Постанова 4802 № 161/3355/20

Справа № 161/3355/20 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І. Б. Провадження № 22-ц/802/929/20 Категорія: 36 Доповідач: Осіпук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 жовтня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Осіпука В. В., суддів - Бовчалюк З. А., Федонюк С. Ю., з участю секретаря судового засідання Губарик К. А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою позивача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року, В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ДКП «Луцьктепло» звернулося до суду із зазначеним позовом. Покликалось на ті обставини, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з централізованого опалення, які надає позивач. Однак, відповідачі будучи споживачами комунальних послуг з теплопостачання, а саме опалення вказаного житла, тривалий час не проводять їх оплату. У зв`язку з чим, станом на 01.01.2020 року, сума заборгованості за теплопостачання перед ДКП «Луцьктепло» становить 42992,52 грн. Крім того, за несвоєчасне внесення плати за послуги, на всю суму боргу відповідачам нараховані інфляційні втрати в розмірі - 14489,86 грн. та три відсотки річних - 4112,83 грн. У зв`язку із наведеним позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь зазначену заборгованість в сумі 61595 грн 20 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року у задоволенні позову ДКП «Луцьктепло» відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ДКП «Луцьктепло» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржуване ним рішення не відповідає нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не подавали. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог заявлених ДКП «Луцьктепло», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність у відповідачів заборгованості з оплати за отримані послуги з теплопостачання. Такий висновок суду є правильний. Встановлено, що позивач звертаючись з позовом до суду, покликався на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є споживачами теплової енергії як особи, що зареєстровані і проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , і ця обставина підтверджується довідкою ТзОВ Місцевий обчислювальний центр від 21 січня 2020 року (а.с. 6). На підтвердження суми заборгованості за опалення житла до позовної заяви ДКП «Луцьктепло» надало розрахунок за період з листопада 2012 року по грудень 2019 року, проведений на підставі договору на послуги № 37695 від 11.10.2018 року, із зазначенням у ньому проживаючих у кількості трьох осіб (а. с. 5). Індивідуальний договір про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку з теплопостачання, який укладався з вказаними вище особами, позивачем суду наданий не був і в матеріалах справи відсутній. З інформації наданої підрозділом УДМС України у Волинській області на запит суду першої інстанції слідує, що відповідач ОСОБА_2 з 31 жовтня 2002 року зареєстрована у АДРЕСА_2 , а відповідача ОСОБА_3 28 серпня 2013 року знято з реєстрації за вказаною вище адресою як особу, що померла. Інші відповідачі: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстрованими (знятими з реєстрації) не значаться (а.с. 10-14). Згідно п.п. 5, 6 ст. 1 нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діє на час звернення ДКП «Луцьктепло» з позовом до суду, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Частинами 1, 3 статті 9 цього Закону передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08жовтня 1992 року № 572 обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом покладається на власника та наймача (орендаря) квартири, житлового приміщення. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що оплата послуг з теплопостачання теплової енергії для потреб централізованого опалення житла у багатоквартирному будинку здійснюється індивідуальними споживачами фізичними особами на підставі укладеного договору про надання такої послуги, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача і користуються на рівні з ним усіма житлово-комунальними послугами. Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки позивач ДКП «Луцьктепло», не надав належних і допустимих доказів на підтвердження фактів проживання та реєстрації відповідачів у житловому приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_1 , і користування ними послугою з централізованого опалення цього житла, то на думку колегії суддів суд першої інстанції цілком підставно і обґрунтовано вважав позовні вимоги позивача недоведеними та відмовив йому у задоволенні позову. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача про невідповідність оскаржуваного ним рішення нормам матеріального і процесуального права є безпідставними і не впливають на законність рішення суду першої інстанції. Отже, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу позивача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» залишити без задоволення. Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді