Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, зокрема, провести до 1 січня 2021 заміну посвідчень у зв`язку із затвердженням нових зразків посвідчень особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Як встановлено матеріалами справи та вже зазначалось вище, ОСОБА_1 встановлена 1 група інвалідності, захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Вказане підтверджується довідкою Рівненської обласної МСЕК №2 від 08.11.2019 серії 12 ААБ №514168 та експертним заключенням Рівненської обласної ЛКК №970 від 01.10.2008, яким встановлено, що захворювання позивача пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи При цьому, подання позивачем на розгляд співвідповідача вищевказаної довідки Рівненської обласної МСЕК №2 від 08.11.2019 серії 12 ААБ №514168 визнається учасниками справи, а тому в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України така обставина не потребує доказуванню. Таким чином, суд першої інстанції вірно не врахував твердження відповідача про відсутність у особовій справі позивача документа про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Положеннями п. 11 Порядку №551 встановлено, що рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. Так, відповідач розглянув заяву позивача про заміну посвідчення та матеріали його особової справи і прийняв оскаржене рішення про визнання безпідставною видачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії

1. Вказану позицію відповідач обґрунтовує відсутністю документів про встановлення причинного зв`язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Пунктом 11 Порядку №551 чітко визначено, що особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою Системний аналіз зазначених норм права в співставленні з обставинами справи дає підстави для висновку, що позиція відповідача у спірних правовідносинах є необґрунтованою з огляду на те, що позивач є особою з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, якому встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою і відноситься до першої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій. Як видно зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян від 17.12.2019 №20/2019 співвідповідачем не встановлено підтвердження факту необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_1 . Апеляційний суд зазначає, що посвідчення позивачу має бути видане на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою, яка наявна в матеріалах особової справи позивача, досліджувалась відповідачем та не заперечується сторонами Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вказані правовідносини пов`язані з видачею посвідчення нового зразка, а не видачу такого посвідчення вперше, а тому обгрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що відмова у заміні зазначеного посвідчення на посвідчення нового зразка є безпідставною . Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 460/1772/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич