Постанова Львівський апеляційний суд № 445/72/20

Справа № 445/72/20 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М. Провадження № 22-ц/811/1392/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:70 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Ніткевича А.В., Шеремети Н.О., секретаря Юзефович Ю.І., з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 12 березня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, в с т а н о в и л а: За заявою ОСОБА_3 , 03 лютого 2020 року Золочівським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. У лютому 2020 року боржник ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд вказаного вище судового наказу за нововиявленими обставинами, просить судовий наказ скасувати і відмовити ОСОБА_3 у видачі судового наказу про стягнення аліментів. В обґрунтування наявності підстав для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, зокрема, наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом, ОСОБА_5 посилається на існування укладеного між сторонами та нотаріально посвідченого договору від 03.01.2017 року про визначення місця проживання дитини та умов утримання дитини й участі батьків у її вихованні, згідно з яким визначено, що їхній син буде проживати з нею, а батько ОСОБА_3 матиме право на особисте спілкування та спільне проведення часу згідно з погодженим графіком, а також на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 30.10.2015 року у справі №445/1786/15-ц, за яким з ОСОБА_3 на користь неї ( ОСОБА_1 ) стягуються аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.08.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, звертає увагу, що в провадженні Золочівського районного суду Львівської області знаходиться справа №445/98/20 за її позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини. Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 12 березня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів, виданого Золочівським районним судом Львівської області 03 лютого 2020 року, відмовлено. Ухвалу суду оскаржила боржник ОСОБА_1 , просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким судовий наказ, виданий Золочівським районним судом Львівської області 03.02.2020 року, скасувати і відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_3 . Апелянт вважає, що висновки суду щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не дав належної правової оцінки доказам у справі та допустив неправильне застосування норм матеріального права. Не погоджується апелянт із висновком суду про те, що її доводи за заявою свідчать про незгоду з судовим рішенням, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами. На переконання апелянта, обставини, на які вона посилається у своїй заяві, а саме: договір про визначення місця проживання дитини, яким визначено місце проживання сина з матір`ю, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 30.10.2015 року, за яким з ОСОБА_3 стягуються в її користь аліменти на утримання дитини, є нововиявленими. Наголошує, що ці обставини входять до предмета доказування у справі, проте, не були встановлені судом на момент видачі судового наказу, позаяк, встановлення цих обставин могло вплинути на юридичну оцінку правовідносин між сторонами, їхні права та обов`язки при вирішенні питання про стягнення аліментів на дитину. Заслухавши пояснення сторони боржника в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони стягувача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Частиною третьою статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Відповідно до положень статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Відповідно до частини першої та восьмої статті 170 ЦПК України, виданий відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу судовий наказ не може бути скасований за заявою боржника, а може бути лише переглянутий за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. У частині першій статті 172 ЦПК України зазначено, що виданий відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу судовий наказ набирає законної сили у день його видачі. Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. З матеріалів справи встановлено, що за заявою ОСОБА_3 , поданої на підставі пункту 5 частини першої статті 161 ЦПК України, 03 лютого 2020 року Золочівським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 210 грн. 20 коп. До заяви про видачу судового наказу, окрім свідоцтва про народження дитини (а.с.4), заявник ОСОБА_3 долучив акт обстеження матеріально-побутових умов від 23.12.2019 року (а.с.5), яким підтверджено, що ОСОБА_3 проживає разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 у власній квартирі по АДРЕСА_1 з дня придбання квартири 23.07.2019 року (а.с.6). Отже, вказаним документом підтверджено факт проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом зі своїм батьком заявником ОСОБА_3 на момент подання ним заяви про видачу судового наказу про стягнення з матері ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, що в повній мірі відповідає вимогам статті 181 СК України, частиною третьою якої передбачено право того з батьків, з ким проживає дитина, на стягнення у судовому порядку з іншого з батьків аліментів на утримання дитини. Таким чином, вирішення питання про стягнення аліментів з одного з батьків залежить від встановлення факту з ким із батьків проживає дитина. З огляду на викладене, вказані боржником обставини щодо існування укладеного між сторонами та нотаріально посвідченого договору від 03.01.2017 року про визначення місця проживання дитини та участі батьків в утриманні дитини та у її вихованні (а.с.22), рішення Золочівського районного суду Львівської області від 30.10.2015 року у справі №445/1786/15-ц, за яким, починаючи з 08.09.2015 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.24), а також перебування в провадженні Золочівського районного суду Львівської області справи про визначення місця проживання дитини, не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Крім того, на спростування доводів апелянта, стягувач ОСОБА_3 долучив ухвалу Буського районного суду Львівської області від 22 червня 2020 року про відкриття провадження за його позовом до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для перегляду вказаного вище судового наказу за нововиявленими обставинами, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 12 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 30 жовтня 2020 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Ніткевич А.В. Шеремета Н.О.