Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 902/400/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2020 року Справа № 902/400/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючий суддя Мельник О.В. суддя Грязнов В.В. суддя Розізнана І.В. при секретарі судового засідання Новосельській О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 (суддя Матвійчук В.В., повний текст складено 02.09.2020 р.) за позовом приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" до акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про виконання умов договору за участю: позивача не зв`явився, відповідача - не зв`явився. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат Бершадський" до акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про зобов`язання відповідача акціонерного товариства "Вінницяобленерго" постачати електричну енергію позивачу приватному акціонерному товариству "Птахокомбінат Бершадський" на умовах оплати визначених додатковою угодою №1 до договору №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. - відмовлено. Судові витрати за позовом покладено на позивача. В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що 15.05.2015 р. між приватним акціонерним товариством "Птахокомбінат Бершадський" та акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було укладено договір №БЕ-040402 про постачання електричної енергії. Відповідно до п. 9.4. договору, останній укладено на строк до 31.12.2015 року. Також сторони погодили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. У 2016 році між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою погоджено порядок та строки проведення оплати, зокрема у пункті 3 визначено, що покупець на розрахунковий рахунок постачальника здійснює поетапну оплату вартості купуємого обсягу електричної енергії в розрахунковому періоді, що погоджений останніми у відповідному плані-графіку купівлі-продажу електричної енергії. Додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє на строк дії договору №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. купівлі-продажу електричної енергії (пункт 4 додаткової угоди). Суд першої інстанції вказує, що підписавши 18.12.2018 р. заяву-приєднання, ПАТ "Вінницяобленерго" з 01.01.2019 р. приєдналось до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 15.05.2015 р. №БЕ-040402. Керуючись положеннями абзаців 2, 4 п.6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" господарський суд Вінницької області прийшов до висновку про те, що укладений між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. продовжував свою дію лише в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Тоді як в частині порядку розрахунків вказаний договір припинив свою дію, а отже, твердження позивача щодо того, що договір №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. про постачання електричної енергії є діючим в частині порядку розрахунків є безпідставними, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач приватне акціонерне товариство "Птахокомбінат Бершадський" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Судові витрати стягнути з відповідача. Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що суд дійшов помилкового висновку, що договір №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. та додаткова угода №1 до договору припинили свою дію в частині проведення розрахунків, оскільки він суперечить змісту статей 11, 525, 526, 654 ЦК України, де закріплено, що цивільні права і обов`язки виникають зокрема з договору, а зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Також скаржник звертає увагу суду на те, що сторони не змінювали та не розривали договір №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. в порядку визначеному статтею 654 ЦК України. Таким чином скаржник вважає, що суд першої інстанції мав би застосувати саме положення згаданих вище норм ЦК України, оскільки вони регулюють припинення та зміну умов договору, зокрема і договору №БЕ 040402 від 15.05.2015 р. та додаткової угоди № 1 до нього, натомість застосовує норми щодо припинення умов договору викладені у Постанові НКРЕКП від 14.03.2018 №

312. Апелянт не погоджуюсь з таким підходом, оскільки, на його думку, підзаконний нормативно-правовий акт, яким є Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, звужує права та погіршує стан позивача, зокрема, в частині порядку та умов оплати, а також суперечить змісту закону, зокрема статті 654 ЦК України. Позивач також наголошує на тому, що відповідач приймав виконання договору від позивача на умовах оплати визначених додатковою угодою №1 до договору №БЕ-040402 від 15.05.2015р. протягом двох років до 2020 р., що на його думку свідчить про акцептування відповідачем виконання позивачем зобов`язання на умовах визначених додатковою угодою до договору, а не на умовах визначених правилами НКРЕКП. На думку позивача судом було невірно оцінено письмові докази, а саме виставлені відповідачем рахунки №5590012693771 від 29.02.2020 на березень 2020 року, №5590010464068-2 на лютий 2020 року, №5590010464068-1 від 31.01.2020 року на лютий 2020 року, №5590010464068-3 від 31.01.2020 року на лютий 2020 року, де підставою зазначено договір №БЕ-040402 від 15.05.2015 року. На думку скаржника, це вказує на те, що включно по березень 2020 року відповідач приймав виконання від позивача на умовах та на підставі чинного договору про постачання електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015 року. Приватне акціонерне товариство "Птахокомбінат "Бершадський" також вважає, що надіслання йому повідомлень про припинення електропостачання №122 від 06.04.2020 р., №121 від 25.03.2020 р. та припинення електропостачання 13.04.2020 р. з підстав відсутності 100% попередньої оплати за договором, свідчать про порушення відповідачем умов договору №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. та зміну його істотних умов, а саме порядку та умов оплати в односторонньому порядку, всупереч ст.654 ЦК України. 28.10.2020 р. акціонерне товариство "Вінницяобленерго" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу товариства "Птахокомбінат "Бершадський" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 без змін. Відповідач вказує, що підписавши заяву-приєднання позивач з 01.01.2019 р. приєднався до публічного договору приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) на умовах чинного договору про постачання електричної енергії, водночас зазначає, що будь-які заперечення щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору на адресу відповідача позивачем не подавались. Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" вважає, що 01.01.2019 р. договір про постачання електричної енергії від 15.05.2015 р. №БЕ-040402 припинив свою дію, окрім відносин щодо заборгованості/переплати, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії, які були наявні на 01.01.2019 р., до повного виконання обома сторонами своїх зобов`язань в цих частинах. Таким чином, з 01.01.2019 р. основним документом, що регулює відносини сторін в частині надання послуг з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. У судове засідання, призначене на 02.11.2020 р., позивач та відповідач не забезпечили явку своїх уповноважених представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що за змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Враховуючи наведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скаргу за відсутності представників позивача та відповідача. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2015 року між публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Бершадські електричні мережі" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (споживач) укладеного договір про постачання електричної енергії №БЕ-040402 (далі - договір №БЕ-040402), за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2275,0 кВт, що вказана для кожного об`єкту споживача у додатку "Відомості про об`єкти споживача", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною. (т.1, а.с.10-17) Відповідно до п. 9.4. договору, останній укладено на строк до 31.12.2015 року. При цьому сторони погодили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. У 2016 році між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №БЕ-040402, якою сторони, погодили порядок та строки проведення оплати. Так, зокрема у п.3 додаткової угоди визначено, що покупець на розрахунковий рахунок постачальника здійснює поетапну оплату вартості купуємого обсягу електричної енергії в розрахунковому періоді, що погоджений сторонами у відповідному План-графіку купівлі-продажу електричної енергії, у наступний термін: до 10 числа розрахункового періоду 35% від вартості заявленого обсягу купівлі електричної енергії в розрахунковому періоді; до 20 числа розрахункового періоду 30% від вартості заявленого обсягу купівлі електричної енергії в розрахунковому періоді; до 30 числа розрахункового періоду 35% від вартості заявленого обсягу купівлі електричної енергії в розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за фактично спожитий обсяг електроенергії до 3 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі рахунку виставленого постачальником. Відповідно до п.4 додаткової угоди, вона вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє на строк дії договору купівлі-продажу електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015 року (т.1, а.с.18). Також у 2016 році ПАТ "Вінницяобленерго" та ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" підписали план-графік купівлі-продажу електричної енергії, що є додатком №1 до договору №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. та його невід`ємною частиною, яким узгодили обсяг продажу електричної енергії та граничні величини споживання електричної потужності (ліміти потужності) для покупця (т.1, а.с.19-20). Даний план-графік є підставою для продажу електричної енергії покупцю. Заявою-приєднанням до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, підписаною позивачем 18.12.2018 р., учасник роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу ПАТ "Вінницяобленерго", який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої згідно Постанови НКРЕКП від 13.11.2018 р. №1414, повідомив про припинення діяльності ПАТ "Вінницяобленерго", як постачальника за регульованим тарифом, та приєднання споживача з 01.01.2019 р. до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. за особовим рахунком №040402 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом (т.1, а.с.138). Матеріали справи містять також заперечення ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" від 31.03.2020 р. (т.1, а.с.32-34), в яких не погоджуються з запропонованою ПАТ "Вінницяобленерго" умовою договору щодо попередньої оплати та пропонують в частині оплати застосувати положення договору №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. з додатками, який на їх думку, є діючим, оскільки зміна чи розірвання договору сторонами не здійснювалась. Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне. За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. При цьому, вимогами ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). За умовами ч.1 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажом, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу. Правовідносини між сторонами в даній справі стосуються сфери електроенергетики, діяльність у якій підпадає під державне регулювання, яке провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії", які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами (п. 1.1.1 ПРРЕЕ). Пунктом 2 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Згідно п.4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. За умовами п. 1.2.1. Правил на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу та Кодексу комерційного обліку. Відповідно до п.11.1.7. Кодексу системи розподілу Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок Користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР. Непобутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки(ок) приєднання електроустановок зобов`язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані. Згідно з пунктом 2.1.2 Правил оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем. Також відповідно до п.2.1.6 Правилах роздрібного ринку електричної енергії у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, споживач підписавши 18.12.2018 р. заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з 01.01.2019 р. приєднався до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах договору про постачання електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015р. за особовим рахунком №040402 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом. Водночас матеріли справи не містять доказів, що свідчили б про звернення позивача до відповідача, як оператора системи передачі, із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору. Абзацами 2, 4 пункту 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 унормовано, що після укладення договору про надання послуг із розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію. З огляду на викладені вище норми постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, колегія суддів вважає, що з моменту укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладений шляхом підписання позивачем заяви-приєднання, договір про постачання електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. припинив свою дію, за виключенням в частині регулювання відносини щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Вінницької області про безпідставність твердження позивача, що договір №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. про постачання електричної енергії є діючим в частині порядку здійснення розрахунків. Посилання апелянта на те, що новий договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії укладався на умовах діючого договору (договору про постачання електричної енергії №БЕ-040402 від 15.05.2015 р.) не відповідає змісту п.4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, оскільки суд вважає, що поняття "на умовах діючого договору" передбачало збереження технічних параметрів та характеристик об`єктів енергопостачання споживача, зокрема індивідуальних характеристик об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо. Також апеляційний господарський суд критично оцінює доводи апелянта, щодо того, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про припинення дії додаткової угоди №1 до договору №БЕ-040402, посилаючись на норми підзаконного нормативно-правового акту (постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312) та при цьому не застосував положень ст. 188 ГК України, ст.ст. 11, 525, 526, 651, 654 ЦК України, оскільки механізм укладення такого виду договору як договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії визначено саме у Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених вищевказаною постановою, відповідно до частин 1 пункту 2.1.4. яких договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Також пунктом 2.1.4 ПРРЕЕ визначено, що оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі. За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі. У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі. На письмову вимогу власника об`єкта оператор системи розподілу зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписаний уповноваженою особою оператора системи розподілу паспорт точки розподілу за кожною такою точкою за об`єктом споживача та/або паперову форму договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Водночас апеляційний господарський суд зауважує, що посилання акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в рахунках на оплату за послуги з розподілу електричної енергії №5590010464068-1 від 31.01.2020 р., №5590010464068-2 від 31.01.2020 р., №5590010464068-3 від 31.01.2020 р., №5590012693771 від 29.02.2020 р. (т.1, а.с.25-28) на договір №БЕ-040402 від 15.05.2015 р. не змінює характер правовідносин між сторонами, що виникли на підставі нового публічного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії до якого приєднався позивач шляхом підписання заяви-приєднання. Статтею 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Частиною 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Колегія суддів звертає увагу на те, що у своєму рішенні від 26.08.2020 р. господарський суд Вінницької області також надає оцінку правовідносинам сторін в частині припинення акціонерним товариством "Вінницяобленерго" постачання електричної енергії об`єктів приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський". Зокрема, суд у своєму рішенні вказує, що обставина припинення електропостачання визнається учасниками справи, а відтак, в силу положень ч.1 ст.74 ГПК України, не підлягає доказуванню. Однак апеляційний суд вважає, що дана обставина не стосується предмету спору у справі та відповідно не має значення для вирішення даної справи по суті, водночас може бути предметом судового розгляду в межах іншого спору між сторонами. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, тим самим порушив принцип дизпозитивності в господарському судочинстві. Згідно з ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, у свою чергу апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України. Таким чином вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" до акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про зобов`язання відповідача постачати електричну енергію позивачу на умовах оплати визначених додатковою угодою №1 до договору №БЕ-040402 від 15.05.2015 р., однак всупереч вимог ст.14, ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог. Водночас мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи. Відповідно до ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення. За змістом п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України). Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у позові у даній справі, однак з підстав викладених у мотивувальній частині даної постанови апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 змінити в мотивувальній частині, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.

3. В іншій частині рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 року у справі №902/400/20 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "09" листопада 2020 р. Головуючий суддя Мельник О.В. Суддя Грязнов В.В. Суддя Розізнана І.В.