Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5618/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/5618/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року (суддя Сацький Р.В., повний текст рішення складено 04.09.2020) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) третя особа Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» про визнання протиправними та скасування постанов, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомової Н.В.: ВП № 52179325 від 14.09.2016 про відкриття виконавчого провадження; від 22.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; постанову головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кузнецової Г.Г. від 23.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що оригінал постанови державного виконавця від 14.09.2016 всупереч п. 1.5.1 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) не скріплений печаткою. Державний виконавець, в порушення вимог законодавства, одразу у постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2016 зазначила змінену назву сторони виконавчого провадження (стягувача) без прийняття відповідної постанови та затвердження її начальником відділу. Крім того, станом на момент накладення арешту на майно боржника (22.09.2016) у державного виконавця були відсутні відомості щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що свідчить про порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду справи, адже справу було розглянуто за відсутності позивача, явка якого була визнана судом обов`язковою. Також судом не забезпечено ознайомлення позивача з відзивом на позовну заяву та доданими до нього доказами. Крім того, справу було розглянуто в іншій день, ніж визначено в ухвалі про відкриття провадження у справі. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що до Запорізького окружного адміністративного суду 19.08.2020 надійшла означена позовна заява ОСОБА_1 . Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 03 вересня 2020 року о 10:30 год. в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, явку сторін у судове засідання визнано обов`язковою. Відповідачем 02.09.2020 подано до суду заперечення на адміністративний позов, який разом з доданими до нього документами долучений до матеріалів справи. Запорізьким окружним адміністративним судом 04 вересня 2020 року прийнято рішення в адміністративній справі № 280/5618/20. При цьому зі змісту рішення вбачається, що сторони у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що не є перешкодою для вирішення справи по суті заявлених позовних вимог. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, адже статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Статтею 205 КАС України визначена, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. За приписами статті 148 КАС України до належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов`язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд зобов`язаний відкласти розгляд адміністративної справи в разі неявки у судове засідання сторони, явка якої визнана судом обов`язковою, та забезпечити її присутність у спосіб, визначений законом. Натомість обставини даної справи свідчать, що судом першої інстанції відповідні приписи процесуального закону не були дотримані. Також суд першої інстанції залишив поза увагою вимогу статті 162 КАС України, згідно з якою копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Матеріали справи не містять доказів направлення відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами на адресу позивача, що призвело до порушення права останнього підготувати відповідь з викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем заперечень та мотивів їх визнання або відхилення. Також підтвердженими є доводи апелянта, що рішення ухвалено судом у строк, про який учасники справи не були повідомлені, адже матеріалами справи підтверджується, що в ухвалі суду від 28.08.2020 було визначено, що справа буде розглянута 03.09.2020. Копія вказаної ухвали разом з судовою повісткою про виклик до суду на 10:30 год. 03.09.2020 були направлені учасникам справи. Інші судові повістки з доказами їх направленням матеріали справи не містять. Сукупність встановлених обставин свідчить про грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з виконавчим написом № 1216 від 16.03.2009, виданого Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І., звернено стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75,3 кв.м, житловою площею 50,1 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок заставленого майна задоволено вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт» у розмірі 223242,38 грн., з яких: сума кредиту - 183330 грн., сума простроченої заборгованості за кредитом - 10002 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками - 20863,45 грн., пеня, нарахована за порушення строків погашення за кредитом - 9046,93 грн. Також стягнуті витрати по вчиненню виконавчого напису у сумі 2200 грн., що становить разом 225442,38 грн. До Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 09.09.2016 надійшла заява представника ПАТ «ТАСКОМБАНК» про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого провадження. При цьому зміст виконавчого напису, заяви про відкриття виконавчого провадження, Статуту ПАТ «ТАСКОМБАНК» давали можливість державному виконавцю встановити, а суду перевірити, що ПАТ «ТАСКОМБАНК» є правонаступником ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт». Код ЄДРПОУ та МФО вказаних юридичних осіб є незмінним. Головним державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомовою Н.В. винесено постанову ВП № 52179325 від 14.09.2016 про відкриття виконавчого провадження, якою, зокрема, встановлено боржнику - ОСОБА_1 , встановлено строк для самостійного виконання рішення до 20.09.2016. Вказана постанова разом з супровідним листом була направлена на адресу ОСОБА_1 15.09.2016 поштовим відправлення з повідомленням про вручення, як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження», та вручена останньому 20.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, приписами якої встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Вимога аналогічного змісту містилася й у статті 181 КАС України в редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови від 14.09.2016. Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції міститься висновок суду про звернення з позовом поза межами 10-денного строку, встановленого законом, тобто ОСОБА_1 обізнаний про встановлені обставини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що такі висновки суду є хибними, адже йому не відомо, хто підписався у поштовому повідомленні, проте такі доводи не доведені позивачем належними та допустимими доказами. В даному випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 127 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, користувач послуг поштового зв`язку має право, зокрема: звернутися для захисту своїх прав як споживача до територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також до суду; оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв`язку в порядку, встановленому законом. Доказів оскарження дій працівника поштового відділення щодо вручення поштового відправлення невстановленій особі позивачем не надано, а тому зазначені доводи не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідна позовна вимога підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, а тому доводи позовної заяви у вказаній частині судом апеляційної інстанції не перевіряються. Надаючи оцінку решті позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив, що у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк боржник - ОСОБА_1 , не виконав зобов`язання у добровільному порядку. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. В межах наданих законом повноважень головним державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомовою Н.В. 22 вересня 2016 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копія якої направлена була направлена боржнику з супровідним листом 23.09.2016. Ознак протиправності такої постанови судом апеляційної інстанції не встановлено, позивачем належними та допустимими доказами не доведено. Також позивачем не наведено жодного обґрунтованого доводу, який свідчить про протиправність постанови головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кузнецової Г.Г. від 23.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому суд апеляційної інстанції доходить висновку, що така постанова взагалі не порушує права та законні інтереси позивача. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, із прийняттям нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 123, 243, 287, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року в адміністративній справі № 280/5618/20 скасувати. Позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомової Н.В. ВП № 52179325 від 14.09.2016 про відкриття виконавчого провадження - залишити без розгляду. У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити. Постанова суду набирає законної сили з 10 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 10 листопада 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров