Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 807/509/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 807/509/18 пров. № А/857/8233/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я., при секретарі судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі №807/509/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції - Ващилін Р.О., час ухвалення 09:01 год., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту 09.06.2020р.),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач при первинному призначені його пенсії у вересні 2017 року протиправно не включив до складу доходів, з яких здійснюється нарахування такої, всі додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував при проходженні військової служби в органах Державної прикордонної служби та з яких сплачувався єдиний соціальний внесок. Окрім того, при проведенні перерахунку пенсії позивача в березні 2018 року на підставі постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 відповідачем взагалі не було враховано середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення, яка була включена при обчисленні пенсії при її призначенні, чим грубо порушено законодавчі норми та право позивача на пенсійне забезпечення. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд при вирішенні справи не враховувати першу позовну вимогу позовної заяви, а другу виклав в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі довідки Чопського прикордонного загону №9203 від 21.05.2018р. наступним чином: включити до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду та класність з моменту нарахування пенсії у вересні 2017 року; при перерахунку пенсії з березня 2018 року включити до складу пенсії середньомісячну суму додаткового грошового забезпечення, до якої входять: класність, ЩДГВ, НОУС всіх видів, премії всіх видів.» Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не врахування в обчислення пенсії ОСОБА_1 при призначенні такої в листопаді 2017 році суми щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував ОСОБА_1 під час проходження військової служби. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок призначеної з 14 вересня 2017 році пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазнає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема суть доводів апелянта зводиться до того, що безпідставними твердження позивача щодо неврахування суми щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки така не відноситься до переліку додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, визначених нормами постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 р. та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України. Наказом начальника 94 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України №205-ос від 13.09.2017 р. «По особовому складу» ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з військової служби у запас, що дає право на пенсію за вислугу років, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з поданням №11/ПВ-7650 від 06.11.2017 р. про призначення ОСОБА_1 пенсії, долучивши при цьому наступні документи: заяву призначення пенсії; витяг з наказу про виключення зі списків особового складу загону від 13.09.2017 р. №205-ос; розрахунок вислуги років на пенсію; копія посвідчення учасника УБД в АТО; копія довідки про безпосередню участь в АТО; грошовий атестат №134; довідку про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії (додаток до атестата); копію паспорта; копію картки платника податків; копію договору про відкриття пенсійного рахунку; анкету відомостей про пенсіонера. Як вбачається з грошового атестата №134, виданого ОСОБА_1 , до складу грошового забезпечення такого входили: посадовий оклад - 1030,00 грн.; підвищення посадового окладу за військову службу на території гірських населених пунктів - 257,50 грн.; оклад відповідно до військового звання - 125,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років - 494,38 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1334,82 грн.; надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя - 193,13 грн.; премія - 5150,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 5150,90 грн. Відповідно до додатку до грошового атестата №134 від 20.09.2017 р. «Про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії» ОСОБА_1 , сума середньомісячних додатковий видів грошового забезпечення за 24 місяці становить 5064,08 грн. Протоколом №0710006016 від 16.11.2017р. ГУ ПФУ в Закарпатській області призначило ОСОБА_1 з 14 вересня 2017 року пенсію за вислугу 30 років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ у розмірі 5004,48 грн. При цьому для обчислення пенсії органом Пенсійного фонду України враховано наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 1030,00 грн.; оклад за військове звання - 125,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 35% - 404,25 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі, надбавка за особливі умови служби; надбавка за спеціальне звання чи державну охорону; премія 400% - 5064,29 грн. З вказаного протоколу вбачається та не заперечується відповідачем, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Закарпатські області не враховано суму щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 5150,90 грн., відомості про яку наявні в грошовому атестаті. В подальшому на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. Адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, ОСОБА_1 №11/3598 від 31.03.2018 р., в якій було зазначено наступні відомості: посадовий оклад - 4230,00 грн.; оклад за військовим званням - 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 2506,50 грн. На підставі отриманої довідки ГУ ПФУ у Закарпатській області проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким розмір такої визначався, виходячи з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 45%, а також надбавка за статус учасника АТО та учасника бойових дій. Отже, додаткові види грошового забезпечення не були враховані органом Пенсійного фонду України при проведенні такого перерахунку. За результатами проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 5548,02 грн. З метою отримання відомостей про порядок нарахування призначеної ОСОБА_1 пенсії, адвокат позивача звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із запитом у відповідь на який листом №5891/03.02 від 27 квітня 2018 року було повідомлено складові грошового забезпечення, що були враховані при призначенні та перерахунку пенсії. Не погоджуючись із порядком проведеного розрахунку пенсії при призначенні та перерахунку, зокрема не включенням до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 5150,90 грн., а з 01 січня 2018 року суми всіх додаткових видів грошового забезпечення, що виплачувалися під час проходження військової служби, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про проведення відповідних перерахунків. До такої долучив копії довідок, виданих Чопським прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, по грошовому забезпеченню ОСОБА_1 за 2015 та 2016 рр. Проте листом №271/Д-99-01 від 30.05.2018р. ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунків у зв`язку з тим, що долучені довідки по грошовому забезпеченню не віднесено до переліку документів, на підставі яких здійснюється призначення та перерахунок пенсії. Вважаючи дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не включення до складу грошового забезпечення, що враховується при визначенні пенсії, щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 5150,90 грн., а з 01 січня 2018 року суми всіх додаткових видів грошового забезпечення, що виплачувалися під час проходження військової служби, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні їм пенсії має включати, крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років також щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Нормами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-XII (далі - Закон №2011) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №2011, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон). Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли як з приводу призначення, так і перерахунку пенсії позивача. Стосовно позовної вимоги в частині протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне. Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Так, ч. 3 ст. 43 Закону визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 (далі - Постанова №1294) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. Пунктом першим зазначеної постанови Кабінетом Міністрів України установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Аналізуючи викладене, суд дійшов висновок, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні їм пенсії має включати, крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років також щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №522/11262/16-а. Спірні правовідносини в аспекті позовної вимоги, що стосується призначення пенсії позивачу, виникли з приводу не врахування органом Пенсійного фонду України при обрахунку пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 5150,90 грн. В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається на те, що така не є додатковим видом грошового забезпечення в розумінні ст. 9 Закону №2011, а відноситься до інших соціальних гарантій, що наддаються військовослужбовцям, проте суд не може погодитися з такою позицією відповідача з огляду на наступне. Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2009 №889 (далі - Постанова №889). Так, пп. 5 п. 1 вказаної постанови Кабінет Міністрів України установив виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, в тому числі, військовослужбовцям Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. З довідок по грошовому забезпеченню ОСОБА_1 за 2016, 2017 рр., виданих Чопським прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, слідує, що позивачу з березня 2016 року по вересень 2017 року щомісяця виплачувалась додаткова грошова винагорода. Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що з неї було сплачено єдиний соціальний внесок. Таким чином ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені Постановою №889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер. Суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 та Верховного Суду у справі №826/14564/17. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо посилання апелянта на те, що довідка по грошовому забезпеченню не є належним документи, з якого здійснюється розрахунок пенсії, то колегія судді вважає ії невірними, оскільки відомості про отримання ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди були наявні в наданому при зверненні за призначенням пенсії до органу Пенсійного фонду України грошовому атестаті. Грошовий атестат в свою чергу, в розумінні норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1 (далі - Порядок №3-1), є належним документом для обчислення розміру пенсії. Окрім того, суд вважає, що в разі наявності в органу Пенсійного фонду України будь-яких сумнівів щодо правильності оформлення документів, поданих для призначення пенсії, та достовірності інформації в таких, такий орган наділений повноваженнями на проведення відповідних перевірок або звернення з вимого їх дооформлення чи подання додаткових документів. Суд відхиляє посилання відповідача на диспозитивний характер вказаного повноваження, оскільки орган Пенсійного фонду України, як суб`єкт владних повноважень у сфері пенсійного забезпечення, не повинен формально підходити до виконання своїх повноважень та обов`язків, а його діяльність повинна бути спрямована на належне забезпечення прав пенсіонерів на гарантований Конституцією України соціальний захист. Суд також вважає недоречним обґрунтування відповідачем правомірності невключення при обрахунку пенсії позивача в 2017 році щомісячної додаткової грошової винагороди рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, оскільки таке стосується питань перерахунку, а не призначення пенсії, що є різними за своїм змістом, підставами та механізмом застосування процедурами. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, що отримував позивач під час проходження військової служби, в обчисленні пенсії при призначенні такої в 2017 році, а тому розмір призначеної позивачу у вересні 2017 року пенсії підлягає перерахунку з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Щодо позовної вимоги, яка стосується питань проведеного в березні 2018 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 суд зазначає наступне. Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Пунктом 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту. Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни також до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45). Так, відповідно до п. 1 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Пунктом третім Порядку №45 визначено, що па підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 5 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Наведені положення не визнані Конституційним Судом України неконституційними, на момент виникнення спірних правовідносин були чинними, а отже підлягали застосуванню при проведенні перерахунку пенсії позивачу . Таким чином, аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону пенсій Пенсійним фондом проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на підставі повідомлення відповідними органами та надання таким відповідних довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи. Тобто перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. При цьому зазначеними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців при проведенні перерахунку. Отже, до таких (на момент виникнення спірних правовідносин) включалися виключно посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини та були чинні на момент їх виникнення, суд дійшов висновку, що такими було чітко встановлено порядок здійснення перерахунку пенсії військовослужбовцям та складові грошового забезпечення, які враховуються уповноваженим органом при здійснення такого. Вказані законодавчі норми носили імперативний характер та довільного тлумачення не передбачали. Судом встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 в квітні 2018 року був здійснений ГУ ПФУ в Закарпатській області на підставі отриманої від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки №11/3598 від 31.03.2018 р., в якій були зазначені такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. Вказана довідка за своєю формою повністю відповідає формі, встановленій додатком 2 до Постанови №103, до неї були включені всі види грошового забезпечення, передбачені п. 5 Порядку №45 та п. 1 постанови № 103, а тому підлягала застосуванню органом Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії позивача. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд зазначає, що положення п. 9 Порядку № 45 наділили орган Пенсійного фонду України правом перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку №45 та Постанови №103. Вказані нормативно-правові акти були чинними на момент складення довідки та перерахунку пенсії, звернення позивача із заявою до відповідача, подання позовної заяви та не були скасовані, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. До такого з висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 13.03.2019 р., залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р., у зразковій справі №240/6263/18 щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії військовослужбовця на підставі довідки уповноваженого органу. Суд враховує, що дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, наведеним в рішенні Верховного Суду від 13.03.2019 р. №240/6263/18, зокрема: 1) позивач: особа, звільнена з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 2) відповідач: територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач; 3) предмет спору: бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Суд також враховує, що у п. 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України. Окрім того, право держави встановлювати законодавчі обмеження щодо розміру соціальних виплат узгоджується також з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України», в якому суд, розглянувши скаргу, зазначив, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акта, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. Зменшення розміру пенсії могло бути обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася Україна. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у справі №807/509/18 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 09.11.2020р.