Постанова 4876 № 908/288/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.10.2020 року м.Дніпро Справа № 908/288/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Антонік С.Г. - доповідач, суддів: Березкіної О.В., Кощеєва І.М. Секретар судового засідання Саланжій Т.Ю. розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020 року у справі №908/288/20 (суддя Колодій Н.А., повне рішення складено 22.07.2020 року) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджес-Соларпарк Приморськ", ( м. Запоріжжя) до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (м.Запоріжжя) про внесення змін до договору від 22.05.2013 року № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж ВСТАНОВИВ: До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджес-Соларпарк Приморськ» з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про внесення змін до договору від 22.05.2013 року № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж. Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Внесено зміни в договір від 22.05.2013 року № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджес-Соларпарк Приморськ» та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» шляхом: 1) викладення підпункту 3.2.4. договору в наступній редакції - «На дату 31.12.2021 року (прогнозовано) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний Об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до Об`єкта»; 2) у пункті 7.1. договору слова «діє до 31.12.2019» замінити на слова «діє до 31.12.2021». Договір вважати зміненим з 31.12.2019. В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначає, що станом на вересень 2019 року ТОВ «Менеджес-Соларпарк Приморськ» узгоджено з ПАТ «Запоріжжяобленерго» пакет документів на будівництво Об`єкта та приєднання до мереж. Укладено договір № 552/01 від 27.08.2019 року на купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» та розпочаті роботи з розробки земельних ділянок, на яких буде встановлене обладнання об`єкта. Специфіка будівництва СЕС передбачає необхідність узгодження значної кількості супутньої документації, тому позивачем нереалізовані всі заходи по веденню об`єкт в експлуатацію з об`єктивних причин, про що відповідач був повідомлений належним чином листом № 60 від 12.09.2019 року (щодо пролонгації дії договору № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж). Відмова в пролонгації договору порушує права позивача, оскільки внаслідок відмови відповідача в продовженні строків дії даного договору завдає шкоди позивачу і він значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні даного договору. Враховуючи інтереси обох сторін, специфіку будівництва СЕС, вирішення всіх питань, пов`язаних з предметом даного договору, об`єктивну неможливість своєчасного введення даного об`єкту в експлуатацію з урахування положення в країні та фінансових затрат позивача на будівництво даного об`єкту, суд вважав за доцільне внести зміни до договору щодо строку введення Об`єкту в експлуатацію та продовжити строк дії даного договору. Не погодившись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В обґрунтування апеляційних вимог, посилаючись на норми діючого законодавства України, скаржник зазначає, що: - суд, порушуючи ст.ст. 651, 652 ЦК України, без встановлення виняткових випадків для зміни договору та вже за фактичної відсутності будь-яких договірних відносин між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та позивачем, задовольнив позовні вимоги та вніс зміни до Договору, строк дії якого сплив ще 31.12.2019 року, тоді як судом не було встановлено; - судом не прийнято до уваги, що продовження строку дії договору укладеного на виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» та Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, які на даний час втратили чинність, є порушенням норм чинного законодавства; - без належних та допустимих доказів, які б підтверджували що Позивачем вживались належні заходи, щодо виконання умов Договору та які підтверджують об`єктивну неможливість своєчасного введення даного об`єкту в експлуатацію чи узгодження "значної супутньої документації", суд неправомірно прийшов до висновку, що за доцільне внести зміни до Договору щодо введення Об`єкту в експлуатацію та продовжити строк дії Договору; - суд неправомірно не взяв до уваги, що відповідно до діючого законодавства Договір укладається за домовленістю сторін і всі зміни до нього необхідно вносити за двостороннім погодженням а суд може розглядати і вирішувати лише спір, що виник між Сторонами у ході погодження змін до Договору, а тому, при відсутності виникнення між Сторонами спору щодо внесення змін до Договору, наявний факт передчасного заявления позову (з вимогою про внесення змін до правочину), що унеможливлює задоволення позовних вимог; Просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач), суддів: Березкіної О.В., Кощеєва І.М. від 17.08.2020 року відкрите апеляційне провадження у справі № 908/288/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні. Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановила наступне. 22.05.2013р. між ТОВ Менеджес-Соларпарк Приморськ (Замовник) та ПАТ Запоріжжяобленерго (Виконавець) укладено Договір № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж, відповідно до п.1.1. якого за цим договором до електричних мереж Виконавця згідно технічних умов від 05.08.2013р. № сз2457/002-13-СЕС (ТУ), приєднується комплект сонячних елементів Приморської сонячної електростанції Замовника (Об`єкт), який розташовано за адресою вул. Зарічна 45, м. Приморськ, Запорізької області. В розділі 2 Договору сторони погодили перелік послуг, які надає виконавець замовнику. Згідно з п. 3.2.4. Договору, замовник зобов`язаний на дату 2013 (з урахуванням додаткових угод) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до Об`єкту. Пунктами 7.1.,7.3. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж 3 календарні роки з моменту підписання цього договору. Строк дії договору може бути продовжений за вмотивованим зверненням однієї із сторін у передбаченому законодавством порядку. Листом від 14.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити дію договору, обґрунтовуючи тим, що у зв?язку з політичною ситуацією в країні, яка сталася наприкінці 2013р. початку 2014р. стримується фінансування проекту інвестором, який є нерезидентом. На думку інвестора ситуація є неспокійною у зв?язку з близькістю АТО і банк який виступає гарантом рекомендує чекати, про що свідчать листи з ТПП Німеччини, Ліндесбанк Берлін. Додатковою угодою від 12.01.2016р. сторони у п.3.2.4. договору слова «на дату 2013р.» змінили на «на дату 2018р». У п..1.1 Договору слова « але не довше ніж 3 календарні роки» змінили на «але не довше ніж 5 календарних років». 12.09.2017р. позивач знову звернувся з листом до відповідача з проханням продовжити дію договору. Прохання обґрунтовано тим, що інвестор-нерезидент призупинив фінансування проекту, у зв?язку з отриманням від німецької ТПП листа, яким підтверджувалось настання форс-мажорних обставин в Україні з грудня 2013р. для німецьких фінансових установ та підприємств які інвестують в Україну. Знайшовся український інвестор, який приступив до реалізації проекту будівництва але закінчити його в установлений строк не зможе. 19.09.2017р. сторони підписали Додаткову угоду до договору, якою внесли зміни до п.7.1. Договору, встановивши строк його дії до 31.12.2018р. Листом від 07.08.2018р. позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити строк договору до 31.12.2019р, мотивуючи необхідністю узгодження пакету ПДК на будівництво СЕС та приєднання до мереж, які подані ПАТ «Запоріжжяобленерго», та необхідністю внесення змін до ТУ на підключення в частині АСКОЕ та системи телеметрії, що потребує значного часу, у зв?язку з чим закінчити роботи до 31.12.2018р. буде неможливо. Додатковою угодою від 15.08.2018р., підписаною сторонами, п.3.2.4. Договору викладено в наступній редакції «На дату 31.12.2019р. (прогнозовано) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний об?єкт та електричні мережі від точки приєднання до об?єкта», та в п.7.1. договору змінили строк його дії до 31.12.2019р. 12.09.2019р. позивач знову звернувся до відповідача з проханням продовжити дію договору до 31.12.2021р. В листі позивач зазначив, що на теперішній час узгоджено пакет ПКД на будівництво СЕС та приєднання до мереж, підписано договір з ДП «Гарантований покупець» на купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, початі роботи з розробки земельних ділянок, на яких буде встановлено обладнання СЕС, але закінчити роботи в строк установлений договором немає можливості тому просили продовжити договір до 31.12.2021р. Відповідач відповіді на лист позивача не надав, що й змусило останнього звернутися з позовом до суду. При розгляді апеляційної скарги суд застосовує наступне законодавство. Господарський кодекс України. Стаття 188.

