Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11944/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11944/19 Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко А.В. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 06 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирської митниці ДФС, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA101000/2019/200294/2 від 16.08.2019; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00669. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці Державної фіскальної служби №UA101000/2019/200294/2 від 16.08.2019 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00669 від 16.08.2019. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив про те, що документи подані позивачем разом з митною декларацією до митного оформлення відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України проаналізовані на предмет наявності у них розбіжностей, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, декларантом на вимогу органу доходів і зборів не надано. Також відповідач зазначив, що з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалась інформація щодо вартості схожого товару. Позивач своїм правом, передбаченим статями 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно з угодою купівлі-продажу б/н від 05.08.2019 придбала у ТОВ "Долотов СВД" легковий автомобіль: марки "Porsche"; модель "Cayenne"; номер кузова - НОМЕР_1 ; за ціною 5500 Євро (а.с.24-25). З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію №UA101070/2019/046570, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 5500 Євро (а.с.59). На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101070/2019/046570 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, до митного оформлення вказаного транспортного засобу було подано: рахунок-фактуру на продаж б/н від 05.08.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/121812 від 08.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 05.08.2019; довідку про транспортні витрати від 09.08.2019; паспортні документи фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України 0030093999 від 13.03.2019 та FS792767 від 15.10.2018 (а.с. 60, 61, 62-63, 64-65, 66, 67). За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA101070/2019/046570 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - USD, вартість 15999,00". Зважаючи на вказане, декларанту було повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією; копію митної декларації країни відправлення; переклад на українську мову рахунку-фактури б/н від 05.08.2019 (а.с.71, 73-76). На вимогу митного органу декларантом надано такі додаткові документи: переклад на українську мову угоди купівлі-продажу від 05.08.2019; висновок №2/19 від 14.08.2019 авторознавчого дослідження автомобіля "Porsche" "Cayenne", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а. с. 72, 77). У подальшому, 16.08.2019 відповідач прийняв рішення №UA101000/2019/2000294/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 13101,20 Євро. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для митного оформлення містять розбіжності і не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Зокрема, в ході аналізу наданих позивачем документів, митний орган, не заперечуючи факт обопільної реалізації сторонами своїх зобов`язань по договору купівлі-продажу автомобіля, дійшов висновку, що всупереч вимогам Митного кодексу України декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч.2 ст.53 та ч.1 ст.368 Митного кодексу України. Також, митний орган дійшов висновку про суперечливість інформації стосовно витрат по доставці автомобіля до кордону України, які відповідно до довідки про транспортні витрати від 09.08.2019, становлять 50 євро. Серед іншого, додатково наданий висновок №2/19 автотоварознавчого дослідження від 14.08.2019 митним органом визнаний таким, що не може бути використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки вартість, що визначено в ньому перевищує фактурну вартість та числові значення заявленої митної вартості. Додатково наданий витяг з програмного продукту Schwacke від 15.08.2019 також не використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки вартість, що визначено в ньому перевищує фактурну вартість та числові значення заявленої митної вартості. У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.08.2019 №UA101050/2019/00669, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.34-35). Позивач, непогоджуючись з діями відповідача, звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що декларантом при митному оформленні транспортного засобу було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом, а тому у митного органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Як з`ясовано судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у поданих документах розбіжностей, а також наявністю у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У справі, що розглядається, декларантом було вказано митну вартість зазначеного вище товару у розмірі 5500 євро, що визначена за ціною договору. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зрозуміло, що митним органом митна вартість транспортного засобу не визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять всіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, декларанту було запропоновано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією; копію митної декларації країни відправлення; переклад на українську мову рахунку-фактури б/н від 05.08.2019 (а.с.71, 73-76). Позивачем, в межах строків, визначених статтею 55 МК України, були надані пояснення та додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, а саме: переклад на українську мову угоди купівлі-продажу від 05.08.2019; висновок №2/19 від 14.08.2019 авторознавчого дослідження автомобіля "Porsche" "Cayenne", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а. с. 72, 77). Слід враховувати, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (стаття 53 МК України). Наданні позивачем документи та визнання таких документів доказами оплати, не узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини другої статті 53 МК України, який вказує, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Також, митний орган дійшов висновку про суперечливість інформації стосовно витрат по доставці автомобіля до кордону України, які відповідно до довідки про транспортні витрати від 09.08.2019 року становлять 50 євро. Відповідно до довідки від 09.08.2019 року позивач повідомив митний орган, що його транспортні витрати на доставку легкового автомобіля марки "Porsche"; модель "Cayenne"; номер кузова - НОМЕР_1 по маршруту CZ - до кордону України становлять 50,00 євро. Доказів, на підтвердження формування таких відомостей про розмір транспортних витрат, стороною позивача надано не було. Як зазначив апелянт, згідно з відомостями, що містяться в договорі купівлі-продажу від 05.08.2019 року транспортний засіб проданий у м. Хомутове (Чехія), відстань від якого до кордону України (п/п Ягодин) становить 966 км, вартість дизельного пального на митній території Чехії становить близько 1,239 євро - www.globalpelprices.com, витрати палива автомобіля марки "Porsche"; модель "Cayenne"; номер кузова - НОМЕР_1 2009 року, в заміському режимі складають 8 л на 100 км (https://porsche-cayenne.infocar.ua). Таким чином, вартість палива для транспортування оцінюваного транспортного засобу на відстань 966 км перевищує 95 євро. Зважаючи на наведене, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування позивачем витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару. Серед іншого, додатково наданий висновок №2/19 автотоварознавчого дослідження від 14.08.2019 митним органом визнаний таким, що не може бути використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість зважаючи на зазначений обсяг незначних пошкоджень транспортного засобу, оскільки вартість, що визначено в ньому, перевищує фактурну вартість та числові значення заявленої митної вартості. Так, зокрема, судовою колегією з`ясовано, що в ході проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля марки "Porsche" модель "Cayenne" номер кузова - НОМЕР_1 його вартість для митного оформлення на момент огляду становить 9346,78 євро. Додатково наданий витяг з програмного продукту Schwacke від 15.08.2019 також не використаний митним органом як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки вартість, що визначено в ньому, становить 10 502 євро, що також перевищує фактурну вартість та числові значення заявленої митної вартості. Судова колегія зауважує, що суд першої інстанції вказаним обставинам уваги не надав, належної оцінки наявних в матеріалах справи доказів в призмі доводів митного органу, що наведені у відзиві на позовну заяву рішення суду першої інстанції не містить. Крім того, відповідачем, на виконання положень частини 4 статті 57 МК України, перед застосуванням другорядних методів визначення митної вартості товару із декларантом було проведено консультацію, відповідно до якої декларанту роз`яснено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Також з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів, в ході консультації декларанту надавалась інформація щодо вартості аналогічного товару. Зокрема, було повідомлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною 3 статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях UA500650/2019/35156 від 23.07.2019 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 13101,20 євро за одиницю. Отже, відповідачем правомірно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Необхідно вказати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, виявлені під час перевірки числового значення заявленої митної вартості розбіжності, а також не подання на вимогу митного органу документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у сукупності стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Враховуючи викладене, зважаючи на ненадання декларантом у повному обсязі документів, витребуваних митним органом на підтвердження заявленої митної вартості товару за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву щодо достовірності рівня митної вартості, визначеного декларантом, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позиції митного органу щодо наявності підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару. Як унормовано положеннями статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції про неправомірність спірного рішення митного органу про коригування митної вартості не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Житомирська митниця ДФС з дотриманням вимог ст. 58 МК України здійснила визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте правомірно і підстави для його скасування відсутні. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.