Постанова 4824 № 753/17418/18

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 3 листопада 2020 року місто Київ справа № 753/17418/18 апеляційне провадження № 22-ц/824/9172/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Головачова Я.В., суддів: Соколової В.В., Шахової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Мицик Ю.С. від 5 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шмідт Катерина Валеріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та його скасування, в с т а н о в и в : У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 9 жовтня 2008 року між нею та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") укладено кредитний договір № 021/743541-KR, за умовами якого вона отримала кредит у сумі 209 637 доларів США, на строк до 20 серпня 2023 року зі сплатою 15 % річних. В той же день, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки № 021/473545-ІО, згідно з яким позивач передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 . 23 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис за № 11055, згідно якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 212, загальною площею 135,10 кв.м, жилою площею 75,90 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в розмірі заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору за період з 10 серпня 2015 року по 20 червня 2018 року, а саме: в розмірі 927 223 грн. 98 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 812 280 грн. 25 коп., простроченої заборгованості в розмірі 102 879 грн. 97 коп., строкової заборгованості по нарахованих процентах в розмірі 4 278 грн. 37 коп., простроченої заборгованості по нарахованих відсотках в розмірі 7 785 грн. 39 коп. Посилаючись на те, що з моменту отримання боржником повідомлення про порушення забезпечувального обтяженням зобов`язання не пройшло 30 днів, як це встановлено законом; сума заборгованості була спірною; звернення стягнення на житло можливе лише за рішенням суду, а тому виконавчий напис вчинено з порушенням встановленої процедури, позивач просила суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 5 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11055 від 23 липня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . В задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. відмовлено. Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 057 грн. 20 коп. У поданій апеляційній скарзі АТ "Альфа-Банк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що заява про вчинення виконавчого напису нотаріусом була оформлена відповідно до чинного законодавства України і містила всі обов`язкові відомості про боржника та стягувача, а також щодо розмірів заборгованості і строків, за які проводиться стягнення; вчинення виконавчого напису нотаріусом є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому строки позовної давності не розповсюджуються на спірні правовідносини, адже застосовуються виключно до судових способів захисту порушеного права; суд помилково дійшов висновку, що у довідці-розрахунку заборгованості від 20 червня 2018 року банком не було враховано погашення заборгованості боржником, в тому числі і за червень 2018 року в розмірі 23 400 грн., оскільки позивачем не надано контррозрахунків заборгованості, внаслідок чого було порушено принцип змагальності. Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. фактично не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом установлено, що 9 жовтня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 021/743541-KR, за умовами якого вона отримала кредит у сумі 209 637 доларів США, на строк до 20 серпня 2023 року зі сплатою 15 % річних. Також 9 жовтня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 021/743545-ІО, предметом якого є квартира № 212, загальною площею 135,10 кв.м, жилою площею 75,90 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 . 23 липня 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. із заявою про вчинення виконавчого напису, в якій просило звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 212, загальною площею 135,10 кв.м, жилою площею 75,90 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 ; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги стягувача в розмірі заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору за період з 10 серпня 2015 року по 20 червня 2018 року, а саме: в розмірі 927 223 грн. 98 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 812 280 грн. 25 коп., простроченої заборгованості в розмірі 102 879 грн. 97 коп., строкової заборгованості по нарахованих процентах в розмірі 4 278 грн. 37 коп., простроченої заборгованості по нарахованих відсотках в розмірі 7 785 грн. 39 коп. (а.с. 114-115). 23 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. на підставі заяви ПАТ "Укрсоцбанк" та доданих до неї матеріалів вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення за рахунок цього вимог банку про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором кредиту від 9 жовтня 2008 року № 021/743541-KR. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 11055 (а.с. 113). 23 серпня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. відкрито виконавче провадження № 57071658 з примусового виконання виконавчого напису № 11055, виданого 23 липня 2018 року приватним нотаріусом Чуловським В. А. (а.с. 41). 27 серпня 2018 року у вказаному виконавчому провадження приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Меркурій Партнерс" в особі Солома О.Ф., якому доручено провести оцінку майна боржника, а саме: квартири № 212, загальною площею 135,10 кв.м, жилою площею 75,90 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 . (а.с.43-45). Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 4 грудня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника ПАТ "Укрсоцбанк" - АТ "Альфа-Банк". Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що з наданої банком довідки-розрахунку неможливо було встановити строк давності щодо виникнення у стягувача права вимоги до боржника і сума заборгованості є спірною, а тому виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Такий висновок суду є правильний. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною 3 цієї статті визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно зі статтею 78 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Як передбачено пунктами 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Відповідно до пункту 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються:оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, ПАТ "Укрсоцбанк" не подало довідку про ненадходження останнього платежу, що фактично унеможливило встановлення дня виникнення права вимоги у стягувача, а отже і перевірку трьохрічного строку звернення з указаною вимогою. Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно зазначив, що з наданої банком довідки-розрахунку заборгованості від 20 червня 2018 року неможливо встановити дійсний розмір заборгованості та перевірити, які саме платежі здійснювалися позивачем та в якому розмірі, зокрема, чи було враховано платіж від 8 червня 2018 року в розмірі 23 400 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що заява про вчинення виконавчого напису нотаріусом була оформлена відповідно до чинного законодавства України і містила всі обов`язкові відомості про боржника та стягувача, а також щодо розмірів заборгованості і строків, за які проводиться стягнення; вчинення виконавчого напису нотаріусом є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому строки позовної давності не розповсюджуються на спірні правовідносини, не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки при вчиненні виконавчого напису головним є безспірність заборгованості та строк з дня виникнення права вимоги відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат", який становить 3 роки. Посилання у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не надано контррозрахунків заборгованості, внаслідок чого судом при оцінці доказів було порушено принцип змагальності, відхиляються колегію суддів, оскільки позивачем було надано копію квитанції про сплату нею частини заборгованості в розмір 23 400 грн. за червень 2018 року, яка, на її переконання не була врахована банком. При цьому банком не було надано розгорнутого розрахунку заборгованості, який би включав цей платіж у загальний розмір заборгованості станом на 20 червня 2018 року. Під час апеляційного перегляду справи, колегією суддів не встановлено порушення процесуального закону судом першої інстанції, зокрема недотримання принципу змагальності сторін. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 5 березня 2020 року залишити без змін. Поновити виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 5 березня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 3 листопада 2020 року. Головуючий Я.В. Головачов Судді: В.В. Соколова О.В. Шахова