Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/10815/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10815/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О. за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Дніпро" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Дніпро" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки у вигляді акту про результати проведення камеральної перевірки від 20.01.2017 року № 59/26-54-12-03-13; визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо оформлення та складання податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 року № 0001671204. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Дніпро" з плати за землю (орендна плата) за 2014-2016 роки та, як наслідок. Результати вказаної перевірки були оформлені Актом № 59/26-54-12-03-13 від 20.01.2017 року, в якому зазначено, що в порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України позивачем занижено суму орендної плати, що підлягає сплаті за вказані роки. 09.02.2017 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001311203, яким у зв`язку з порушенням п. 286.2 ст. 286 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 395 258 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598 814,50 грн. Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві. Рішенням від 16.05.2017 року № 12494/10/26-15-10-02-16 ГУ ДФС у м. Києві скасувало податкове повідомлення-рішення від 09.02.2017 року № 0001311203, оскільки функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів, а перелік повноважень ДПІ, зокрема, щодо винесення будь-яких рішень стосовно визначення грошових зобов`язань, звужено. 31.05.2017 року, на підставі акту перевірки від 20.01.2017 року № 59/26-54-12-03-13 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0001671204, яким у зв`язку з порушенням пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 395 258 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598 814,50 грн. Позивач, не погоджуючись з діями Державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із проведення перевірки та діями Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із складання за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 року, звернувся з позовом до суду. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено ст.19-3 та викладено в новій редакції п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1, якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами. Згідно з цими нормами визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи та прийняття за результатами такої роботи відповідних рішень закріплено за контролюючими органами вищих рівнів. Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; Відповідно до ст.19-3 ПК України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом. Вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій сервісного обслуговування платників податків. За визначенням п.п.14.1.226-1 п.14.1 ст.14 ПК України сервісне обслуговування платників - це надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов`язаних з реалізацією прав та обов`язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Зміст вказаних правових норм свідчить, що з 01.01.2017 року державні податкові інспекції були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №815/891/17 (адміністративне провадження №К/9901/2483/17). З матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення камеральної перевірки, а саме 20.01.2017 року, у державної податкової інспекції були відсутні повноваження щодо проведення останньої. Також, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. В даному випадку предметом камеральної перевірки були показники декларацій з плати за землю від 10.02.2014 року № 9005397880 (за 2014 рік), від 18.20.2015 року № 9275808691 (за 2015 рік) та від 18.02.2016 року № 90119350521 (за 2016 рік). Вказані обставини свідчать про порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки вказаних податкових декларацій. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки у вигляді акту про результати проведення камеральної перевірки від 20.01.2017 року №59/26-54-12-03-13. Також колегія суддів погоджується з тим, що при визначенні ГУ ДФС у м. Києві грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0001671204, відповідачем було порушено умови та порядок проведення перевірок. Зокрема, податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акту камеральної перевірки проведеної ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Оскільки дії ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки у вигляді акту про результати проведення камеральної перевірки від 20.01.2017 року №59/26-54-12-03-13 були визнані судом протиправними, а у матеріалах справи відсутні докази проведення ГУ ДФС у м. Києві нової камеральної перевірки, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо оформлення та складання податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 року № 0001671204. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов Є.О.Сорочко