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Закон України «Про альтернативні джерела енергії» Стаття

3. Основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є: нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел; … залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики. Стаття

9. Стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, здійснюється відповідно до законодавства шляхом: застосування економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством про енергозбереження та охорону довкілля, з метою розширення використання альтернативних джерел енергії; створення сприятливих економічних умов для спорудження об`єктів альтернативної енергетики. Закон України «Про електроенергетику» (діяв на час укладання договору) Стаття 24 . Електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права відмовити замовнику, який має намір приєднати електроустановки до цих мереж, у наданні послуг з приєднання. Електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права самостійно змінювати видані технічні умови на приєднання або скасовувати їх з підстав, які не передбачені договором про приєднання. (ч.6). Закон України «Про ринок електроенергетики». Стаття 4.

1. Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: 12) про приєднання до системи розподілу. Стаття 5.

1. Державна політика в електроенергетиці спрямована на: 4) сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії; Стаття 25.

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу. Стаття 46.

1. Оператор системи розподілу: 3) надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу. Стаття 71.

4. За бажанням суб`єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором. Договір укладається між гарантованим покупцем і суб`єктом господарювання незалежно від наявності інших договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених щодо інших об`єктів електроенергетики такого суб`єкта господарювання…. Зазначений суб`єкт господарювання подає гарантованому покупцю Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом повинен передбачати зобов`язання суб`єкта господарювання щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) протягом двох років з дня укладення договору - для об`єкта, що виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дня укладення договору - для об`єкта, що виробляє електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії. Розділ ХІІ Прикінцеві та перехідні положення, п.13 абз.24. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж. Правила роздрібного ринку електроенергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. 1.2.3. Оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики. 1.2.5. Оператор системи забезпечує на своїй території діяльності недискримінаційний доступ до електричних мереж електропостачальнику, який має намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи. Згідно встановленим по справі обставинам, позивач має намір побудувати у м.Приморськ сонячну електростанцію потужністю у точці приєднання 9 900 кВт, у зв?язку з чим 22.05.2013р. між ним та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (в подальшому змінено назву на ПАТ «Запоріжжяобленерго») укладено договір про приєднання до електричних мереж. Сонячна енергія є альтернативним джерелом енергії. А нарощування обсягів виробництва енергії з альтернативних джерел та підтримка підприємництва у цій сфері, відповідно до ст.3 Закону України «Про альтернативні джерела електроенергії» та ст.5 Закону України «Про ринок електроенергії», є одними з основних засад державної політики у сфері альтернативних джерел енергії. Для нарощування обсягів виробництва альтернативної енергії держава створює сприятливі економічні умови для спорудження об?єктів альтернативної енергетики та здійснює відповідні заходи стимулювання згідно ст.9 94 Закону України «Про альтернативні джерела електроенергії» (встановлення «зеленого» тарифу, надбавки до «зеленого тарифу», підтримка держави). Відповідно до ст.6 Закону України «Про альтернативні джерела електроенергії», організаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії включає підключення підприємствами електричних мереж (енергопостачальних компаній) об`єктів усіх форм власності, що виробляють енергію з альтернативних джерел, до об`єднаної енергетичної системи України. З цією метою в ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», ст.25 Закону України «Про ринок електроенергії» та п.1.2.3. Правил роздрібного ринку електроенергії передбачено, що (електропередавальна організація до 01.07.2019р.) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу. А п.1.2.5. Правил зобов?язує оператора системи забезпечити на своїй території діяльності недискримінаційний доступ до електричних мереж електропостачальнику, який має намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи. Отже, як на момент укладання договору про приєднання до електричних мереж, укладання додаткових угод до договору так і на даний час електропередавальна організація не мала права, а оператор системи розподілу не має права відмовити в укладанні договору приєднання і відповідно немає права відмовити в продовженні укладеного договору без достатніх правових підстав Пунктом 7.3. Договору сторони встановили, що строк його дії може бути продовженим за вмотивованим зверненням однієї зі сторін. З укладанням 22.05.2013р. договору про приєднання, позивачу були видані Технічні умови та Завдання на проектування, яким передбачалося проведення комплексу інженерно-геологічних та геодезичних досліджень, складання робочого проекту з погодженням його з усіма зацікавленими організаціями та погодження всіх технічних рішень на стадії проектування з тех..дирекцією виконавця (відповідача), складання кошторису та інш. (а.с.24 -28). З листів позивача, адресованих відповідачу, з проханням продовжити дії договору встановлено, що фактично з кінця 2013 року по серпень 2017р. роботи позивачем не здійснювалися у зв?язку з відсутністю фінансування інвестором-нерезидентом з підстав, які зазначалися в листах (наведені вище). і лише в серпні 2017р., після входу до складу засновників позивача українського інвестора, почалося виконання робіт, а саме: доопрацювання проектно-кошторисної документації, розробка плану та графіків будівництва, вирішення питань з поставкою та монтажем обладнання, погодження документації з відповідними організаціями. Відповідач погоджувався з викладеними фактами та укладав угоди про продовження строку дії договору. Останньою додатковою угодою від 15.08.2018р. сторони продовжили дію договору до 31.12.2019р. 12.09.2019р. позивач, до закінчення строку дії договору, звернувся з листом до відповідача з проханням продовжити строк дії договору до 31.12.2021р., мотивуючи тим, що проектно-технічна документація погоджена, 27.08.2019р. з ДП «Гарантований покупець» укладено договір на купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, розробляються земельні ділянки для встановлення обладнання СЕС, але до кінця строку дії договору збудувати СЕС не встигнуть. До листа додавалася копія Договору № 552/01 від 27.08.2019р., укладеного з ДП «Гарантований покупець» відповідно до ст.71 Закону України «Про ринок електроенергії». Відповідач відповіді на лист не надав і додаткову угоду не уклав. Своїми діями відповідач порушив покладений на нього законом обов?язок щодо укладання (продовження) договору про приєднання до електричних мереж. При цьому як в суді першої інстанції так і в апеляційній відповідач посилався на те, що з 01.01.2019р. він розпочав діяльність з розподілу електричної енергії і зобов?язаний керуватися Законом України «Про ринок електроенергії» та Кодексом системи розподілу. А тому продовжувати діє договору, укладеного на виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» та Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, які втратили чинність, є порушенням законодавства. Однак дане заперечення не може бути підставою для відмови у продовжені строку дії договору, оскільки суперечить п.13 абз.24 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електроенергії», в якому прямо зазначено, що у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж. Колегія суддів констатує, що відповідачем не наведено жодної, встановленої законодавством підстав, яка б надавали йому право відмовити в укладанні додаткової угоди про продовження строку дії договору. Що стосується закінчення строку дії договору, то колегія суддів зазначає, що позивач своєчасно майже за три місяці до закінчення строку дії договору звернувся до відповідача і саме відповідач, порушуючи свої зобов??язання і права позивача, не розглянув лист позивача та не уклав додаткову угоду. У зв?язку з наведеним, враховуючи зацікавленість держави у створенні альтернативних джерел енергії, виконання позивачем значного обсягу робіт для введення в експлуатацію сонячної електростанції колегія суддів погоджується з рішенням суду. З наведених підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020 у справі №908/288/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено та підписано 05.11.2020 Головуючий суддя С.Г. Антонік Суддя О.В.Березкіна Суддя І.М.Кощеєв