Постанова Вінницький апеляційний суд № 145/1759/19
від 05.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 145/1759/19 Провадження № 22-ц/801/1535/2020 Категорія: 96 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 рокуСправа № 145/1759/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач), суддів: Сала Т.Б., Якименко М.М., за участю секретаря судового засідання Куленко О.В., учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краснянківська сільська рада Тиврівського району Вінницької області, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краснянківська сільська рада Тиврівського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2020 року, постановлене в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Ратушняка І.О., дата виготовлення повного тексту рішення 28 лютого 2020 року, встановив: В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заявлені вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявника ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524583400:01:002:0064, площею 4,3968 га на території Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Зазначає, що за життя її тітка ОСОБА_2 належним їй майном не розпорядилася. Спадкоємців першої черги спадкування за законом після неї не було. Спадкоємцем другої черги спадкування за законом був її рідний брат ОСОБА_3 (батько заявника), який спадщину після смерті останньої не прийняв, на неї не претендував та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає, що вона, як спадкоємиця п`ятої черги спадкування за законом, прийняла спадщину після смерті її тітки в силу положень ч.3 ст.1268 ЦК України, так як на час відкриття спадщини постійно проживала разом із нею однією сім`єю та від спадщини не відмовилася. З метою оформлення прийнятої спадщини вона звернулася до Тиврівської держнотконтори, однак перешкодою для оформлення спадщини слугувала та обставина, що згідно відмітки про реєстрацію в її паспорті місце проживання заявника на час відкриття спадщини було зареєстроване по АДРЕСА_2 , тоді як останнім зареєстрованим місцем проживання її тітки була інша адреса: АДРЕСА_1 . Разом з тим, зазначає, на момент смерті її тітки вона постійно проживала з нею в її будинку по АДРЕСА_3 , так як тітка внаслідок інсульту не могла самостійно забезпечити свої потреби та потребувала стороннього догляду останні місяці життя, а інших родичів, які б могли за нею доглядати, не було. Крім того, звертає увагу, що з лютого 2006 року вона працювала в ФГ «Обрій» с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, яке територіально знаходиться поруч з с. Краснянка. Разом з тим, іншою перешкодою для оформлення нею спадщини є та обставина, що не збереглися усі документи, які би підтверджували факт родинних відносин між нею та спадкодавцем. Так, відповідно до свідоцтва про її народження, її батьком вказаний ОСОБА_4 . ОСОБА_3 народився у 1926 році, а його тітка ОСОБА_2 - у 1928 році в с. Краснянка Тиврівського району Вінницької області в сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , свідоцтва про їхні народження не збереглися. Книги актових записів про народження громадян по с.Краснянка Тиврівського району Вінницької області за 1926 та 1928 роки на зберіганні в архіві відсутні, у зв`язку з чим неможливо одержати довідки про народження її батька та тітки і підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем. Встановлення даних фактів ОСОБА_1 необхідне для того, щоб реалізувати своє право на спадкування та одержати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її тітки. В зв`язку із вказаними обставинами просила суд встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Краснянка Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_2 , була її рідною тіткою; встановити факт, що вона на день смерті її тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Краснянка Тиврівського району Вінницької області, постійно проживала разом із нею по АДРЕСА_3 . Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що на її думку суд попередньої інстанції помилково прийшов до висновку про недоведеність родинних відносин між заявником та спадкодавцем, оскільки вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами. Крім того, вважає, що відсутність у неї реєстрації місця проживання за місцем проживання її тітки ОСОБА_2 не може бути доказом того, що вона не проживала з останньою, оскільки зворотне підтверджується довідкою Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, яка судом не була визнана неналежною. Краснянківська сільська рада Тиврівського районного суду Вінницької області не скористалась своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам. Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Краснянка Тиврівського району померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7). Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524583400:01:002:0064, площею 4,3968 га на території Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (а.с.10). Відповідно до довідки виконкому Краснянківської сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 16 липня 2018 року №266 (а.с.20) встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 . По місцю реєстрації покійної ОСОБА_2 , разом із нею на момент смерті проживала без реєстрації ОСОБА_1 . З наявної в матеріалах справи копії погосподарської книги за 1921-1929 року Краснянківської сільської ради вбачається, що головою двору за №127 був ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу сім`ї якого входили ОСОБА_6 (дружина) ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 (син) ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 (дочка) 1928 року народження, ОСОБА_7 (син) ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 (батько), ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 (мати) ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник ОСОБА_10 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 29 червня 1971 року. Як зазначає заявник, встановлення юридичних фактів їй необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 . Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину. Разом з тим, главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 293 ч. 2 п. 5 ЦПК України). У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 315 ч. 2 ЦПК України). В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в судовому порядку підлягають встановленню факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» у разі, якщо постійне проживання особи зі спадкоємцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довела відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та не надала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відтак, до отримання відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину встановлення факту родинних зв`язків, а саме що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Краснянка Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_2 є рідною тіткою ОСОБА_1 та встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не породжує для заявника ОСОБА_1 юридичних наслідків і від цих фактів не залежить виникнення, зміна або припинення її майнових прав. Вказані висновки суду повністю узгоджуються з постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року в справі № 182/8267/14-ц (провадження № 61-4166св18). Не приймаються до уваги твердження заявника про отримання від нотаріуса усної відмови у оформленні спадщини, оскільки відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Ураховуючи наведене, оскільки місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, але помилився щодо мотивів такої відмови, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2020 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.Ю. Береговий Судді: Т.Б. Сало М.М. Якименко